Дело № 22а-654/2006 р.                              Головуючий       по     1 інстанції   Алейніков В.О.

Категория 36                                            Суддя - доповідач апеляційного суду  Довжук Т.С.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої        -      Буренкової К.О., суддів:   Козаченка В. І, Довжук Т.С,

при секретарі судового засідання  Гапєєвій Т.В.,

за участю позивача                       ОСОБА_1,

представника відповідача                 ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві адміністративну справу

за апеляційною скаргою голови комісії з ліквідації Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Миколаївській області

на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 серпня 2006 року за позовом

ОСОБА_1

до

Головного Управління Міністерства з надзвичайних ситуацій в Миколаївській області

(далі - Управління МНС)

про захист права на пенсійне забезпечення та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

04 квітня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління МНС про визнання права на дорахування пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення за період з 1999 року по теперішній час.

Позивач вказував, що 20 жовтня 2003 року він був звільнений зі служби в органах МНС, де прослужив 20 років. За час служби йому не виплачувалися у повному обсязі деякі види грошового забезпечення, які не були включені при нарахуванні пенсії, а саме:

·        додаткове грошове забезпечення у розмірі 40% посадового окладу, 100% грошового забезпечення;

·        90% за безперервну військову службу; щомісячна 33,3% премія.

Посилаючись на те, що ці недоплати вплинули на розмір грошового забезпечення, з якого розрахована пенсія, та призвели до зниження її розміру, просив його позов задовольнити.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати його право на отримання в період проходження служби у відповідача:

·        надбавки за безперервну службу, що передбачена Указом Президента України НОМЕР_1/03 від 05 травня 2003 року, в розмірі 50% від суми інших видів грошового забезпечення;

·        премії у розмірі 33,3% від суми інших видів грошового забезпечення; а також

·        стягнути з відповідача на його користь заборгованість з виплати пенсії у розмірі 4832 грн. 27 коп.;

·        зобов'язати відповідача належним чином обчислювати суму виплачуваної пенсії;

·        стягнути з відповідача на його користь 2500 грн. моральної шкоди.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 серпня 2006 року позов задоволено. Постановлено визнати право позивача на отримання в період служби 30% надбавки за безперервну службу, 33, 3% премії, а також, виходячи за межі позовних вимог, 50% надбавки за особливі умови служби. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 4837 грн. 50 коп. заборгованості з пенсійного забезпечення та 2500 грн. моральної шкоди.

В апеляційній скарзі голова комісії з ліквідації Управління МНС України в Миколаївській області просить вказане рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на невірне тлумачення та застосування судом норм пенсійного законодавства та грубе порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд виходив з того, що, оскільки надбавка за безперервну службу та доплата за особливі умови служби передбачені Указами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, позивач мав право на їх отримання під час служби, а відповідач був зобов'язаний включити їх до грошового забезпечення, з якого нараховувалася пенсія з жовтня 2003 року. Різницю між розміром отриманої пенсією і тією, на яку він мав право з урахуванням 33,3% щомісячної премії, суд визначив як заборгованість та стягнув з відповідача. Визнав суд і право ОСОБА_1 на компенсацію моральної шкоди, завданої порушенням права на пенсійне забезпечення.

Між тим, такого висновку суд дійшов, розглянувши справу у відсутності відповідача, не повідомивши його належним чином про дату, час і місце судового засідання, не надіславши йому копії позовної заяви та доданих до неї документів. Відомості щодо дотримання судом вимог статей 33, 35 і п.5 ст. 197 КАС України в матеріалах справи відсутні.

Таке порушення вимог процесуального законодавства позбавили суд можливості з'ясувати суттєві обставини справи, а саме встановити дійсні підстави виплати спірних надбавок та доплат, умови та порядок їх нарахування тощо, а тому призвели до порушень норм матеріального права та неправильного вирішення справи по суті.

Зазначені порушення є підставою для скасування судової постанови на ухвалення нової постанови.

Так, Указом Президента України від 24 квітня 2003 року № 370 «Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу, який є аналогічним Указу Президента України НОМЕР_1 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу», встановлена щомісячна надбавка за безперервну службу, виплата якої з 01 січня 2004 року поширювалася на осіб, які проходять службу в МНС. Вказане передбачено Указом Президента України від 28 серпня 2003 року № 937 «Про поширення чинності Указу Президента від 24 квітня 2003 року № 370 на військовослужбовців та осіб рядового та начальницького складу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи».

Цим актом встановлені лише максимальні розмірі надбавок залежно від стажу служби та передбачено право Міністра їх встановлювати, визначити умови і порядок їх виплати.

Розмір надбавок за безперервну службу встановлено наказом Міністра № 85 від 20 лютого 2004 року. Для осіб, які мають стаж безперервної служби понад 15 років, надбавка у 2004 році складала 17% до грошового забезпечення (а.с. 42). Надбавка у жовтні місяці, в якому позивач був звільнений, згодом була нарахована у максимальному розмірі відповідно до наказу Міністра від 06 жовтня 2004 року № 96 (а.с. 18,41-42).

Виходячи з наведеного, надбавка за безперервну службу ОСОБА_1 нараховувалася та виплачувалася відповідно до встановленого розміру. Тому підстав для нарахування позивачу вказаної надбавки виходячи з встановлених Указом максимальних розмірів а, відповідно, і збільшеної премії, немає, а його твердження про наявність у відповідача такого обов'язку є помилковим.

Відсутність порушень прав ОСОБА_1 при виплаті пенсії позбавляє його права на компенсацію моральної шкоди.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 202,207 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу голови комісії з ліквідації Управління Міністерства з надзвичайних ситуацій України в Миколаївській області задовольнити, постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 серпня 2006 року скасувати та ухвалити нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.