Справа № 22а-742/ 2006 р.                            Головуючий   у 1 -й інстанції Бойчук Ж.В.

Категорія 39                                                     Доповідач апеляційного суду Довжук Т.С.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої      -       Буренкової К.О., суддів: Козаченка В.І.,   Довжук Т.С,

при секретарі судового засідання    Гапєєвій Т.В., без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві адміністративну справу

за  апеляційною  скаргою військової частини А 2183 (далі - в/ч)

на   постанову  Первомайського   міськрайонного   суду   Миколаївської  області   від 26 вересня 2006 року за   позовом

ОСОБА_1

до

військової частини А 2183

про визнання неправомірними дії військової частини та проведення перерахунку

грошового забезпечення,

ВСТАНОВИЛА:

25 липня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до в/ч А 2183 щодо неправомірності дії відповідача при нарахуванні йому грошового забезпечення та проведення його перерахунку, посилаючись на те, що в період проходження військової служби з 05 липня 2002 року по день звернення до суду з вказаним позовом відповідач безпідставно не в повному обсязі нараховував і виплачував йому надбавку за безперервну службу, а в зв'язку з цим недоплатив грошову допомогу на оздоровлення.

Позивач просив зобов'язати відповідача провести перерахунок надбавки за безперервну службу, виходячи з розміру 30% з 01 травня 2003 року по 01 серпня 2003 року та 50% з 01 серпня 2003 року по 30 березня 2005 року і грошової допомоги на оздоровлення з урахуванням коефіцієнта інфляції.

Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 вересня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.

В апеляційній скарзі командир в/ч 2183, посилаючись на невідповідність постанови суду нормам матеріального права, просить її скасувати і ухвалити нову постанову про залишення позову без розгляду або закрити провадження по справі.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що право позивача на отримання грошового забезпечення порушено у зв'язку із виплатою відповідачем надбавки за безперервну військову службу в розмірах, менших від максимальних розмірів, встановлених Указом Президента України від 05 травня 2003 р. № 389 „Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" (далі - Указ).

Між тим, з таким висновком не можна погодитись, оскільки він грунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що у відповідності до п. 4 ст. 202 КАС України є підставою для скасування постанови суду і ухвалення нової постанови.

Так, Указом надано право Міністру оборони України встановлювати військовослужбовцям Збройних Сил України щомісячні надбавки за безперервну військову службу у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби в таких розмірах: понад 5 років -до 10, понад 10 років - до ЗО, понад 15 років - до 50, понад 20 років - до 70, понад

25 років - до 90 відсотків. Міністру також надано право визначати порядок і умови

виплати зазначених надбавок за рахунок коштів, передбачених у Державному

бюджеті України на утримання Збройних Сил України.

Отже Міністр оборони України має право встановлювати військовослужбовцям залежно від стажу служби вказану надбавку в межах встановлених граничних розмірів в залежності від асигнувань, які передбачаються Законами України про Державний бюджет на відповідний рік на утримання Збройних Сил України.

На виконання Указу Міністром оборони України був виданий Наказ від

26 травня 2003 р. № 149, яким була затверджена Інструкція про порядок і умови

виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу та зазначено, що

розміри цієї надбавки щорічно встановлюються, виходячи з наявного фонду

грошового забезпечення, за рішенням Міністра.

Судом встановлено, що позивач проходить військову службу з 2002 року у в/ч А 2183. Станом на 01 травня 2003 р. стаж його безперервної військової служби складав понад 10 років, а з 01 серпня 2003 року більше 15 років. Позивачу щомісячно призначалася встановлена Указом надбавка за безперервну військову службу. При цьому у грудні 2003 p., січні 2004 р. - у розмірі 50%, у жовтні-грудні 2004 p., січні 2005 р. - у розмірі 40%, а за інші місяці - у розмірі 5% та 10 % (а.с.25) відповідно до розпоряджень Міністра оборони України, наданих ним в межах своїх повноважень.

Виходячи з наведеного, надбавка за безперервну військову службу нараховувалася позивачу в розмірах, встановлених Міністром оборони України у відповідності до положень Указу.

Позивачу у 2003-2004 роках виплачувалася грошова допомога на оздоровлення виходячи з розміру нарахованого місячного грошового забезпечення в повному обсязі.

Тому підстав для нарахування позивачу надбавки за безперервну військову службу, виходячи з встановлених Указом максимальних її розмірів, а відповідно до цього і перерахунку грошової допомоги на оздоровлення, немає, а твердження ОСОБА_1 про недонарахування відповідачем надбавки за безперервну військову службу пов'язане з помилковим тлумаченням нормативних документів, які регулюють спірні правовідносини.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій військової частини та проведення перерахунку виплат надбавок за безперервну службу і виплати грошової допомоги на оздоровлення є необгрунтованими і не підлягають задоволенню. З іншими позовними вимогами ОСОБА_1 до суду не звертався (а.с.2-4).

Керуючись статтями 195, 202, 207 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу військової частини А 2183 задовольнити частково.

Постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 вересня 2006 року скасувати і ухвалити нову постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини А 2183 про визнання дій неправомірними при нарахуванні надбавки за безперервну службу і проведенні її перерахунку та перерахунку виплати грошової допомоги на оздоровлення відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом одного місяця може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.