Справа №22а-760/06 Суддя першої інстанції Терентьєв Г.В.
Категорія 37 Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої Буренкової К.О.,
суддів Довжук Т.С., Козаченко В.І.
при секретарі судового засідання Гапєєвій Т.В.,
за участю позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Казанківського районного суду Миколаївської області від 10 жовтня 2006 року, ухвалену за позовом ОСОБА_1 до Казанківської селищної ради Миколаївської області про скасування рішення,
ВСТАНОВИЛА:
27 липня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування рішення Казанківської селищної ради від 11 липня 2006 року, яким були встановлені межі, розміри та площі земельних ділянок АДРЕСА_1.
Позивач вказував, що на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 06 серпня 1969 року, йому на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1.
Рішенням виконкому Казанківської селищної ради від 10 листопада 1993 року у приватну власність позивача за вказаною адресою, передана земельна ділянка, площею 0, 15 га для обслуговування будинку та 0,30 га - для ведення особистого підсобного господарства.
У зв'язку з виникненням спорів між позивачем та його сусідом АДРЕСА_2, ОСОБА_3, щодо суміжного землекористування, рішенням Казанківської селищної ради від 11 липня 2006 року були встановлені межі, розміри та площі земельних ділянок АДРЕСА_1.
Зокрема, вирішено залишити за ОСОБА_1 земельну ділянку по фактичному користуванню, загальною площею 0,45 га, з них: 0,15 га - для обслуговування житлового будинку та господарських споруд (розміри цієї ділянки: ширина фасадної сторони - 28,3 м, ширина цієї ділянки на межі з ділянкою для ведення особистого селянського господарства - 21,6 м, довжина - 60 м); 0,30 га - для ведення особистого селянського господарства, в площу якої входять: перша ділянка розміром: ширина з однієї сторони - 21,6 м, з іншої -18,6 м, довжина - 90 м, друга ділянка розміром: ширина - 34,6 м, довжина - 28,3 м.
Посилаючись на те, що оскаржене рішення Казанківської селищної ради є необгрунтованим, винесеним без повного з'ясування обставин, які мають значення для справи, позивач просив суд скасувати зазначене рішення.
Постановою Казанківського районного суду від 10 жовтня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі він, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив указану постанову місцевого суду скасувати.
Вислухавши суддю - доповідача, дослідивши надані докази, перевіривши законність і обгрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених позивачем в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції в межах заявлених позовних вимог повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку доказами, які надали сторони, і дійшов правильного висновку, що відповідно до ст. 107 ЗК України, у разі неможливості виявлення дійсних меж, їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконкому Казанківської селищної ради від 10 листопада 1993 року у приватну власність позивача передана земельна ділянка, площею 0, 15 га для обслуговування будинку та 0,30 га - для ведення особистого підсобного господарства.
Рішенням тієї ж селищної ради від 06 квітня 1999 року суміжному сусіду позивача, ОСОБА_3 (АДРЕСА_2) передано у приватну власність для ведення особистого селянського господарства 0,28 га.
Оскільки фактично ОСОБА_3 використовується земельна ділянка розміром 0,25 га, оскарженим рішенням селищної ради із земель запасу йому виділено ще 0, 03 га.
Протягом більше п'яти років між указаними сусідами тривають спори з приводу меж виділених їм земельних ділянок, так як їх фактичне землекористування не відповідає земельно-кадастровій документації.
За таких обставин, 11 липня 2006 року Казанківська селищна рада, розглянувши спірне питання в межах своїх повноважень, правильно ухвалила рішення про встановлення межі, розмірів та площ земельних ділянок АДРЕСА_1, за фактичним використанням земельних ділянок із збереженням загальної площі земельних ділянок, переданих у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_3
Цим же рішенням запропоновано позивачу належним чином оформити право користування самовільно зайнятою ним земельною, площею 0,22 га.
Встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позову про скасування вказаного рішення селищної ради.
При вирішенні спору місцевий суд також врахував і характер спірних правовідносин, а саме той факт, що вказане рішення селищної ради вирішує довготривалий спір між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо суміжного землекористування, відповідає правилам добросусідства, гарантує кожному землекористувачу повну реалізацію його права власності на земельну ділянку та найбільш відповідає існуючій земельно-кадастровій документації домоволодінь.
Посилання апелянта на те, що на земельній ділянці, якою користується ОСОБА_3, знаходиться його погріб, не заслуговують на увагу, так як спростовані наявними у справі доказами.
Оскільки рішення районного суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 195, 198, 202, 205, 206 КАС України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Казанківського районного суду від 10 жовтня 2006 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця