Справа     № 11-897/2006 р.                 Головуючий 1 інстанції: Василенко Ю.Л.

Категорія: 382 ч.1 КК України            Доповідач: Григор'єва В.Ф.

УХВАЛА ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

21 грудня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючого-судді          -        Оседача М.М.

суддів                              -        Борисенка І.П., Григор'євої В.Ф.

за участю прокурора       -        Надточій О.О.

підсудної                         -        ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією старшого помічника прокурора Талалаївського району на постанову Талалаївського районного суду Чернігівської області від 02 листопада 2006

року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, з базовою вищою освітою, не одруженої, раніше не судимої, не працюючої, мешканки АДРЕСА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 382 ч.1 КК України, направлено прокурору для проведення додаткового розслідування у зв'язку з неповнотою досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що перебуваючи з 12 січня 2006 року на посаді ІНФОРМАЦІЯ_2 ДВС у Талалаївському районі та виконуючи обов'язки ІНФОРМАЦІЯ_3 ДВС, отримавши 13 січня 2006 року на виконання ухвалу Талалаївського районного суду від 22 грудня 2005 року про накладення арешту на кошти та майно ТОВ «Лисогір» та ОСОБА_2, яка підлягала негайному виконанню, в порушення вимог ч.4 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» та п.3.7.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, де зазначено, що якщо рішення підлягає негайному виконанню, то держвиконавець відкриває провадження не пізніше наступного дня після одержання виконавчого документа, не відкрила відносно ТОВ   «Лисогір» виконавче провадження та не провела виконавчі дії у передбачений законом строк, маючи для цього реальну можливість. В результаті цього боржник ТОВ «Лисогір» провів відчуження майна.

Також, 26 січня 2006 року ОСОБА_1, отримавши на виконання ухвалу Талалаївського районного суду від 22 грудня 2005 року про накладення арешту на кошти та майно ТОВ «Лисогір» та ОСОБА_2, яка підлягала негайному виконанню, не відкрила відносно боржника ОСОБА_2 виконавче провадження та не провела виконавчі дії в установлений законом строк, в результаті чого боржник ОСОБА_2 провів відчуження майна.

Направляючи справу для організації проведення додаткового розслідування, суд прийшов до висновку про неконкретність обвинувачення, що є порушенням норм кримінально-процесуального закону, із - за чого у суду першої інстанції виникли великі сумніви щодо пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення за ст. 382 ч.1 КК України. Суд вказав, що в ході додатокового розслідування необхідно встановити весь обсяг дій, вчинених ОСОБА_1 по виконанню ухвали Талалаївського районного суду Чернігівської області від 22 грудня 2005 року про накладення арешту на кошти та майно ТОВ «Лисогір» та ОСОБА_2 та вирішити питання про наявність в її діях об'єктивної сторони злочину, вчинення якого їй інкримінують.

В апеляції старший помічник прокурора просить постанову суду скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що доводи суду щодо неконкретності обвинувачення є невірними, оскільки у постанові про притягнення в якості обвинуваченого та в резолютивній частині обвинувального висновку вказано, що ОСОБА_1 вчинила умисне невиконання рішення суду. Не погоджується з твердженням суду про те, що неможливо встановити наявність в діях ОСОБА_1 невиконання судового рішення без з'ясування питання про стажування та рівня її фахової підготовки. ОСОБА_1 на час невиконання рішення суду перебувала на посаді ІНФОРМАЦІЯ_2 і є службовою особою. Відповідно до вимог ст. 382 КК України суб'єктом злочину може бути будь-яка службова особа, яка внаслідок свого службового становища зобов'язана та має реальну можливість виконати відповідний судовий акт. Умисел в діях ОСОБА_1, також підтверджується тим, що нею було допущене невиконання рішення про накладення арешту на кошти та майно ТОВ „Лисогір" та ОСОБА_2, яке підлягало негайному виконанню, в той час як інші 5 рішень, які надійшли разом із вказаним рішенням, були виконані.

Крім того, старший помічник прокурора зазначив, що суд також порушив істотно вимоги кримінально-процесуального закону, оскільки суд під час судового розгляду не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту, всупереч вимогам ст. 281 ч.2 КПК України, не заслухав думку учасників процесу, з власної ініціативи прийняв рішення про повернення кримінальної справи органу досудового слідства для проведення додаткового розслідування.

Заслухавши доповідача по справі, пояснення підсудної, яка просила апеляцію старшого помічника прокурора залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, оскільки вона обгрунтована, думку прокурора,  який підтримав апеляцію старшого помічника прокурора і просив її задовольнити з вказаних в ній підстав, перевіривши матеріали   справи та обговоривши викладені доводи в апеляції, колегія   суддів   вважає,   що   апеляція   старшого помічника прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень, даних в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.05 року № 2 "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.

Якщо виникне питання про повернення справи на додаткове розслідування, суд вислухавши думку прокурора та інших учасників судового розгляду, вирішує це питання мотивованою ухвалою, а суддя - постановою в нарадчій кімнаті.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема: з протоколу судового засідання, суд, всупереч вимогам ст. 281 ч.2 КПК України, не заслухавши думку учасників процесу, з власної ініціативи прийняв рішення про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, що відповідно до ст. 370 ч.ч.1,2 п.13 КПК України є істотним порушенням кримінально-процесуального закону, що є однією з підстав скасування вказаної постанови.

Як видно з матеріалів справи, в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 не визнала свою вину у скоєні злочину, передбаченого ст. 382 ч.1 КК України і підтвердила в судовому засіданні, що наказом начальника ДВС Чернігівської області з 12 січня 2006 року її призначили на посаду ІНФОРМАЦІЯ_4 ДВС у Талалаївському районі без проходження стажування. На час призначення на посаду вона не вивчала Закон України «Про виконавче провадження» та Інструкцію про проведення виконавчих дій. Умислу на невиконання ухвал суду в неї ніякого не було.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до не правильного висновку по даній кримінальній справі, що неповнота досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні, оскільки необхідно пред'явити підсудній конкретне обвинувачення, а це потребує проведення великого обсягу процесуальних дій, які можливо провести лише в ході досудового слідства.

Також суд зазначив, що в обвинувальному висновку не вказані дати винесення ОСОБА_1 постанов про відкриття виконавчого провадження та дата проведення виконавчих дій по виконанню ухвали Талалаївського районного суду від 22.12.2005 року, а саме дати винесення постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Суд вказав, що необхідно виділити з матеріалів, кримінальної справи матеріали, які стосуються призначення ОСОБА_1 на посаду ІНФОРМАЦІЯ_2 для проведення додаткової перевірки.

Також органом досудового слідства не дано оцінку тому факту, що ухвала Талалаївського районного суду від 22 грудня 2005 року про накладення арешту на кошти та майно ТОВ «Лисогір» та ОСОБА_2, яка підлягала негайному виконанню, зареєстрована в ДВС у Талалаївському районі 26 грудня 2005 року, але залишалася без виконання і лише 13 січня 2006 року була передана старшому держвиконавцю ОСОБА_1. Досудовим слідством не встановлено, хто повинен був виконувати ухвалу суду в зазначений період.

Суд не має можливості вирішити питання про наявність умислу в ОСОБА_1 на невиконання судового рішення без з'ясування питання проходження стажування та рівня її фахової підготовки для призначення на посаду ІНФОРМАЦІЯ_2.

Дані недоліки не є істотними і не тягнуть проведення додаткового розслідування.

Тобто, з матеріалів справи вбачається, що вказані недоліки досудового розслідування, які вказав суд першої інстанції в постанові про направлення справи на додаткове розслідування, суд мав змогу усунути шляхом більш ретельного допиту підсудної ОСОБА_1, свідків, витребування документів, давання при необхідності судових доручень в порядку ст. 315-1 КПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд, повертаючи справу на додаткове розслідування, істотно порушив вимоги кримінально - процесуального закону, не вислухавши думку прокурора та інших учасників процесу щодо повернення справи на додаткове розслідування, а також не дотримався роз'яснень, вказаних в згаданій постанові, тобто без виконання передбачених законом можливостей для усунення неповноти або неправильності досудового слідства в судовому засіданні, направив справу на додаткове розслідування, а тому апеляцію старшого помічника прокурора слід задовольнити, постанову суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд зі стадії судового слідства, під час якого зазначені протиріччя необхідно усунути і постановити законне рішення.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 379, 382 КПК України, колегія суддів-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію    старшого    помічника    прокурора    Талалаївського    району задовольнити.

Постанову Талалаївського районного суду Чернігівської області від 02 листопада 2006 року про направлення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ст. 382 ч.1 КК України прокурору Талалаївського району

на додаткове розслідування - скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.

Запобіжний захід підсудній ОСОБА_1 залишити без змін - підписку про невиїзд.