Справа 11 - 822/ 2006 рік                        Головуючий у 1 інстанції Білий В. М.

Категорія - постанова                                        Доповідач-   Антипець В. М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

21 грудня  2006 року              колегія судової палати в кримінальних справах

апеляційного суду чернігівської області в складі :

головуючого - судді Щербакова О. С.

суддів - Антипець В. М. Гром Л. М. з участю прокурора Щербака О. В. засудженого ОСОБА_1

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали справи за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 1 серпня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою засудженому ОСОБА_1 відмовлено в перегляді в порядку ст. 5 КК України вироку Славянського міськрайонного суду Донецької області від 26 серпня 2004 року, яким він засуджений за ст. 185 ч.1, 71 КК України на п'ять років позбавлення волі.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, постановити рішення про застосування до нього статті 5 КК України у зв'язку із внесенням змін в законодавство України. Свої доводи він обґрунтовує тим, що були внесені зміни до Закону України про податок з доходів фізичних осіб та до Адміністративного Кодексу України, у зв'язку з чим сума крадіжки, за яку він засуджений, розцінюється як дрібне розкрадання. Закон, який пом'якшує покарання має зворотну дію в часі, тому суд повинен був застосувати до нього цей закон та звільнити від покарання за злочин, який втратив соціальну небезпеку і розглядається як проступок.

Заслухавши доповідача, засудженого, який підтримав свою апеляцію, прокурора, який вважав постанову суду законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції,

колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не може бути задоволена з таких підстав.

Як вбачається з вироку Славянського міськрайонного суду Донецької області від 26 серпня 2004 року, ОСОБА_1 визнаний винним в крадіжці чужого майна, вчиненій 24 липня 2004 року, на суму 365 гривень 20 коп.

В період з 1 січня і по 31 грудня 2004 року податкова соціальна пільга складала 61 гр. 50 коп. Відповідно, дрібним вважалось розкрадання, розмір якого не перевищував трьох соціальних пільг - 184 гр. 50 коп. (61,5X3 = 184,5).

За таких обставин, коли вартість викраденого ОСОБА_1 чужого майна перевищувала суму 184 гривні 50 коп., суд першої інстанції не мав законних підстав застосовувати до нього ст. 5 КК України та звільняти від подальшого відбування покарання.

Відповідно до ст. 4 частини 2 КК України злочинність і карність діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення цього діяння.

Викрадення майна на суму 365 гривень, 20 коп., станом на 24 липня 2004 року, розцінювалось як суспільно - небезпечне, протиправне діяння, злочин проти чужої власності. Зміна розміру соціальної пільги в подальшому, не скасовує злочинності діяння.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 365, 366, 382, 409 - 411 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Менського районного суду Чернігівської області від 1 серпня 2006 року щодо ОСОБА_1 без змін.