Справа 22 ц- 2197 /2006 р. Головуючий 1-ї інстанції: Павлова Ж.П.
Категорія 26 Суддя-доповідач апеляційного суду: Кутова Т.З.
УХВАЛА Іменем України
2006 року грудня місяця 21 дня судова колегія судової палати в цивільних
справах апеляційного суду Миколаївської області в складі
головуючого: Лисенка П.П.,
суддів: Данилової О.О.,
Кутової Т.З., при секретарі: Варміш О.С.,
за участю: представника позивачки ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2006 року за позовом
ОСОБА_3, в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4до ОСОБА_2
про визнання заповіту недійсним
ВСТАНОВИЛА:
В листопаді 2005 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою в інтересах підопічного неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.
В позові зазначено, що 9 березня 2005 року померла ОСОБА_5 бабка неповнолітнього ОСОБА_4. На час її смерті спадкоємцями за законом були її онук неповнолітній ОСОБА_4, та син ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Звернувшись в нотаріальну контору в інтересах підопічного позивачці стало відомо, що син спадкоємиці заповідав все належне йому майно відповідачці ОСОБА_2
Посилаючись на те, що ОСОБА_6 за життя страждав наркоманією, туберкульозом, ухилявся від лікування, а тому на час складення заповіту він не міг розуміти значення своїх дій, позивачка просила визнати вказаний заповіт недійсним.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить вказане рішення суду скасувати, по справі ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на те, що суд не вірно оцінив докази по справі і безпідставно не врахував висновки судово-психиатричної експертизи про те що ОСОБА_6 на час складення заповіту не розумів значення своїх дій.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судова
колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Суд відмовляючи в задоволенні позову про визнання заповіту недійсним, виходив з того, що ОСОБА_6 на час складення заповіту ІНФОРМАЦІЯ_2 розумів значення своїх дій та міг ними керувати.
Але з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки до нього суд дійшов з порушенням норм процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи і таке встановлено судом, 9 березня 2005 року померла ОСОБА_5. (а.с. 47). 31 березня 2005 року її син ОСОБА_6, шляхом звернення до нотаріальної контори з відповідною заявою прийняв спадщину та склав заповіт на ім'я ОСОБА_2 (а.с. 30). ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер (а.с. 23).
Після смерті ОСОБА_6 з заявою про прийняття спадщини звернулася позивачка, як опікун, в інтересах його племінника неповнолітнього ОСОБА_4 (а.с. 27).
Відповідно до акту НОМЕР_1 посмертної комплексної судової нарколого -психіатричної експертизи на час оформлення заповіту 31 березня 2005 року у ОСОБА_6 мали місце ознаки деградації особистості внаслідок наркоманії опійної. За своїм психічним станом при оформленні угоди він не міг в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 102 - 107).
Суд же в своєму рішенні, посилаючись на показання свідків, допитаних в судовому засіданні 4 вересня та 16 жовтня 2006 року, а саме : нотаріуса ОСОБА_7 та лікаря ОСОБА_8 про те, що спадкоємець не вживав наркотичні засоби та адекватно реагував на те, що відбувалося навколо нього, та на пояснення в судовому засіданні експерта ОСОБА_9, яка вважала, що деградація особистості ОСОБА_6 не досягла слабоумія, а тому він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними на час складення заповіту, піддав сумніву і фактично спростував висновок комплексної експертизи від 25 липня 2006 року .
Між тим, відповідно до вимог ст. 150 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необгрунтованим, або таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або викликає сумнів в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншим експертам.
Суд же не звернув уваги на вказану норму та не вирішив питання щодо можливості призначення повторної експертизи.
Крім цього, суду слід було перевірити, чи зверталася позивачка в інтересах неповнолітнього в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5. З цією метою слід було витребувати з нотаріальної контори також і спадкову справу, яка була відкрита після смерті ОСОБА_5., та з'ясувати коло спадкоємців, в разі необхідності вирішити питання щодо їх притягнення до участі у справі. Якщо ж заява позивачки про прийняття спадщини після смерті бабки неповнолітнього не подавалася, відповідно до вимог п. 4 ст. 10 ЦПК України роз'яснити їй право на пред'явлення вимог щодо продовження строку відповідно до ст. 1272 ЦК України на прийняття спадщини неповнолітнім після смерті бабки в порядку ст. 1266 ЦК України.
Враховуючи, що суд припустився порушень норм процесуального права і таке перешкоджає судовій колегії перевірити законність рішення суду першої інстанції, колегія вважає за необхідне оскаржуване рішення суду на підставі ст. 311 ЦПК України скасувати, а справу повернути до того ж суду на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду слід урахувати наведене і вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись ст.ст. 304, 307, 311 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2006 року скасувати, а справу повернути до того ж суду на новий розгляд іншому судді.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржене в касаційному порядку
безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею законної сили тобто з дня проголошення.