Справа 22ц-1966/2006р.    Головуючий у першій інстанції- Ченцова C.M.

Категорія - цивільна                        Доповідач -Шевченко В.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 грудня 2096 року Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого -судді - Хромець Н.С. суддів - Шевченка В.М., Острянського В.І.

при секретарі - Мехед Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Менського районного суду Чернігівської області від 13 листопада 2006 року про визнання неподаною та повернення позовної заяви

ОСОБА_1 до Менської виправної колонії №91 про відшкодування моральної шкоди за незаконне тримання його в одиночній

камері дільниці посиленого режиму,

встановив:

Ухвалою судді Менського районного суду Чернігівської області від 18 жовтня 2006 року позовна заява ОСОБА_1 до Менської ВК №91 була

залишена без руху, а позивачу було надано строк до 06 листопада 2006 року для усунення зазначених в ухвалі судді недоліків, а саме для сплати судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ.

Ухвалою судді Менського районного суду від 13 листопада 2006 року позовна заява ОСОБА_1 до Менської виправної колонії №91 про відшкодування моральної шкоди за незаконне тримання його в одиночній камері дільниці посиленого режиму визнана неподаною і повернута заявнику, оскільки останній не виконав вимог ухвали судді від 18 жовтня 2006 року.

Не погоджуючись з даною ухвалою судді суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу, посилаючись на те, що ухвала судді від 18.10.2006 року ним була отримана 27.10.2006 року, і в ній були відсутні необхідні реквізити для сплати судових витрат. Тому, він звернувся до суду із заявою, в якій просив повідомити всі реквізити для оплати зазначених витрат та продовжити

строк для усунення недоліків позовної заяви. Відповідь на зазначену заяву з Менського районного суду він отримав лише 10 листопада 2006 року, при цьому строк на усунення недоліків не був продовжений, а вже 13 листопада 2006 року його позовна заява була визнана неподаною.

Заслухавши суддю, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд знаходить, що апеляційна скарга ОСОБА_1. не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст, 121 ЦПК України, суддя , встановивши, що позовну заяву подано без сплати судового збору чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, постановляє ухвалу, в якій залишає заяву без руху про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків. Якщо позивач в установлений строк не виконає вимоги ухвали суду, заява вважається неподаною та повертається позивачеві.

Відмовляючи в прийнятті заяви, суддя обгрунтовано зазначив, що в установлений: ним термін не були усунуті недоліки позовної заяви, а саме не сплачено державне мито та витрати з інформаційно-технічного забезпечення, хоча ОСОБА_1 було письмово (а.с.43) роз"яснено розмір та порядок сплати зазначених судових витрат.

За таких обставин, виходячи із часу роз"яснення судді, надісланого позивачу щодо порядку і розміру сплати останнім судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ до постановления суддею 13.11.2006 року мотивованої ухвали про повернення заяви, колегія суддів вважає, що у позивача був достатній час для усунення недоліків заяви.

Виходячи із наведеного, що суддею надавалася позивачу можливість усунення недоліків заяви, про які останній повідомлявся, суддя обгрунтовано відповідно до правил ст. 121 п.2 ЦПК України повернув таку заяву ОСОБА_1, що не позбавляє його права звернутися із зазначеним позовом до суду на загальних підставах.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування ухвали судді, яка є законною та обгрунтованою.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України,

апеляційний суд,

ухвалив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити. Ухвалу судді Менського районного суду Чернігівської області від 13

листопада 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення.