Справа №22a-780/06 Суддя першої інстанції Корнешова Т.В.
Категорія 39 Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої Буренкової К.О.,
суддів Довжук Т.С., Козаченко В.І.
при секретарі судового засідання Гапєєвій Т.В., за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 жовтня 2006 року, ухвалену за його позовом про неправомірну бездіяльність Миколаївського обласного військового комісаріату (далі - Миколаївського ОВК) щодо перерахунку пенсії,
ВСТАНОВИЛА:
21 вересня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірною відмови Миколаївського ОВК щодо перерахунку його пенсії.
Заявник зазначав, що протягом 25 років, до 25 липня 1990 року, проходив службу в складі Збройних Сил СРСР, коли був звільнений у відставку в званні ІНФОРМАЦІЯ_1.
З 26 липня 1990 року йому була призначена щомісячна пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 180 грн. З 01 травня 2005 року розмір пенсії було збільшено до 577 грн. 61 коп., а з 01 січня 2006 року - до 1155 грн. 22 коп.
На його думку, після введення в дію нормативно-правових актів про запровадження для військовослужбовців певних додаткових видів грошового забезпечення, суб'єкт оскарження зобов'язаний був перерахувати його пенсію з урахуванням:
· щомісячної надбавки за службу в Збройних Силах України в розмірі 40% посадового окладу, передбаченої Указом Президента України від 14 липня 1999 р. "Про додаткові заходи щодо впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України" - з 01 вересня 1999 року;
· щомісячної надбавки в розмірі 100%, встановленої Указом Президента України від 23 лютого 2002 р. "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" - з 01 січня 2003 року;
· щомісячної надбавки в розмірі 90%) за безперервну військову службу в Збройних Силах України, встановленої Указом Президента України від 5 травня 2003 р. "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" - з 01 травня 2003 року;
· щомісячна премії, передбаченої розділом 34 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженого Наказом МО України від 05 березня 2001 року - з 01 березня 2001 року по 31 грудня 2004 року.
Проте Миколаївський ОВК відмовив йому в такому перерахунку пенсії.
Посилаючись на наведене, позивач просив визнати неправомірною відмову відповідача щодо проведення перерахунку пенсії та зобов'язати його перерахувати йому пенсію з урахуванням вказаних вище надбавок і премії з дати набрання чинності вказаними нормативними актами.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 жовтня 2006 року в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі він, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просив постанову суду скасувати і ухвалити нову про задоволення його вимог.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення позивача, його представника та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.
Ухвалюючи постанову про відмову в задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_1 не має права на вказаний ним перерахунок пенсії до 01 січня 2005 року.
Між тим, з таким висновком суду погодитись не можна оскільки він суперечить конституційним засадам регулювання пенсійних відносин в Україні. Зокрема:
- ст. 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист, що
включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працезда
тності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості
та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом;
- рішенням Конституційного суду України від 11 жовтня 2005 року (справа про рівень
пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) визначено, що в Україні як соціаль
ній, правовій державі політика спрямовується на створення умов, які забезпечують доста
тній життєвий рівень, вільний і всебічний розвиток людини, як найвищої соціальної цін
ності, її життя і здоров'я, честь і гідність. Утвердження та дотримання закріплених у нор
мативно-правових актах соціальних стандартів є конституційним обов'язком держави.
Діяльність її правотворчих і правозастосовчих органів має здійснюватися за принципами
справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм Конституції України, а пов
новаження - у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів.
Зазначені конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачають за змістом статей 1, 3, 6 (частина друга), 8, 19 (частина друга), 22, 23, 24 (частина перша) Основного Закону України правові гарантії, правову визначеність і пов'язану з ними передбачуваність законодавчої політики у сфері пенсійного забезпечення, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене.
Встановивши в законі правові підстави призначення пенсій, їх розміри, порядок обчислення і виплати, законодавець може визначати як загальні умови їх призначення, так і особливості набуття права на пенсію, включаючи для окремих категорій громадян пільгові умови призначення пенсії залежно від ряду об'єктивно значущих обставин, що характеризують трудову діяльність (особливості умов праці, професія, виконувані функції, кваліфікаційні вимоги, обмеження, ступінь відповідальності тощо). Законодавець повинен робити це з дотриманням вимог Конституції України в тому числі принципів рівності та справедливості;
- для реалізації зазначених конституційних засад ст. 63 Закону України від 09 квітня
1992 року "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких ін
ших осіб (з наступними змінами і доповненнями) (далі - Закон від 09 квітня 1992 року) пе
редбачає, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які
мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням з дію
Закону від 09 квітня 1992 року провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а та
кож додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим же Законом та членам їх сімей пенсії перераховуються з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом;
· п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 15 червня 2004 року "Про внесення змін до ст. 43 Закону від 09 квітня 1992 року" (далі - Закон від 15 червня 2004 року) також встановлено, що особи, яким раніше призначено пенсії відповідно до цього Закону, мають право на перерахунок пенсій з урахуванням положень Закону від 09 квітня 1992 року, та виплату 50% перерахованої пенсії з 1 січня 2005 року, а з 1 січня 2006 року - 100% перерахованої пенсії. Кабінет Міністрів України був зобов'язаний в місячний термін з дня набрання чинності Закону від 15 червня 2004 року забезпечити проведення перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяким іншим особам відповідно до цього пункту;
· в реалізацію вказаних конституційних принципів ст. 28 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік було передбачено виплата пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу - 416.445,6 тис. гривень, у тому числі 378.916,8 тис. гривень на підвищення пенсій у наступному році для подальшого усунення диспропорцій у розмірах пенсій залежно від часу виходу цих осіб на пенсію;
Водночас, залишились без уваги ті військовослужбовці, які вийшли на пенсію до визнання державою наявності такої диспропорції. Хоча при вирішенні цього питання перша редакція Закону від 15 червня 2004 року передбачала обов'язок Кабінету Міністрів України визначити до 01 вересня 2004 року строки і порядок усунення диспропорцій у пенсійному забезпеченні військовослужбовців, які утворилися залежно від часу звільнення їх з військової служби, та інформувати про це Верховну Раду.
Визнавши указаними вище нормативними актами існування диспропорцій у розмірах пенсій залежно від часу виходу військовослужбовців на пенсію, а значить порушення принципів рівності та справедливості, держава усунула таке порушення лише частково -взявши на себе зобов'язання про перерахунок пенсій лише з 01 січня 2005 року. Тим самим порушивши принципи, про які велась мова в зазначеному рішенні Конституційного суду.
За такого, суперечливим є роз'яснення, викладене в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 квітня 2005 року "Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" про те, що вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час задоволенню не підлягають. Оскільки при такому роз'ясненні застосовано не конституційний принцип верховенства права, а верховенство закону.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1, то судом встановлено, що йому з 26 липня 1990 року була призначена пенсія за вислугу років, виходячи з окладу за останньою штатною посадою перед звільненням та окладу за військове звання у розмірі 180 грн.
В наступні роки розмір отримуваної ним пенсії збільшувався: з 01 травня 2005 року -до 577 грн. 61 коп., а з 01 січня 2006 року - до 1155 грн. 22 коп.
Таким чином, до 01 січня 2005 року при розрахунку розміру пенсії позивача відповідачем не були в повному обсязі враховані конституційні принципи рівності і справедливості та вимоги зазначених нормативно-правових актів про запровадження для військовослужбовців певних додаткових видів грошового забезпечення та премій.
Встановивши наявність цих обставин, а також той факт, що з 01 січня 2006 року ОСОБА_1 отримує перераховану пенсію, судова колегія прийшла до висновку, що його позов підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції, відповідно до ст. 202 КАС України, - скасуванню з ухваленням нового рішення.
Оскільки позивачу пенсія не була перерахована з вини відповідача, то відповідно до ст. 55 Закону від 09 квітня 1992 року вона підлягає перерахуванню і виплаті за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Керуючись ст. ст. 195, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 жовтня 2006 року, ухвалену за його позовом про неправомірну бездіяльність Миколаївського обласного військового комісаріату щодо перерахунку пенсії скасувати і ухвалити нову.
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Відмову Миколаївського обласного військового комісаріату щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 визнати неправомірною.
Зобов'язати Миколаївський обласний військовий комісаріат здійснити перерахунок раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії, урахувавши при цьому:
- 40-відсоткову щомісячну надбавку до посадового окладу, передбачену Указом Президента України від 14 липня 1999 р. "Про додаткові заходи щодо впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України" за період з 01 вересня 1999 року по 31 грудня 2002 року;
· щомісячну 100-відсоткову надбавку, встановлену Указом Президента України від 23 лютого 2002 року "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового та начальницького складу органів Внутрішніх Справ" - починаючи з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2004 року;
· щомісячну 90-відсоткову надбавку за безперервну військову службу у Збройних Силах України, встановлену Указом Президента України від 05 травня 2003 року "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, МВС України, Адміністрації Державної Прикордонної Служби України та Управління Державної Охорони України за безперервну службу" - починаючи з 01 травня 2003 року по 31 грудня 2004 року;
· 33,3-відсотки премії, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців" та п. 34.5 "Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України", затвердженого наказом Міністра Оборони України від 05 березня 2001 року, - починаючи з 01 березня 2001 року по 31 грудня 2004 року.
Зобов'язати Миколаївський обласний військовий комісаріат визначити та виплатити ОСОБА_1 загальну суму заборгованості.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.