Справа № 22ц-1950/2006 р.    Головуючий у 1-й інстанції -Косач І.А.

Категорія - цивільна                         Доповідач - Шевченко В.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 грудня 2006 року   Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - Хромець Н.С.

суддів - Шевченка В.М., Острянського В.І.

при секретарі - Мехед Т.О.

з участю - ОСОБА_1

розглянувши: у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 листопада 2006 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10.05.2005 року у зв"язку з нововиявленими обставинами,

встановив:

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 травня 2005 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, було задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 1514 грн. 56 коп., 200 грн.

витрат за проведення експертизи, витрати за послуги адвоката в сумі 50 грн. та судові витрати в сумі 51 грн.

В червні 2006 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд зазначеного рішення суду в зв"язку з нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що на момент звернення до суду та винесення рішення, йому не було відомо про те, що власником квартири, де проживав ОСОБА_2, є ОСОБА_3, яка після смерті ОСОБА_2 і повинна бути відповідачем по справі.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст.361 ЦПК України істотними для справи обставинами є факти, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, які спорять.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд правильно виходив із того, що обставина, на яку посилається заявник, за своєю природою не може бути фактом, який має юридичне значення і від якого залежить виникнення, зміна І припинення прав та обов"язків осіб, які беруть участь у справі, оскільки на момент вирішення спору, вона вже існувало і рішення по справі прийнято як з врахуванням поданих доказів в справі та бажанням позивача про задоволення його позову саме за рахунок ОСОБА_2

Крім того, та обставина, що на момент звернення ОСОБА_1 із позовом до суду і постановления судового рішення власником квартири АДРЕСА_1 була ОСОБА_3, яка і повинна бути відповідачем по справі, не може бути визнана істотною обставиною, яка дає підстави для перегляду судового рішення. Тому, що якщо позивач вважав доцільним пред"явити вимогу до ОСОБА_3, то він мав це зробити через принцип диспозитивності. При цьому для підстави такої вимоги він повинен сам був сформулювати її і надати докази щодо покладення відповідальності на ОСОБА_3

За таких обставин, суд першої інстанції обгрунтовано відповідно до вимог глави 4 ЦПК України відхилив заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду від 10 травня 2005 року, оскільки пред"явлення позову до Іншої особи, ніж та яка була зазначена позивачем, це не підстава для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

В апеляційній скарзі наведено доводи, що ґрунтуються на неправильному розумінні нововиявлених обставин, в зв"язку з чим вони є безпідставними.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, апеляційний

суд,-

ухвалив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 листопада 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набуває чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України впродовж двох місяців з дня набуття нею законної сили.