ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
______________________________________________________________
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Сіроша М.В., Бим М.Є., Леонтович К.Г., Фадєєвої Н.М., Чалого С.Я.
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Маріуполі на постанову Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 4 жовтня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 5 грудня 2006 року у справі №2а-89/06 за позовом відкритого акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” до територіального управління Держпромгірнагляду по Донецькій області, третя особа - ОСОБА_1 про скасування припису в частині, -
в с т а н о в и л а :
В серпні 2006 року відкрите акціонерне товариство “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” звернулося в суд з позовом до територіального управління Держпромгірнагляду по Донецькій області, в якому просило скасувати припис головного державного інспектора Державної інспекції охорони праці в сільському господарстві Територіальної інспекції Держпромгірнагляду по Донецькій області Латиша Л.А. №31/06 від 27.04.2006р. в тій частині, що нещасний випадок (з ОСОБА_1) пов'язаний з виробництвом та зобов'язання складення акта за формою Н-1.
_________________________________________________________________________________________________________________
Справа № К-1183/07 Доповідач: Леонтович К.Г.
В процесі розгляду справи до участі в якості третьої особи було залучено Торченюка Володимира Андрійовича.
Постановою Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 4 жовтня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 5 грудня 2006 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Маріуполі, яке не брало участі у справі але вважає, що рішеннями судів обмежені його права, звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 27.12.2005р. слюсар-ремонтник ВАТ “ММК ім.Ілліча” ОСОБА_1 знаходячись на території підприємства о 14 годині послизнувся, упав та зламав собі ногу.
Травму ОСОБА_1 одержав внаслідок неналежного обладнання роботодавцем пішохідних доріжок, що є порушенням вимог утримання території, будинків і споруджень (ДНАОБ 2.2.00-1.0101 Правил охорони праці під час технічного обслуговування і ремонту машин і устаткування сільськогосподарського виробництва).
ВАТ “ММК ім.Ілліча” було складено акт від 29.12.2005р. за формою НПВ, згідно якого, травма ОСОБА_1 не пов'язана з виробництвом.
Згідно п.14 абз.1 “Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві” (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004р. №1112) визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні.
У відповідності до п.18 “Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві” нещасний випадок, що стався з ОСОБА_1 не відноситься до вичерпного переліку нещасних випадків, які не визнаються пов'язаними з виробництвом.
Відповідно до п.37 “Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві” контроль за своєчасністю і об'єктивністю розслідування нещасних випадків, їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції.
Зазначені у цьому пункті органи та особи мають право вимагати у межах своєї компетенції від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акту форми Н-5, акту форми Н-1 (або форми НПВ), визнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом і складення акту форми Н-1, якщо ними виявлено порушення вимог цього Порядку чи інших нормативно-правових актів з охорони праці.
У відповідності до ст.39 Закону України “Про охорону праці”, якою передбачені повноваження Державного комітету України по нагляду за охороною праці в галузі створення безпечних і нешкідливих умов праці, рішення винесені у відповідності до компетенції Державного комітету України по нагляду за охороною праці є обов'язкові до виконання всіма підприємствами.
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій прийшли до вірного висновку про законність припису державного інспектора про необхідність складення акту форми Н-1, адже нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 пов'язаний з виробництвом.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесено законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Маріуполі - відхилити.
Постанову Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 4 жовтня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 5 грудня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді: