Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/166/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Бурко Р.В.

Категорія 286 (215) Доповідач в колегії апеляційного суду Осєтров В. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2014 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Осєтрова В.І.,

суддів - Деревінського С.М., Ткаченко Л.Я.,

при секретарі - Берневек О.А.,

за участю прокурора - Дьолога В.В.,

захисника - адвоката - ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді матеріали кримінального провадження № 1201312005000117 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_3 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11.12.2013 року яким,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Часів Яр, Артемівського району, Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України ОСОБА_4 звільнено від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_6 68 461 грн. 08 коп. в рахунок відшкодування завданої шкоди, та 1 758 грн. судових витрат на користь держави.

Вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за порушення правил безпеки дорожнього руху, що заподіяло потерпілій тілесні ушкодження середньої тяжкості. Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

16 листопада 2008 року приблизно 05 годині 30 хвилин ОСОБА_4, керуючи згідно шляхового листа вантажним автомобілем «Міцубісі-Кантер», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності «ААЗ Трейдінг Ко», рухаючись по вул. Мурманськиій, від об'їзної дороги в напрямку центра міста Кіровограда, на перехресті з проспектом Університетським та проспектом Промисловим, де організовано рух по колу, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього України (Дати дорогу), розпочав проїзд вищевказаного перехрестя при цьому, грубо порушив п.п. 1.5, 2.3 «б», 16.11 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), під час руху був неуважний, не стежив за змінами дорожньої обстановки, при виїзді на головну дорогу не впевнився в безпеці свого маневру, виїхав на перехрестя, де допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ-2170 державний номерний знак НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_7, під його ж керуванням, що рухався зі сторони вул.. Мурманської в напрямку проспекту Університетського в м. Кіровограді (прямо через перехрестя).

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ВАЗ-2170 ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середніх тілесних ушкоджень.

Не погоджуючись із вироком суду захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить скасувати вирок районного суду і закрити кримінальне провадження стосовно його підзахисного у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Своє прохання апелянт мотивує тим, що суд першої інстанції допустив однобічність судового розгляду, про що свідчить залишення судом першої інстанції того факту, що ОСОБА_4 рухаючись на зелений сигнал світлофора, доїжджаючи до знаку 2.1 ПДР України «Дати дорогу», розташованого перед кільцевим перехрестям та упевнившись у відсутності по круговому руху будь - якого транспортного засобу почав рух по кільцю. Відповідно до п. 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці правила. При цьому ОСОБА_4 рухався з дотриманням вимог знаку 4.1 ПДР України «Круговий рух» та зі швидкістю близько 20 км/год. В цей час інший водій т/з ОСОБА_7, рухаючись зі швидкістю 88-106 км/год., не виконавши вимоги знаку 4.1 ПДР України та проїхавши не по круговому руху, а прямо, чим допустив зіткнення із автомобілем ОСОБА_4 За вказаних обставин, на переконання апелянта, грубе порушення ОСОБА_7 ПДР України знаходиться в прямому причинному зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою. При цьому, захист також зазначає, що матеріали кримінальної справи двічі повертались на додаткове розслідування з метою надання юридичної оцінки діям водія ОСОБА_7, щодо порушення ним ПДР України, однак орган досудового слідства не виконав вказівки суду, які є обов'язковими для виконання та повторно прийнявши постанову про відмову в порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_7 направив матеріали справи до суду, що є неприпустимим.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 КК України, відповідальність за дане кримінальне правопорушення настає у разі порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Об'єктивна сторона вказаного кримінального правопорушення повинна містити три обов'язкових складових: порушення ПДР, наслідки, які настали в результаті порушення ПДР, та причинний зв'язок між порушенням ПДР та наслідками. Відсутність хоча б однієї складової об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, не може бути підставою для настання кримінальної відповідальності за вказане кримінальне правопорушення.

Матеріалами кримінального провадження достовірно встановлено, що ОСОБА_4 16 листопада 2008 року приблизно 05 годині 30 хвилин керуючи згідно шляхового листа вантажним автомобілем «Міцубісі-Кантер», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності «ААЗ Трейдінг Ко», рухаючись по вул. Мурманськиій, від об'їзної дороги в напрямку центра міста Кіровограда, на перехресті з проспектом Університетським та проспектом Промисловим, де організовано рух по колу, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього України (Дати дорогу), розпочав проїзд вищевказаного перехрестя при цьому, грубо порушив п.п. 1.5, 2.3 «б», 16.11 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), під час руху був неуважний, не стежив за змінами дорожньої обстановки, при виїзді на головну дорогу не впевнився в безпеці свого маневру, виїхав на перехрестя, де допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ-2170 державний номерний знак НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_7, під його ж керуванням, що рухався зі сторони вул.. Мурманської в напрямку проспекту Університетського в м. Кіровограді (прямо через перехрестя).

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ВАЗ-2170 ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середніх тілесних ушкоджень.

При цьому, з матеріалів кримінального провадження випливає, що в цей час інший водій т/з ОСОБА_7, рухаючись зі швидкістю 88-106 км/год., не виконавши вимоги знаку 4.1 ПДР України, проїхав не по круговому руху, а прямо, внаслідок чого допустив зіткнення із автомобілем ОСОБА_4

Факт невиконання вимог знаку 4.1 ПДР України та проїзд не по колу, а прямо, не заперечував сам ОСОБА_7, будучи допитаний в судовому засіданні та дане порушення підтвердила в судовому засіданні і потерпіла ОСОБА_6

Також, з показань ОСОБА_7, наданих ним в судовому засіданні суду першої інстанції слідує, що він не бачив знак 4.1. ПДР України, оскільки перед ним, трохи правіше рухалась вантажівка, а тому йому не було видно зазначений знак.

Вказані показання ОСОБА_7 жодним доказом, який би мався у матеріалах кримінального провадження не підтверджені.

Натомість, згідно протоколу додаткового огляду місця події, схеми до нього та фото (Том № 3 а.п. 27-37) вбачається, що на відрізку автошляху, де трапилась дорожньо-транспортна пригода, наявна дорожня розмітка 1.16.1 ПДР України, яка позначає острівці, що розділяють транспортні потоки протилежних напрямків, а також стрілки, які вказують напрямок руху по колу. При цьому слід зазначити, що дорожню розмітку 1.16.1 ПДР України перетинати заборонено, що в свою чергу вказує на рух по даному відрізку автодороги по колу.

Таким чином, навіть якщо ОСОБА_7 не бачив знак 4.1 ПДР України, він не міг не бачити дорожньої розмітки, яка забороняла рух прямо.

За вказаних обставин, порушення ОСОБА_7 вимог знаку 4.1, дорожньої розмітки 1.16.1 та п.п. 1.5, 2.3, 12.4 ПДР України, на переконання судової колегії, знаходяться в прямому причинному зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою.

Дії ж ОСОБА_4, які полягали в ігноруванні вимог дорожнього знаку 2.1. ПДР, формально хоч і утворюють наявність в його діях порушення ПДР України, однак у разі виконання вимог ПДР України ОСОБА_7 не могли призвести до наслідків, передбачених Кримінальним кодексом України.

Таким чином, враховуючи те, що оскільки дії ОСОБА_4, які виразились в порушенні ПДР України, не знаходяться в прямому причинному зв'язку із наслідками, які настали, а саме спричинення потерпілій середньої тяжкості тілесних ушкоджень, колегія суддів вважає, що в діях обвинуваченого відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

При цьому, судова колегія вважає, що саме дії ОСОБА_7, який умисно перевищив дозволену швидкість, не виконав вимоги дорожнього знаку 4.1 ПДР України та дорожньої розмітки і скерував свій автомобіль всупереч вимогам ПДР України і обумовили скоєння дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої потерпіла ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 411 КПК України, судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Пунктом 2 частини 1 статті 284 КПК України, передбачено, що кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

За встановлених судом апеляційної інстанції обставин, колегія суддів вважає за необхідне вирок районного суду стосовно ОСОБА_4 скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

У зв'язку зі скасуванням вироку районного суду та закриттям провадження з реабілітуючої підстави, колегія суддів вважає за необхідне скасувати обрану ОСОБА_4 міру запобіжного заходу, відмовити в задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_6, судові витрати по справі віднести за рахунок держави, та вирішити питання долі речових доказів відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 284, ст.ст. 405, 407, 409, 417, 419 КПК України колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 - задовольнити.

Вирок Кіровського районного суду м. Кіровоград від 11.12.2013 року стосовно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286 КК України скасувати, а провадження у справі, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, закрити у зв'язку з відсутністю у діянні ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Обраний ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, скасувати.

Відмовити в задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_6.

Судові витрати в сумі 1 758 грн. віднести за рахунок держави.

Речові докази: автомобіль ВАЗ 2170 державний номерний знак НОМЕР_2 залишити за належністю ОСОБА_7, автомобіль «Мітсубісі-Кантер» державний номерний знак НОМЕР_1 залишити за належністю власнику ААЗ «Трейдінг-Ко» м. Київ.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення.

Судді:

Осєтров В.І. Ткаченко Л.Я. Деревінський С.М.