Справа № 11-922/2006 р. Головуючий 1 інстанції: Бабич О.І.
Категорія: ст.289 ч.2 КК України Доповідач: Григор'єва В.Ф.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого-судді - Оседача М.М.
суддів - Борисенка І.П., Григор'євої В.Ф.
за участю прокурора - Надточій О.О.
підсудного - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією старшого помічника прокурора Талалаївського району на постанову Талалаївського районного суду Чернігівської області від 22 листопада 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цією постановою справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця АДРЕСА_1, з неповною середньою освітою, українця, громадянина України, не одруженого, невійськовозобов'язаного, раніше судимого: 28.10.1997 року Чорнухинським районним судом за ст.ст. 140 ч.1, 215-3 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі, 19.10.1998 року Лохвицьким районним судом Полтавської області за ст. 215-3 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі, 11.08.2000 року Варвинським районним судом Чернігівської області за ст.ст. 140 ч.2, 215-3 ч.2 КК України на підставі Закону України «Про амністію» звільнений від покарання, 23 листопада 2001 року Деснянським районним судом м. Черніго за ст.ст. 140 ч.2, 17 ч.2, 140 ч.2, 215-3 ч.2, 44, 141 ч.2, 193 ч.З, 42 КК України ( в редакції 1960 року) до 5 років 3 місяців позбавлення волі без конфіскації майна, звільненого 02.12.2005 року за постановою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 24.11.2005 року умовно-достроково на невідбутий строк 9 місяців 15 днів, мешканця АДРЕСА_2, у скоєнні злочину, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України, направлено прокурору для проведення додаткового розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що 24 березня 2006 року, о 20 год 40 хв, він, перебуваючи на території СТОВ «Батьківщина» в АДРЕСА_3, шляхом вільного доступу незаконно заволодів автомобілем НОМЕР_1 вартістю 22446 гривень, що належить СТОВ «Батьківщина», щоб використати його для поїздки в АДРЕСА_4. Забравши з собою ОСОБА_2, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_2 в СТОВ «Батьківщина», ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вказаним автомобілем поїхав у своїх справах в м. Прилуки, потім в АДРЕСА_2. Перебуваючи в АДРЕСА_2, під час виконання маневру розвороту він частково пошкодив автомобіль, ударившись в дерево. В подальшому автомобіль залишив біля АДРЕСА_3.
В судовому засіданні пред'явлене органом досудового слідства обвинувачення за ст. 289 ч.2 КК України прокурор змінив, виключивши з нього кваліфікуючу ознаку: завдання значної матеріальної шкоди потерпілому.
Направляючи справу для організації проведення додаткового розслідування, суд прийшов до висновку про неповноту досудового слідства, яка не може бути усунена в судовому засіданні і справу повернув на досудове розслідування, в ході якого необхідно з'ясувати обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті, а саме: у справі відсутня заява про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності , в зв'язку з чим були порушені вимоги ст. ст. 94, 95 КПК України, не виконані вимоги ст.22 КПК України про всебічне, повне та об'єктивне дослідження обставин справи, не встановлені обставини, що пом'якшують та усувають карність діяння ОСОБА_1, не з'ясовані обставини, за яких директором СТОВ «Батьківщина» ОСОБА_1 було переведено слюсарем по ремонту автомобіля, не з'ясовані обставини відносно предмету доказування вини підсудного до заволодіння автомобілем, а також не з'ясований і спосіб вчинення злочину, розміри завданої шкоди, наявності причинного зв'язку між діянням та наслідками. В апеляції старший помічник прокурора просить постанову суду скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд, посилаючись на те, що у матеріалах кримінальної справи є повідомлення директора підприємства СТОВ „Батьківщина" ОСОБА_3, про те, що ОСОБА_1 незаконно заволодів автомобілем підприємства НОМЕР_1. Дане
повідомлення, відповідно до вимог ст. 94 ч. 1 п. 1 КПК України було приводом до порушення кримінальної справи. Під час досудового слідства виконані вимоги ст. 22 КПК України про всебічне, повне та об'єктивне дослідження обставин справи. В ході судового слідства встановлено, що ОСОБА_1 був прийнятий 16.02.2006 року на посаду ІНФОРМАЦІЯ_2 і ні на які інші посади не переводився, автомобіль НОМЕР_1 за ним закріплений не був. Крім того, ОСОБА_1 не має ніякої спеціальності і не має посвідчення водія, що підтверджується довідкою Прилуцького МРЕВ ДАІ, виробничою характеристикою на ОСОБА_1 У постанові державного обвинувача про зміну обвинувачення в суді конкретизовані час, місце та обставини вчинення злочину, що в повній мірі відповідає вимогам ст. 132 КПК України. Твердження суду, що досудовим слідством не з'ясований спосіб вчинення злочину, наявність причинного зв'язку між діянням та наслідками є невірним, так як ці обставини повністю доводяться зібраними у кримінальній справі доказами. Зокрема, показаннями свідка ОСОБА_2 та представника цивільного позивача директора СТОВ „Батьківщина" ОСОБА_3 В судовому засіданні було змінене обвинувачення ОСОБА_1 та виключена з обвинувачення кваліфікуюча ознака - завдання значної матеріальної шкоди потерпілому.
До апеляційного суду від підсудного ОСОБА_1 надійшли заперечення на апеляцію старшого помічника прокурора, як пояснив в апеляційному суді підсудний, що їх помилково назвав апеляцією, в яких просив апеляцію залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, оскільки в ході додаткового розслідування необхідно провести ряд слідчих дій, допитати свідків.
Заслухавши доповідача по справі, пояснення підсудного, який просив апеляцію старшого помічника прокурора залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, оскільки вона обгрунтована, думку прокурора, який підтримав апеляцію старшого помічника прокурора з вказаних в ній підстав, просив постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені доводи в апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція старшого помічника прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Повернення справи на додаткове розслідування із-за допущення органами досудового слідства таких порушень КПК, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, передбачено ст. 246 КПК України і такого судом встановлено не було при попередньому розгляді справи / а.с. 88 /.
Відповідно до роз'яснень, даних в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.05 року № 2 "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" від 11.02.05 року повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.
Повертаючи справу про обвинувачення ОСОБА_1 на додаткове розслідування з питань неповноти та неправильності досудового слідства, суд не з'ясував можливості усунення зазначених обставин під час судового розгляду. Зокрема, висновки суду про те, що ОСОБА_1 пред'явлене неконкретне обвинувачення, тобто всупереч вимогам ст. ст. 132, 223 КПК України, суперечать даним попереднього розгляду справи судом, де в постанові від 09.10.06 року зазначено, що обвинувальний висновок відповідає вимогам ст. 223 КПК України.
В судовому засіданні прокурор змінив пред'явлене органом досудового слідства обвинувачення за ст. 289 ч.2 КК України, виключивши з нього кваліфікуючу ознаку - завдання значної матеріальної шкоди потерпілому.
Колегія суддів вважає, що суд дійшов до неправильного висновку, що неповнота досудового слідства не може бути усунена в судовому засіданні і справу повернув на досудове розслідування для з'ясування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті, а саме:
- у справі відсутня заява про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, в зв'язку з чим були порушені вимоги ст.ст. 94 , 95 КПК України;
-не виконані вимоги ст.22 КПК України про всебічне, повне та
об»єктивне дослідження обставин справи, не встановлені обставини, що
пом»якшують та усувають карність діяння ОСОБА_1, не з'ясовані
обставини, за яких ОСОБА_1 було переведено слюсарем по ремонту
автомобіля директором СТОВ «Батьківщина», не з'ясовані обставини
відносно предмету доказування вини підсудного до заволодіння
автомобілем;
-не з'ясований і спосіб вчинення злочину, розміри завданої шкоди, наявності причинного зв»язку між діянням та наслідками;
-із матеріалів справи та пред»явленим звинуваченням не можна визначити форму провини, мотиви дій підсудного, істотних суперечностей між показами директора СТОВ «Батьківщина» ОСОБА_3 та пред'явленим обвинуваченням самого підсудного;
-не перевірені покази обвинуваченого заявлені в ході досудового слідства, що спростовують обвинувачення;
-не спростовані розбіжності в часі угону автомобіля НОМЕР_1 його вилучення та оформлення повідомлення про це.
-не з'ясовані питання хто користувався цим автомобілем в період з 23.03 до 11.04.2006 року яка, ким і де завдана шкода автомобілю, його знаходження в даний час;
-в матеріалах справи ці розбіжності не усунені, обвинувачення пред»явлене не конкретне та не збігається в часі про його угон , ремонт, використання, ремонт немає ясності і в тому з якою метою вилучався автомобіль 11.04.06 року , тоді як з обвинувального висновку вказано, що автомобіль уганявся 24.03.2006 року в вечірній час 25.03.2006 року був в господарстві, тому по справі не встановлювались та не допитувались особи, які знають про це, не з'ясовувалась завдана шкода автомобілю та хто і за яких обставин її спричинив та в який час і де.
Вказані недоліки не тягнуть проведення додаткового розслідування.
Тобто, з матеріалів справи вбачається, що дані недоліки досудового розслідування, які вказав суд першої інстанції в постанові про направлення справи на додаткове розслідування, суд мав змогу усунути шляхом більш ретельного допиту підсудного ОСОБА_1, свідків, цивільного позивача, витребування документів, давання судових доручень в Порядку ст. 315-1 КПК України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що повертаючи справу на додаткове розслідування, суд не дотримався роз'яснень, даних в згаданій постанові, тобто без виконання передбачених законом можливостей для усунення неповноти або неправильності досудового слідства в судовому засіданні, а тому апеляцію старшого помічника прокурора слід задовольнити, постанову суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд зі стадії судового слідства, під час якого зазначені протиріччя необхідно усунути і постановити законне рішення.
Керуючись ст.ст. 365 , 366, 379, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію старшого помічника прокурора Талалївського району задовольнити.
Постанову Талалаївського районного суду Чернігівської області від 22 листопада 2006 року про направлення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ст. 289 ч.2 КК України прокурору Срібнянського району на додаткове розслідування - скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.
Запобіжний захід підсудному ОСОБА_1 залишити без змін - взяття під варту.