ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 року Справа № 910/6987/13

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Корсака В.А. - головуючого Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.,

за участю представників:

позивачаХіміч Б.С. (дов. від 17.06.2013 р.)

відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)

розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Аксепт-Транс"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 р.

у справі № 910/6987/13 господарського суду міста Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Аксепт-Транс"

доГаражно-будівельного кооперативу "Авіатор"

простягнення 982 617, 22 грн.

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аксепт-Транс" звернулося з позовом до Гаражно-будівельного кооперативу "Авіатор" про стягнення 352 636,66 грн. боргу, 1 586,86 грн. інфляційних втрат, 80% річних у сумі 230 324,88 грн., штраф у сумі 352 636,66 грн. та пеню у сумі 45 432,16 грн. згідно з угодою від 15.02.2012 р. про реструктуризацію заборгованості за договором про будівництво підземного двоповерхового гаражу на 145 машиномісць по вул. Андрющенка 4-В №12/01 від 19.11.2001 р.

В подальшому, в червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аксепт-Транс" подало заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просило суд стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу "Авіатор" 352 636,66 грн. основного боргу, 1 939,50 грн. інфляційних втрат, 80 % річних у сумі 323 073,15 грн., штраф у сумі 352 636,66 грн., пеню у сумі 26 375,29 грн. згідно з угодою від 15.02.2012 р. про реструктуризацію заборгованості за договором про будівництво підземного двоповерхового гаражу на 145 машиномісць по вул. Андрющенка 4-В №12/01 від 19.11.2001 р.

Рішенням господарського суду м. Києва від 26.06.2013 р. у справі № 910/6987/13 (суддя Прокопенко Л.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 р. (колегія суддів: головуючий Буравльов С.І., судді Андрієнко В.В., Станік С.Р.), в порядку пункту 1 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, визнано недійсною угоду від 15.02.2012 р. про реструктуризацію заборгованості за договором про будівництво підземного двоповерхового гаражу на 145 машиномісць по вул. Андрющенка 4-В №12/01 від 19.11.2001 р. та в задоволенні позовних вимог відмовлено повістю.

Свої рішення суди попередніх інстанцій мотивують тим, що, на їх думку, зміст укладеної сторонами 15.02.2012 р. угоди про реструктуризацію заборгованості за договором про будівництво підземного двоповерхового гаражу на 145 машиномісць по вул. Андрющенко, 4-В № 12/01 від 19.11.2001 р. не відповідає вимогам закону, підписано головою правління кооперативу Корнєєвим В.І. з перевищенням повноважень та суперечить інтересам Гаражно-будівельного кооперативу "Авіатор", а факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином не доведений та документально не підтверджений, тому відсутні також правові підстави для задоволення позову в частині інфляційних втрат, 80% річних та штрафних санкцій.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням господарського суду м. Києва від 26.06.2013 р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Аксепт-Транс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, а справу № 910/6987/13 направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду, посилаючись на неповне з'ясування судами попередніх інстанцій обставин справи, які мають значення для вирішення спору, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник наголошує на тому, що судами попередніх інстанцій не було враховано часткової оплати відповідачем виконаних робіт у сумі 3 000,00 грн., що, в свою чергу, свідчить про схвалення угоди про реструктуризацію. Крім того, скаржник звертає увагу на те, що згідно витягу з протоколу зборів правління Гаражно-будівельного кооперативу "Авіатор" від 15.02.2012 р. № 2 голову правління кооперативу Корнеєва В.І. було уповноважено на укладення та підписання угоди про реструктуризацію заборгованості від імені кооперативу.

Надавши до Вищого господарського суду України пояснення на касаційну скаргу, Гаражно-будівельний кооператив "Авіатор" просить відмовити у задоволенні касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксепт-Транс", а рішення та постанову у справі № 910/6987/13 залишити без змін, посилаючись на правомірність прийнятих у справі судових рішень та на відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду, принаймні, на наявність рішення господарського суду міста Києва у справі № 8/530-13/275-22/106-58/336-2012 від 31.10.2012 р. про той же предмет та між тими ж сторонами, яке набрало законної сили 04.11.2013 р. після винесення Київським апеляційним господарським судом постанови у вказаній справі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.02.2014 р. касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Аксепт-Транс" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.02.2014 р.

26.02.2014 р. ухвалою Вищого господарського суду України розгляд касаційної скарги у справі № 910/6987/13 відкладено на 05.03.2014 р.

Представники відповідача скористались своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції 05.03.2014 р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 19.11.2001 р. між Гаражно-будівельним кооперативом "Авіатор" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аксепт-транс" (генпідрядник) було укладено договір № 12/01 про будівництво підземного двоповерхового гаражу на 145 машиномісць по вул. Андрющенка 4-в (договір).

Вказаний договір підписано сторонами від замовника Головою правління Корнєєвим В.І., від генпідрядника Генеральним директором Луценком В.А. та скріплено печатками обох сторін.

Як передбачено пунктом 2.1 договору, замовник доручає, а генпідрядник здійснює будівництво гаражів, згідно з затвердженою проектно-кошторисною документацією, здає робочій комісії та разом із замовником Державній комісії побудований гараж та передає відповідним експлуатаційним організаціям інженерні мережі.

Відповідно до пункту 3.1 договору вартість робіт, що доручені для виконання генпідряднику, визначена на підставі затвердженої проектно-кошторисної документації та проведеного тендеру і складає орієнтовно 3 207 328,00 грн., тобто по 22 120,00 грн. за кожне машиномісце.

Остаточна вартість будівництва гаражу визначається на підставі актів виконаних робіт (пункт 3.2 договору).

Згідно з пунктом 4.1 договору термін виконання робіт встановлюється графіком будівництва і встановлюється не пізніше 01.08.2003 р.

Відповідно до пункту 5.2 договору замовник проводить щомісячні платежі генпідряднику за виконані роботи на підставі актів виконаних робіт (Ф-2В), підписаних уповноваженими представниками сторін. Довідка про вартість виконаних робіт разом з актом виконаних робіт (Ф-2В) надається генпідрядником уповноваженому представнику замовника не пізніше 27 числа звітного місяця. Уповноважений представник замовника протягом 3-х діб перевіряє реальність акту та довідки та підписує їх в частині виконання робіт. Звітна документація, яка пред'явлена не в повному обсязі, або оформлена неналежним чином, вважається відсутньою взагалі.

Розрахунки за виконані роботи з генпідрядником з урахуванням робіт, виконаних субпідрядними організаціями, замовник проводить згідно з діючими нормативними актами в 5-ти денний термін з дня підписання актів виконаних робіт (пункт 5.3 договору).

Крім того, між сторонами було укладено додаткові угоди, зокрема, додаток № 1 від 26.04.2002 р., додаток № 2 від 07.05.2003 р., додаток № 3 від 30.01.2004 р., додаток № 4 від 30.05.2004 р., додаток № 5 від 24.10.2004 р., додаток № 6 від 30.12.2004 р., додаток № 7 від 30.08.2005 р., додаток № 8 від 30.12.2005 р.

Судами встановлено, що 15.02.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аксепт-Транс" (кредитор) в особі Генерального директора Луценка В.А. та Гаражно-будівельним кооперативом "Авіатор" (боржник) в особі Голови правління Корнєєва В.І. було укладено угоду про реструктуризацію заборгованості за договором про будівництво підземного двоповерхового гаражу на 145 машиномісць по вул. Андрющенко, 4-В № 12/01 від 19.11.2001 р. (угода).

Згідно з пунктом 1 угоди боржник визнає, що на день підписання цієї угоди у нього наявні непогашені грошові зобов'язання перед кредитором в сумі 352 636,67 грн., що виникли за договором про будівництво підземного двоповерхового гаражу на 145 машиномісць по вул. Андрющенко, 4-В № 12/01 від 19.11.2001 р.

Відповідно до пункту 3 угоди сторони погодилися, що борг вказаний в пункті 2 цієї угоди, боржник зобов'язується сплатити за графіком, а саме: 176 318,34 грн. до 15.03.2013 р., та 176 318,33 грн. до 15.04.2013 р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аксепт-Транс" зазначає, що Гаражно-будівельний кооператив "Авіатор" взяті на себе зобов'язання за угодою не виконав, оплату не здійснив.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як передбачено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, проаналізувавши укладену між сторонами угоду про реструктуризацію заборгованості та норми чинного законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, а також про визнання вказаної угоди недійсною, втім, колегія суддів касаційної інстанції вважає такий висновок передчасним з огляду на таке.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Гаражно-будівельного кооперативу "Авіатор" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксепт-Транс" 352 636,66 грн. боргу згідно угоди від 15.02.2012 р. про реструктуризацію заборгованості за договором про будівництво підземного двоповерхового гаражу на 145 машиномісць по вул. Андрющенка 4-В № 12/01 від 19.11.2001 р., суди попередніх інстанцій посилались на те, що позивачем, всупереч приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не було доведено належними та допустимими доказами виконання ним своїх зобов'язань за договором підряду № 12/01 від 19.11.2001 р. та факту порушення відповідачем зобов'язань щодо оплати за вказаним договором.

При цьому, суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, здійснивши юридичний аналіз укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аксепт-Транс" та Гаражно-будівельним кооперативом "Авіатор" угоди від 15.02.2012 р. про реструктуризацію заборгованості за договором про будівництво підземного двоповерхового гаражу на 145 машиномісць по вул. Андрющенка 4-В № 12/01 від 19.11.2001 р., на підставі якої позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість та санкції за прострочення її сплати, визнав вказану угоду недійсною, посилаючись на те, що її підписано головою правління кооперативу Корнєєвим В.І. з перевищенням повноважень, її зміст не відповідає вимогам закону та суперечить інтересам Гаражно-будівельного кооперативу "Авіатор", таким чином вийшовши за межі позовних вимог у даній справі, скориставшись правом, наданим господарському суду пунктом 1 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Гаражно-будівельного кооперативу "Авіатор" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксепт-Транс" 1 939,50 грн. інфляційних втрат, 80% річних у сумі 323 073,15 грн., штрафу у сумі 352 636,66 грн. та пені у сумі 26 375,29 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання згідно угоди від 15.02.2012 р. про реструктуризацію заборгованості за договором про будівництво підземного двоповерхового гаражу на 145 машиномісць по вул. Андрющенка 4-В № 12/01 від 19.11.2001 р., суди попередніх інстанцій також відмовили, посилаючись на недоведеність факту наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем, а отже - і відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині.

Таким чином, суди попередніх інстанцій, визнавши угоду про реструктуризацію заборгованості від 15.02.2012 р. недійсною, дійшли висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 352 636,67 грн. основного боргу, при цьому, не дослідивши належним чином наявності чи відсутності заборгованості відповідача за договором № 12/01 про будівництво підземного двоповерхового гаражу від 19.11.2001 р., з метою виконання якого між сторонами було укладено вказану угоду.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій не надали належної уваги доказам схвалення з боку відповідача угоди про реструктуризацію заборгованості за договором про будівництво підземного двоповерхового гаражу на 145 машиномісць по вул. Андрющенко, 4-В № 12/01 від 19.11.2001 р., що підтверджується, зокрема, актом звірки взаємних розрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аксепт-Транс" та Гаражно-будівельним кооперативом "Авіатор" від 01.02.2012 р. та витягом з протоколу зборів правління Гаражно-будівельного кооперативу "Авіатор" від 15.02.2012 р. № 2, відповідно до якого голову правління кооперативу Корнеєва В.І. було уповноважено на укладення та підписання угоди про реструктуризацію заборгованості від імені кооперативу, що, в свою чергу свідчить про визнання відповідачем основної заборгованості перед позивачем за договором про будівництво підземного двоповерхового гаражу на 145 машиномісць по вул. Андрющенка 4-В №12/01 від 19.11.2001 р.

Крім того, суди попередніх інстанцій відхилили доводи позивача про часткову оплату відповідачем виконаних робіт, не надавши їм належної юридичної оцінки, тоді як, за твердженням ТОВ "Аксепт-Транс", вказані доводи підтверджується, зокрема, виписками з особового рахунку Гаражно-будівельного кооперативу "Авіатор" від 12.07.2013 р. на суму 4 000 грн. та від 15.07.2013 р. на суму 3 000 грн., що, в свою чергу, свідчить про прийняття відповідачем до виконання угоди про реструктуризацію заборгованості від 15.02.2012 р., а отже - про наявність в останнього заборгованості за договором про будівництво підземного двоповерхового гаражу на 145 машиномісць по вул. Андрющенко, 4-В № 12/01 від 19.11.2001 р.

Поряд з цим, як на підставу відмови у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції посилався на те, що розмір та факт заборгованості Гаражно-будівельного кооперативу "Авіатор" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Аксепт-Транс" за договором підряду в сумі 352 636,67 грн. був предметом спору у справі № 8/530-13/275-22/106-58/336-2012, за результатом розгляду якої рішенням господарського суду м. Києва від 31.10.2012 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 р., відмовлено в позові про стягнення аналогічної заборгованості в сумі 352 636,67 грн. та штрафних санкцій за договором про будівництво підземного двоповерхового гаражу від 19.11.2001 р., тобто судом доведено відсутність заборгованості за вказаним договором про будівництво.

В той же час, рішення господарського суду міста Києва у справі № 8/530-13/275-22/106-58/336-2012 від 31.10.2012 р., на яке посилається апеляційний суд як на таке, що винесено про той же предмет та між тими ж сторонами, набрало законної сили після винесення Київським апеляційним господарським судом постанови у вказаній справі - 04.11.2013 р., а отже - після винесення судом першої інстанції рішення по суті заявлених позовних вимог у даній справі.

З наведеного слідує, що приймаючи оскаржувані судові рішення, суди не забезпечили виконання вимог процесуального закону щодо об'єктивності та всебічності з'ясування дійсних обставин справи, оскільки не надали ґрунтовної юридичної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, виходячи, зокрема, з принципу їх належності та допустимості, що мало своїм наслідком порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Ухвалюючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою положення пунктів 1, 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 р., згідно з якими рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Враховуючи, що в силу статті 1117 Господарського процесуального кодексу України у суду касаційної інстанції відсутнє право встановлювати або вважати доведеними обставини справи, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, так само як і надавати їм власну юридичну оцінку, колегія суддів зазначає, що у розумінні статті 1119 названого Кодексу усі вищевикладені обставини є підставою для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій у даній справі і передачі її на новий розгляд до місцевого господарського суду.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати вищезазначені обставини, які стали підставою для скасування оскаржуваних судових актів, і повністю встановивши фактичні обставини справи, підтверджені належними та допустимими доказами, з наданням їм обґрунтованої юридичної оцінки, вирішити спір з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксепт-Транс" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 р. у справі № 910/6987/13 та рішення господарського суду міста Києва від 26.06.2013 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова