АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 березня 2014 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Заводян К. І.
Суддів: Винту Ю.М. Лисака І.Н.,
Секретаря: Ковальчук Н.О.
З участю: ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,
ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про визначення часток у спільній сумісній власності на квартиру та поділ спільного майна подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 лютого 2014 року, -
в с т а н о в и л а :
У грудні 2013 року ОСОБА_1 подав позов до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, який уточнив 18 лютого 2014 року.
Посилався на такі обставини.
Він перебував у шлюбі із ОСОБА_3 з 07 липня 1989 року по 04 листопада 2013 року.
За час перебування у шлюбі вони набули у спільну власність гараж НОМЕР_2 у Товаристві власників індивідуальних гаражів №2, що розташований у с. Коровія Глибоцького району, та транспортний засіб "MERCEDES-BENZ 108", 2003 року випуску, д.н. НОМЕР_1.
Просив суд провести поділ спільного сумісного майна подружжя шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на транспортний засіб "MERCEDES-BENZ 108", 2003 року випуску, д.н. НОМЕР_1, вартістю 89000 гривень.
________________________________________________________________________________
Провадж.№22-ц-794/579/2014 р. Головуючий у першій інстанції Кирилюк Л.К.
Категорія: 2/5 Доповідач: Заводян К.І.
ОСОБА_3 виділити гараж НОМЕР_2 у Товаристві власників індивідуальних гаражів №2, що розташований у с. Коровія Глибоцького району, вартістю 32400 гривень.
Стягнути з нього, ОСОБА_1, на користь ОСОБА_3 28300 гривень за різницю в частках.
У січні 2014 року ОСОБА_3 подала зустрічний позов до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про визначення часток у спільній сумісній власності на квартиру та поділ спільного майна подружжя, який змінювала під час провадження у справі.
Посилалася на те, що сторони під час шлюбу дійсно набули автомобіль"MERCEDES-BENZ 108", 2003 року випуску, гараж НОМЕР_2 у Товаристві власників індивідуальних гаражів №2 в с.Коровія, а також за договором міни квартиру АДРЕСА_1, вартістю 264500 гривень. Учасником обміну також був син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мав право на частку у квартирі АДРЕСА_2, яка обмінювалася. Тому кожній із сторін у квартирі АДРЕСА_1 належить право на 1/3 частку.
Просила суд встановити, що кожному із сторін спору - ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 належить по 1/3 частці квартири АДРЕСА_1, вартістю 264500 гривень.
Здійснити поділ спільного майна подружжя наступним чином:
Визнати за ОСОБА_1 право власності:
на автомобіль "MERCEDES-BENZ 108", 2003 року випуску, вартістю 89000 гривень;
на гараж НОМЕР_2 у Товаристві власників індивідуальних гаражів №2 в с.Коровія, вартістю 32991 гривень.
За ОСОБА_3 визнати право на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1, вартістю 176334 гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на її користь як компенсацію за різницю в частках 22549 грн.30 копійок.
Припинити право спільної сумісної власності на автомобіль "MERCEDES-BENZ 108", 2003 року випуску, вартістю 89000 гривень;
на гараж НОМЕР_2 у Товаристві власників індивідуальних гаражів №2 в с.Коровія, вартістю 32991 гривень;
на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1.
Вирішити питання про відшкодування їй витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 лютого 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Проведено поділ спільного сумісного майна подружжя шляхом виділення ОСОБА_1 транспортного засобу "MERCEDES-BENZ 108", 2003 року випуску, д.н. НОМЕР_1, вартістю 89000 гривень, визнавши за ним право власності на цей автомобіль.
ОСОБА_3 виділено гараж НОМЕР_2 у Товаристві власників індивідуальних гаражів №2, що розташований у с.Коровія Глибоцького району, вартістю 33000 гривень, визнано за нею право власності на цей гараж.
З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто 28000 гривень за різницю в частках.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково.
Визначено, що ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 мають право власності кожен на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1. Право спільної сумісної власності на цю квартиру припинено.
В решті позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу на рішення суду. Вважає його незаконним і необґрунтованим.
Суд не врахував, що разом з нею залишається проживати неповнолітній син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, і не застосував до правовідносин сторін правило част.3 ст.70 СК України. Аліментів в розмірі ? частки від заробітку (доходу) (480 гривень), які сплачує ОСОБА_1, на утримання неповнолітнього сина недостатньо.
На її думку, право на її частку у спільному майні повинно бути збільшене. За нею слід визнати право власності на гараж та на ? частку автомобіля, стягнувши із ОСОБА_1 44500 гривень за ? частку автомобіля.
Вважає, що має право на 2/3 частки квартири, оскільки з нею проживає неповнолітній син, а ОСОБА_1 та ОСОБА_5 слід виділити по 1/6 частці спірної квартири.
Колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не убачається.
Суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно до статей 60, 69 ч.1, 70 ч.ч.1,3 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 07 липня 1989 року. Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 04 листопада 2013 року шлюб розірвано.
Від шлюбу є двоє синів: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Сторони проживали в однокімнатній квартирі АДРЕСА_2, яку за договором міни від 23 червня 1998 року поміняли на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (а.с.61-62). На підставі цього договору міни квартира належить ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності (а.с.63-67).
Відповідно до част.2 ст.372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
Визначаючи розмір часток за кожним із співвласників, суд вірно виходив із рівності часток. Підстави, які мають істотне значення для збільшення розміру частки ОСОБА_3 і відповідно зменшення часток відповідачів, відсутні. Квартира поділу в натурі не підлягає. Іншим житлом ОСОБА_1 не забезпечений і на передачу своєї частки в квартирі ОСОБА_3 не погодився.
Доводи ОСОБА_3 про те, що з нею залишається проживати неповнолітній син, не можуть бути взяті до уваги.
Відповідає рішення суду вимогам ст.57 ч.1 та 60 ч.1 СК України, ст.368 ч.3 ЦК України в частині поділу придбаного у шлюбі гаража та автомобіля "Мегсеdеs-Веnz 108".
Судом встановлено, що вказаний автомобіль був придбаний 24 лютого 2011 року ОСОБА_3 і зареєстрований на її ім'я (а.с.7, 93). Вартість автомобіля, на яку погодились сторони, становить 89000 грн.
В період шлюбу, у 2006 році, на ім'я ОСОБА_3 придбано гараж НОМЕР_2 в товаристві власників індивідуальних гаражів № 2 в селі Коровія Глибоцького району (а.с.8). Вартість гаража на час розгляду справи, з якою погодились сторони, становить суму 33000 грн.
Загальна вартість спільного сумісного майна, набутого ОСОБА_1 у шлюбі, складає 122000 грн., частка кожного становить 61000 грн.
І автомобіль, і гараж є неподільним майном. Тому суд дійшов обгрунтованого висновку про визнання за ОСОБА_1 права власності на автомобіль марки "Мегсеdеs-Веnz 108", 2003 року випуску, державний номер НОМЕР_1, вартістю 89000 грн., а за ОСОБА_3 визнав право власності на гараж НОМЕР_2 в товаристві власників індивідуальних гаражів № 2 в селі Коровія Глибоцького району, вартістю 33000 гривень, стягнувши із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 за різницю в частках 28000 грн.
Обґрунтованими є відмова суду ОСОБА_3 в задоволенні її інших зустрічних вимог, а також відхилення її доводів про недостатній розмір аліментів на молодшого сина, необхідність коштів для його лікування, оскільки вказане є предметом іншого спору.
Рішення суду відповідає встановленим обставинам справи, вимогам матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не убачається.
Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: