ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2013 р. Справа № 804/14310/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Фоменко О.В.
представників позивача: Іванова В.О., Резник І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого підприємства «Укрекологія»
до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрекологія» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 15 листопада 2013 року №0003112201.
В обґрунтування пред'явленого позову зазначалося, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім податкового законодавства та про заниження ним внаслідок цього податку на додану вартість, оскільки позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за реальними господарськими операціями з ТОВ «Ландшафт» та ТОВ «Мегапромекологія». Правочини, укладені з означеними контрагентами, недійсним в судовому порядку не визнавалися та є реальними, що посвідчується відповідними первинними документами, які були надані до перевірки, а акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами даних правочинів. Також позивач зазначав, що податкова накладна №2 від 30.06.2013р., виписана ТОВ «Мегапромекологія» на суму 789892,74грн., в тому числі податок на додану вартість у розмірі 131648,79грн., дійсно не була зареєстрована контрагентом позивача у Єдиному реєстрі податкових накладних, однак, позивач скористався своїм правом, передбаченим приписами ст.201 Податкового кодексу України та подав до податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний податковий період заяву зі скаргою на цього постачальника (Додаток 8 до декларації), що, в свою чергу, стало підставою для включення сум податку на додану вартість у розмірі 131648,79грн. до податкового кредиту червня 2013 року. Щодо не надання позивачем до перевірки документів, які підтверджують транспортування та зберігання товару, отриманого від ТОВ «Ландшафт», позивач зазначав, що всі первинні документи надавалися ним на запит відповідача від 12.08.2013р., окрім товарно-транспортних накладних у кількості 68 штук, оскільки у позивача не було технічної можливості їх копіювати, про що і було вказано у відповіді на цей запит.
У судовому засіданні представники позивача підтримали пред'явлений адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просили повністю його задовольнити.
Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач неправомірно завищив суму податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Ландшафт» та ТОВ «Мегапромекологія», оскільки правочини, укладені з цими контрагентами не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Так, у вказаних суб'єкті господарювання, відповідно до даних їх податкової звітності, відсутні основні фонди, а у штаті рахується по 3-5 осіб, що, в свою чергу, свідчить про неможливість здійснення цими підприємствами господарської діяльності через відсутність необхідних для цього умов. Таким чином, діяльність вказаних суб'єктів господарювання була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з надання податкової вигоди третім особам і позивач, як кінцевий споживач, є вигодонабувачем товарів (робіт, послуг) придбаних у ТОВ «Ландшафт» та ТОВ «Мегапромекологія». Крім того, податкові накладні, виписані ТОВ «Мегапромекологія», не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що позбавляє позивача права включати суми податку на додану вартість згідно даних накладних до податкового кредиту. Також відповідач зазначав, що позивачем не було надано до перевірки документи, що підтверджують реальність господарських операцій з ТОВ «Ландшафт», а саме: довіреності на отримання товару (марганцевих руд), документи складського обліку отриманого товару, договори на транспортування та зберігання товару, подорожні листи, товарно-транспортні накладні, калькуляції, технічну документацію, сертифікати якості та відповідності на поставлений товар, а також бухгалтерські документи щодо підтвердження подальшого використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності. Таким чином, виявлені під час проведення перевірки позивача порушення вимог податкового законодавства правомірно та обґрунтовано зафіксовані в акті перевірки №584/22-01/31933095 від 26.09.2013р., а винесене на підставі цього акту податкове повідомлення-рішення від 15 листопада 2013 року №0003112201 є законним та скасуванню не підлягає.
Представник відповідача у судове засідання з розгляду справи не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши пояснення представників позивача, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрекологія» (далі - ТОВ «НВП «Укрекологія») (код ЄДРПОУ 31933095) перебуває на обліку в Криворізькій центральній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Криворізька центральна ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) як платник податків, в тому числі як платник податку на додану вартість.
На підставі наказу начальника Криворізької центральної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.09.2013р. №234 та повідомлення від 11.09.2013р. №140/22-01/31933095, згідно приписів п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, працівниками цього органу доходів і зборів було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «НВП «Укрекологія» з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Ландшафт» (код ЄДРПОУ 32128537) та ТОВ «Мегапромекологія» (код ЄДРПОУ 36759863) за період з 01.06.2013 року по 30.06.2013 року.
За результатами вищеозначеної перевірки позивача було складено акт №584/22-01/31933095 від 26.09.2013р., яким зафіксовано допущення позивачем порушення приписів п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження останнім податку на додану вартість у сумі 298539,95 грн. за червень 2013 року. Означений висновок обґрунтований тим, що ТОВ «НВП «Укрекологія» неправомірно віднесло до складу податкового кредиту за червень 2013 року суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Ландшафт» та ТОВ «Мегапромекологія», оскільки правочини, укладені з цими контрагентами не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Так, у вказаних суб'єкті господарювання, відповідно до даних їх податкової звітності, відсутні основні фонди, а у штаті рахується по 3-5 осіб, що, в свою чергу, свідчить про неможливість здійснення цими підприємствами господарської діяльності через відсутність необхідних для цього умов. Крім того, податкові накладні, виписані ТОВ «Мегапромекологія», не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що позбавляє позивача права включати суми податку на додану вартість згідно даних накладних до податкового кредиту. Щодо взаємовідносин з ТОВ «Ландшафт», то ТОВ «НВП «Укрекологія» не було надано до перевірки документи, що підтверджують реальність цих господарських операцій, а саме: довіреності на отримання товару (марганцевих руд), документи складського обліку отриманого товару, договори на транспортування та зберігання товару, подорожні листи, товарно-транспортні накладні, калькуляції, технічну документацію, сертифікати якості та відповідності на поставлений товар, а також бухгалтерські документи щодо підтвердження подальшого використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності. Відповідно до ст.44 Податкового кодексу України вважається, що такі документи у позивача відсутні (т.1 а.с.16-33).
На підставі означеного акту перевірки 15.10.2013р. Криворізькою центральною ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0003112201, яким ТОВ «НВП «Укрекологія» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 447810,00грн., з яких за основним платежем - 298540,00грн. та за штрафними санкціями - 149270,00грн. (т.1а.с.15).
Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, суд зважає на наступне.
Так, згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
При цьому п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 березня 2012 року між ТОВ «НВП «Укрекологія» та ТОВ «Мегапромекологія» було укладено договір оренди №01/03, згідно якого ТОВ «Мегапромекологія», як орендодавець, передає, а ТОВ «НВП «Укрекологія», як орендар, приймає в оперативну оренду тимчасову дослідно-дослідницьку фабрику, яка складається з обладнання, найменування, кількість та балансова вартість якого вказана у Додатку №1 (т.1 а.с.43-45).
Згідно п.1.3 цього Договору загальна вартість орендованого майна на момент укладення Договору складає 30080078,53 грн.
Пунктами 2.2 та 2.3 Договору визначено, що передача майна в оренду здійснюється представниками сторін згідно акта приймання-передачі. Орендоване майно знаходиться та може бути використано на території колишньої рудозбагачувальної фабрики ім. Максимова у м. Марганець.
Відповідно до Додатку №1 до договору оренди від 01 березня 2012 року №01/03 та акту приймання-передачі майна в оренду від 30.06.2012 року ТОВ «Мегапромекологія» було передано, а ТОВ «НВП «Укрекологія» прийнято в оренду дослідно-дослідницьку фабрику, яка складається з переліченого у Додатку №1 обладнання загальною вартістю 30080078,53грн.(т.1 а.с.46-48).
Рахунком №М-00004 від 30.06.2013р., складеним на підставі акту здачі-прийняття виконаних робіт №АР-0000003 від 30.06.2013р., ТОВ «Мегапромекологія» визначило позивачу до сплати орендну плату у червні 2013 року у загальному розмірі 789892,74грн. (в тому числі податок на додану вартість у розмірі 131648,79грн.), до якої було включено: оренду тимчасової дослідно-дослідницької фабрики та обладнання на загальну суму 102000,00грн.; компенсацію за суборенду землі на загальну суму 4867,81грн.; електроенергію активну на загальну суму 462891,21грн.; електроенергію реактивну на загальну суму 22694,21грн.; перевищення договірної величини споживання електричної енергії згідно рахунків ВАТ «Дніпрообленерго Марганецька дільниця» №601/6/5 від 01.07..2013р. та №601/6/12 від 02.07.2013р. на загальну суму 65790,72грн. (т.1а.с.192-193).
Розрахунки між ТОВ «НВП «Укрекологія» та ТОВ «Мегапромекологія» згідно договору оренди №01/03 від 30.06.2012р. проведено в безготівковій формі згідно наданих позивачем до перевірки платіжних доручень (т.1 а.с.195-203).
Судом встановлено, що ТОВ «Мегапромекологія» була виписана податкова накладна №2 від 30.06.2013р. на суму наданих послуг згідно договору оренди від 01 березня 2012 року №01/03 у загальному розмірі 789892,74грн., в тому числі податок на додану вартість у розмірі 131648,79грн. (т.1а.с.144).
Означена податкова накладна оформлена з дотримання вимог ст.201 Податкового кодексу України, що відповідачем не заперечується.
Однак, в порушення приписів п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна №2 від 30.06.2013р. не була зареєстрована ТОВ «Мегапромекологія» в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, абз.1-2 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно абз.9 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Відповідно до абз.11 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Пунктом 20 Розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492, у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) - для декларації, (ДС5) (додаток 5) - для декларації (скороченої); (ДСп5) (додаток 5) - для декларації (спеціальної); (ДП4) (додаток 4) - для декларації (переробного підприємства) та відповідні документи, передбачені пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу.
Судом встановлено, що у зв'язку із виявленням позивачем факту не реєстрації його контрагентом ТОВ «Мегапромекологія» податкової накладної №2 від 30.06.2013р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, ТОВ «НВП «Укрекологія» одночасно із декларацією з податку на додану вартість за червень 2013 року від 22.07.2013р. №9044251037, до якої, зокрема, було включено податковий кредит у сумі 131648,79грн., сформований на підставі вказаної податкової накладної, виписаної ТОВ «Мегапромекологія» (згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) від 22.07.2013р. №9044251777), було також подано заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) від 22.07.2013 року №9044251033 (т.1 а.с.206-209).
Згідно вказаної заяви позивачем, зокрема, було заявлено про порушення постачальником послуг - ТОВ «Мегапромекологія» порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №2 від 30.06.2013р.
Податкова декларація ТОВ «НВП «Укрекологія» з податку на додану вартість за червень 2013 року від 22.07.2013р. №9044251037, разом із її невід'ємною частиною - Додатком 8 була прийнятою органом доходів і зборів.
Таким чином, позивач скористався наданим йому правом на подачу заяви про порушення постачальником - ТОВ «Мегапромекологія» порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що, в свою чергу, надає ТОВ «НВП «Укрекологія» право на включення сум податку на додану вартість за цією податковою накладною до складу податкового кредиту відповідного звітного податкового періоду.
При цьому судом також встановлено, що орендована тимчасова дослідно-дослідницька фабрика дійсно використовувалась позивачем у власній господарській діяльності, що, зокрема, посвідчується відомостями трудових книжок працівників ТОВ «НВП «Укрекологія», які працевлаштовані саме на дослідно-дослідницькій фабриці (Марганецьке відділення) і по доходам яким позивач звітував до податкового органу шляхом подання відповідних податкових розрахунків за формою №1-ДФ, а також до органу Пенсійного фонду шляхом подання відповідних звітів за формою №Д4 (т.2 а.с.38-182 та т.3 а.с.10-33).
Щодо доводів відповідача про нереальність господарської операції позивача з ТОВ «Мегапромекологія» через відсутність у останнього необхідної кількості трудових ресурсів (кількість працюючих - 3 особи) та умов здійснення господарської діяльності, суд зазначає, що фактично для проведення реальних господарських операцій з надання в оренду тимчасової дослідно-дослідницької фабрики, що складається з певного обладнання, не обов'язкова наявність у контрагента - орендодавця якоїсь певної кількості працюючих осіб, а достатній лише факт наявності у такого контрагента майна, що передається в оренду і особи, яка повноважна виступати від імені підприємства для укладення відповідного договору.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження факту розірвання, визнання недійсним чи неукладеним вказаного правочину. Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означеного договору, фіктивної господарської діяльності контрагента позивача, безтоварності господарської операції, відсутності зв'язку укладеної угоди з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладений правочин порушує публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.
Так, необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст.228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.
Зміст вказаного договору не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цієї угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо. В межах спірних правовідносин позивач не складав податкових накладних, а отримував такі податкові накладні від контрагента та згідно них і формував податковий кредит за відповідні періоди.
Як на час укладення угоди між позивачем та його означеним вище контрагентом, так і на час її виконання, останні знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також, були платниками податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.
При цьому також слід зазначити, що за попередні періоди, а саме: з червня 2012 року по квітень 2013 року включно відповідач не вбачав протиправності в діях позивача щодо формування останнім податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ«Мегапромекологія» згідно договору оренди від 01 березня 2012 року №01/03, та не приходив до висновку про нереальність цієї угоди.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту за червень 2013 року суму податку на додану вартість у розмірі 131648,79грн. згідно податкової накладної, виписаної ТОВ «Мегапромекологія», від 30.06.2012р. №2.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення Криворізької центральної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» від 15 жовтня 2013 року №0003112201 в частині щодо нарахування ТОВ «НВП «Укрекологія» грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 131649,00грн. та за штрафними санкціями у сумі 65824,50грн. є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення іншої частини позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «НВП «Укрекологія» та ТОВ «Ландшафт» був укладений договір купівлі-продажу марганцевих руд від 01 квітня 2013 року №01/04-13, згідно якого ТОВ «Ландшафт», як продавець, зобов'язувався передати у власність ТОВ «НВП «Укрекологія», як покупцю, марганцеві руди, які є корисними копалинами техногенного родовища шламосховища рудозбагачувальної фабрики ім. Максимова, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товар на умовах цього Договору (т.1 а.с.49-51).
Згідно п.1.2 Договору місцезнаходження товару: м. Марганець, район колишньої рудозбагачувальної фабрики ім. Максимова.
Пунктами 1.3 та 1.4 Договору визначено, що загальна кількість товару встановлюється як сумарна кількість товару, зазначеного у специфікаціях, а право власності на товар переходить до покупця в момент підписання видаткової накладної на товар.
Розділом 4 «Умови передачі товару» Договору передбачено, що товар вважається прийнятим покупцем в момент підписання сторонами видаткової накладної на кожну партію товару. Кожна партія відвантаженої марганцевої руди підтверджується актом прийому-передачі. Навантаження товару здійснюється Навантажувачами Changlin 1- навантажувач з ковшем 1 куб.м. (коефіцієнт переводу 1,25), 2 - навантажувач з ковшем 3 куб.м. (коефіцієнт переводу 3,8-4,2). Тоннаж вимірюється ковшами. Загальна кількість відвантаженого товару за місяць підтверджується маркшейдерськими вимірами, з урахуванням коефіцієнта переводу 1,4 і допустимої похибки 8% та реєстром відвантаженої марганцевої руди.
Відповідно до специфікації №3 від 30.05.2013 року до вказаного договору ТОВ «Ландшафт» передає, а ТОВ «НВП «Укрекологія» приймає товар, а саме: марганцеву руду у кількості 30192т за ціною 32,88 грн. за од. з ПДВ на загальну суму 992712,96 грн. з ПДВ. Товар постачається на умовах СРТ - склад продавця, у відповідності до «ІНКОТЕРМС» у редакції 2010 року зі строком поставки - червень 2013 року. Навантаження та переміщення товару постачальник здійснює зручним для нього транспортом (т.1 а.с.52).
Судом встановлено, що ТОВ «Ландшафт» згідно договору купівлі-продажу марганцевих руд від 01 квітня 2013 року №01/04-13 було виписано ТОВ «НВП «Укрекологія» рахунки на оплату, видаткові та податкові накладні на загальну суму товару (марганцевої руди у загальній кількості 30192т) 992712,96 грн., в тому числі податок на додану вартість - 165452,16грн. (т.1 а.с.53-69,71-87,106-122).
Також позивачем надані акти приймання-передачі товару до договору купівлі-продажу марганцевих руд від 01.04.2013 року №01/04-13 на зазначену вище суму та кількість (т.1 а.с.89-105).
Позивачем до перевірки не були надані платіжні документи щодо оплати товару, отриманого від ТОВ «Ландшафт» за вказаним договором, оскільки на той момент ТОВ «НВП «Укрекологія» не здійснювало оплату поставок від ТОВ «Ландшафт» за червень 2013 року.
Представники позивача суду пояснили, що ТОВ «Ландшафт» самостійно видобуває марганцеву руду, яка була продана позивачу за вищеозначеним договором.
На підтвердження права ТОВ «Ландшафт» на користування надрами, позивачем була надана суду копія спеціального дозволу №4582 від 18.12.2007 року, видана Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, згідно якого означений контрагент має право на видобування шламів марганцевих руд з метою їх збагачення та отримання марганцевого концентрату для використання в металургійній промисловості Строк дії даного дозволу - до 18.12.2017 року (т.3 а.с.9).
При цьому з акту перевірки позивача вбачається, що в ході її проведення згідно баз даних органів доходів і зборів «Податковий блок» встановлено, що у ТОВ «Ландшафт» кількість працюючих осіб становить 5 чоловік.
Така кількість трудових ресурсів фактично є недостатньою для здійснення господарської діяльності з видобування шламів марганцевих руд.
Крім того з акту перевірки позивача також вбачається, що останнім до перевірки не було надано документи щодо транспортування товару від ТОВ «Ландшафт», а також довіреності на отримання цього товару (журнал реєстрації довіреностей), документи складського обліку отриманого товару, калькуляції, технічну документацію, сертифікати якості та відповідності на поставлений товар, а також бухгалтерські документи щодо підтвердження подальшого використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності.
При цьому на запит відповідача про надання документів, які підтверджують господарські операції з ТОВ «Ландшафт», позивач у свої відповіді від 28.08.2013р. за вих.№204 зазначив, що надати копії товарно-транспортних накладних на перевезення марганцевої руди за червень 2013 року у кількості 68шт. ТОВ «НВП «Укрекологія» не має технічної можливості, у разі потребу можуть бути надані оригінали (т.1 а.с.42).
Разом з тим одночасно з позовом ТОВ «НВП «Укрекологія» було надано копії означених товарно-транспортних накладних на 68арк. (т.1 а.с.124-191).
Слід зазначити, що п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Як вбачається із заперечень позивача на акт перевірки від 07.10.2013р. №240, ТОВ «НВП «Укрекологія» в цих запереченнях також вказувало на те, що товарно-транспортні накладні на 68арк. є у нього в наявності, проте їх видалося неможливим надати на запит відповідача через відсутність технічної можливості. При цьому до заперечень на акт перевірки означені товарно-транспортні накладні також додані не були (т.1 а.с.34).
Згідно цих товарно-транспортних накладних перевезення здійснювалося вантожоперевізником - ТОВ «Одеське шляхо-будівельне управління», замовником та вантажовідправником є ТОВ «Ландшафт», а вантажоодержувачем - ТОВ «НВП «Укрекологія»; пункт навантаження: м. Марганець, р-н колишньої РЗФ ім. Максимова, пункт розвантаження: м. Марганець, р-н колишньої РЗФ ім. Максимова, територія ТДДФ; перевезення здійснювалося автомобілями КРАЗ.
Також в товарно-транспортних накладних значиться, що вантаж приймав заступник начальника дослідно-дослідницької фабрики - ОСОБА_3
При цьому ОСОБА_3, який був допитаний судом у якості свідка, суду показав, що він дійсно працює у ТОВ «НВП «Укрекологія» на дослідно-дослідницькій фабриці у м. Марганці заступником начальника цієї фабрики. Ця фабрика розташована на території колишньої РЗФ ім. Максимова, яка працювала ще з 1965 року. Хвости (відходи від марганцевої руди), які залишалися в процесі роботи колишньої РЗФ ім. Максимова накопичувалися у шламосховищі. Ці відходи марганцевих руд збагачуються позивачем на дослідно-дослідницькій фабриці за допомогою магнітних сепараторів, після чого отримується марганцевий концентрат. Відходи марганцевих рід навантажувачами доставляються в технологічний бункер. Отриманий після збагачення марганцевий концентрат зберігається на території дослідно-дослідницької фабрики на відкритій площадці. Відходи марганцевих руд зі сховища до технологічного бункеру перевозяться підрядною організацією ТОВ «Одеське шляхо-будівельне управління» за допомогою КРАЗів. Позивачем для збагачення використовуються відходи марганцевих руд (як сировина) лише з цього шламосховища і все. Кому належать ці відходи марганцевої руди свідок пояснити не зміг. Під час їх перевезення складаються товарно-транспортні накладні, в яких він розписується, більше жодних документів він не підписує. Довіреності йому на отримання товару не видавалися.
Разом з тим, в матеріалах справи містяться копії видаткових накладних, в яких зазначено, що марганцеву руду від ТОВ «Ландшафт» за довіреністю отримав ОСОБА_3 і проставлено підпис від його імені (т.1 а.с.71-87).
Також позивачем надано витяг з журналу реєстрації довіреностей, де вказано, що на ім'я ОСОБА_3 видавалися довіреності для отримання товару від ТОВ «Ландшафт» (т.2 а.с.199). При цьому журнал реєстрації довіреностей до перевірки, а також до заперечень на акт, складений за її результатами не надавався, а був наданий лише до суду.
Таким чином, показання свідка не підтверджують факт реальності господарських операцій ТОВ «НВП «Укрекологія» з ТОВ «Ландшафт».
Крім того, як зазначалося вище, позивачем за договором з ТОВ «Ландшафт» було придбано досить велику кількість товару (30192т.), яка, як пояснили представники позивача, одразу переміщувалась до технологічного бункеру та піддавалася обробці, після чого отримувався марганцевий концентрат. Вся кількість придбаного товару, згідно пояснень представників позивача, була оброблена протягом приблизно 17 днів червня 2013 року.
Позивачем не було надано ані до перевірки, ані до суду реєстру відвантаженої марганцевої руди, складання якого передбачено п.4.3 договору, укладеного з ТОВ «Ландшафт».
При цьому позивачем надано попередню калькуляцію вартості виробництва продукції (концентрату марганцевого) від 30.06.2013р. у кількості 9087т.
Однак, у цій калькуляції не вказано кількість сировини, що була використана при виробництві марганцевого концентрату, а лише зазначено, що витрати сировини складають 827049,75грн., в той час вартість марганцевої руди, яка постачалась ТОВ «Ландшафт», становить 827260,80грн. без ПДВ та ПДВ у сумі 165452,16грн., а всього - 992712,96 грн. (т.2 а.с.17).
Враховуючи пояснення представників позивача та показання свідка, за якими товар, придбаний у ТОВ «Ландшафт», одразу відвантажувався до технологічного бункеру та піддавався обробці і ніде не зберігався, незрозуміло куди і яким чином була використана та частина товару, яка не зазначені в калькуляції від 30.06.2012р.
Також у цій калькуляції, як і в оборотно-сальдових відомостях по рахунку 26 «Готова продукція» та картці цього рахунку, не вказано марганцевий концентрат якого виду виготовлявся позивачем у червні 2013 року, в той час, як робочим проектом тимчасової дослідно-дослідницької фабрики по збагаченню марганцевої руди передбачено виготовлення концентрату 3+1 мм та концентрату 1+0 мм, при виробництві яких відповідно переробляється певна кількість сировини і отримується певна кількість продукту за місяць та за рік (т.2 а.с.186-191). У зв'язку із цим неможливо чітко встановити чи дозволяли виробничі можливості обладнання переробити за 17 днів 30192т. сировини та отримати з них відповідну кількість готової продукції, з урахуванням розрахункових об'ємів виробництва марганцевого концентрату, встановлених робочим проектом тимчасової дослідно-дослідницької фабрики по збагаченню марганцевої руди.
Щодо надання ТОВ «Ландшафт» позивачу послуг з оренди складу зберігання продуктів переробки на підставі договору оренди від 01 квітня 2013 року №01/04-13, то ТОВ «НВП «Укрекологія» на підтвердження реальності цих господарських операцій було надано копії наступних документів: рахунку на оплату №66 від 30.06.2013р., акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №122 від 30.06.2013р. та податкової накладної №19 від 30.06.2013р., згідно яких загальна вартість наданих послуг склала 8634,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 1439,00грн. (т.1 а.с.70,88,123).
Позивачем не було надано платіжних документів щодо оплати за ці послуги, які б свідчили про рух його активів.
Також позивачем не було надано документів на підтвердження перевезення готової продукції до місця зберігання, документів складського обліку цієї продукції тощо.
При цьому, як зазначалося вище, свідок ОСОБА_3, який є заступником начальника дослідно-дослідницької фабрики, у своїх показання зазначав, що готова продукція зберігалася на території дослідно-дослідницької фабрики на відкритій площадці.
За таких обставин суд приходить до висновку, що досліджені докази у своїй сукупності не підтверджують реальність господарських операцій ТОВ «НВП «Укрекологія» з ТОВ «Ландшафт», а тому позивач безпідставно відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними цим контрагентом, у загальній сумі 166891,16грн.
Отже, податкове повідомлення-рішення від 15 листопада 2013 року №0003112201 в частині нарахування ТОВ «НВП «Укрекологія» грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 166891,16 грн. та за штрафними санкціями у сумі 83445,50 грн. є правомірним та скасуванню не підлягає, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 4588 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням, наявним в матеріалах справи (т.1 а.с.2), а відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Таким чином, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 2018 грн. 72 коп.
Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого підприємства «Укрекологія» до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» від 15 жовтня 2013 року №0003112201 в частині щодо нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого підприємства «Укрекологія» грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 131649,00грн. (сто тридцять одна тисяча шістсот сорок дев'ять гривень 00 копійок) та за штрафними санкціями у сумі 65824,50грн. (шістдесят п'ять тисяч вісімсот двадцять чотири гривні п'ятдесят копійок).
У задоволенні іншої частин позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого підприємства «Укрекологія» (код ЄДРПОУ 31933095) судові витрати із сплати судового збору відповідно до частини задоволених вимог у розмірі 2018 грн. 72 коп. (дві тисячі вісімнадцять гривень сімдесят дві копійки).
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.М. Турова