Справа № 22а- 640                               Головуючий у 1 інст. - Бечко    Є. М.

Доповідач - Хромець Н.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 грудня 2006 року апеляційний суд Чернігівської області у складі:

Головуючого - судді Хромець Н.С. Суддів - Острянського В.І., Шевченка В.М. При секретарі - Мехед Т.О. З участю позивача ОСОБА_1 Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові справу за . апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Деснянського районного    суду   м.   Чернігова   від   05    жовтня   2006   р.    про    залишення адміністративного позову без руху,

встановив:

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 жовтня 2006 р. залишено без руху адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з посиланням на невідповідність позовної заяви вимогам п.4 ч.1 ст. 106 КАС України.

В апеляційній скарзі позивач просить ухвалу судді місцевого суду скасувати та зобов'язати Деснянський районний суд м. Чернігова розглянути справу. Апелянт вважає ухвалу судді незаконною, посилаючись на те, що по справі вже є ухвала про відкриття провадження, а також на. відсутність підстав для залишення його позову без руху. Крім того, позивач вимагає постановити окрему ухвалу з приводу порушення суддею Бечко Є.М. КК України.

Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши- доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в частині вимоги про скасування ухвали судді від 05 жовтня 2006 р.

З матеріалів справи встановлено, що ухвалою судді від 05 жовтня 2006 р. позов ОСОБА_1 було залишено без руху з підстав невідповідності позовної заяви вимогам ст. 106 КАС України. Незважаючи на наявність такої ухвали, 03 листопада 2006 р. позовна заява ОСОБА_1 від 28 квітня 2006 р. була прийнята до провадження судді Бечко Є.М. I призначено розгляд справи на 21 листопада 2006 р. Як пояснив позивач у судовому засіданні апеляційного суду, його позов розглянуто по суті I 21 листопада 2006 р. ухвалено постанову. Таким чином, ухвала про залишення позову без руху належить до скасування.

Доводи апелянта щодо умисного порушення суддею Бечко Є.М. закону, оскільки станом на 5 жовтня 2006 р. Існували ухвали апеляційного суду про скасування ухвал Деснянського районного суду м. Чернігова про залишення такої ж саме позовної заяви ОСОБА_1 без руху та повернення її позивачеві, апеляційним судом не можуть бути розцінені як підстави для постановления окремої ухвали. Апеляційним судом дійсно скасовувались ухвали судді Деснянського районного суду, постановлені за результатами розгляду такої ж позовної заяви ОСОБА_1 до того ж відповідача, але це не свідчить про те, що Іншому судді було відомо про такі скасування. До того ж, чинний Кодекс адміністративного судочинства України, зокрема норми розділу Ш „Провадження в суді першої інстанції , не зобов"язують суддю місцевого суду застосовувати рішення судів вищих інстанцій як прецедент.

Вимога апелянта про направлення позовної заяви до Деснянського районного суду для розгляду не може бути задоволена з огляду на те, що 21 листопада 2006 р. за даною позовною заявою ухвалене рішення, яким вирішено спір по суті.

Керуючись ст.ст. 199, 205, 206, ч.2 ст. 211 КАС України, апеляційний суд

у x в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 жовтня 2006 р. скасувати.

В іншій частині апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.