РІШЕННЯ
Іменем України
17 січня 2008 року Апеляційний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Головчук С. В.
суддів: Миніч Т.І., Забродського М. І.. при секретарі судового засідання Сухоребрій Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційні скарги Державного казначейства України, прокуратури Житомирської області та Попільнянського районного відділу управління внутрішніх справ України в Житомирській області,
на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 30 жовтня 2006 року,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного казначейства України, прокуратури Житомирської області та Попільнянського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про відшкодування витрат на поховання та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
У травні 2006 року ОСОБА_1 звернулась з вказаним позовом до відповідачів та просила стягнути на її користь за рахунок доходів Державного бюджету України 7445 грн. витрат понесених на поховання чоловіка та 700 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
На обґрунтування своїх вимог зазначала, що працівниками Попільнянського РВ УМВС України у Житомирській області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 був затриманий та доставлений до чергової частини райвідділу її чоловік ОСОБА_2. На шляху слідування від місця затримання до райвідділу міліції ОСОБА_4 та ОСОБА_3 застосовували до ОСОБА_2 фізичне насильство у вигляді нанесення ударів по різних частинах тіла, а після втрати свідомості вказані працівники міліції волочили тіло по землі.
У Попільнянському райвідділі міліції не було надано ОСОБА_2 першу медичну допомогу та не викликалась швидка медична допомога. Внаслідок неправомірних дій з боку працівників міліції ОСОБА_2 помер.
Крім того позивачка зазначала, що правоохоронними органами та їх посадовими особами не було вжито заходів до встановлення винних осіб у смерті ОСОБА_2 та не було порушено кримінальну справу органами прокуратури.
Рішенням Попільнянського районного суду позов задоволено частково. Стягнуто з Державного казначейства України за рахунок доходів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 7445 грн. витрат на поховання чоловіка ОСОБА_2 та 450 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
У поданих апеляційних скаргах Державне казначейство України, прокуратура Житомирської області та Попільнянський РВ УМВС України в Житомирській області, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Вважають, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права.
Справа №22ц/131 Головуючий у суді 1-ої інстанції Гончаренко В.М.
Категорія 21 Суддя-доповідач Забродський М. І.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, суд вважає, що скарги підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 з 12 до 13 години ОСОБА_2 знаходився в привокзальному кафе „СВ" на залізничній станції смт. Попільня в колі своїх знайомих. Там же в колі своїх знайомих знаходився працівник Попільнянського РВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_4
Між учасниками цих двох груп людей виник словесний конфлікт в ході якого працівник міліції ОСОБА_4 прийняв рішення про примусове доставления ОСОБА_2 до районного відділу міліції. З цією метою він викликав по рації співробітника райвідділу ОСОБА_3, за допомогою якого і був доставлений ОСОБА_2, в стані алкогольного сп'яніння, близько 13 години до райвідділу міліції. Там були складені два адміністративні протоколи за вчинення ним адміністративних правопорушень передбачених ст. ст. 173, 185 КпАП України. Проте рішень, щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності не прийнято (а.с. 12, 13, 66) відмовного матеріалу.
В супереч вимогам вказівки МВС України № 4127/АН від 30 травня 2001 року працівники міліції карету швидкої медичної допомоги для медичного обстеження доставленого не викликали, в книгу обліку громадян, які відвідували та запрошувались до Попільнянського РВ УМВС України, ОСОБА_2 не записали, що стверджується висновком по матеріалах службової перевірки по факту смерті останнього(а.с. 66) відмовного матеріалу.
За таких обставин суд правильно вважав правдивими покази свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 , ОСОБА_7, що до початку доставления ОСОБА_2 до райвідділу міліції він не мав жодних ознак тілесних ушкоджень.
Свідок ОСОБА_7 показав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на бетонній підлозі в приміщенні Попільнянського райвідділу міліції він побачив у лежачому стані, без свідомості, з численними ознаками тілесних ушкоджень свого батька. Разом з працівниками міліції помістив його у свій автомобіль та доставив додому, а потім до районної лікарні.
З лікарського свідоцтва про смерть №1850 видно, що смерть ОСОБА_2 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 в автомобілі при доставці в ТМО. Безпосередньою причиною смерті стали крововиливи під оболонки та в речовину головного мозку, а також закрита черепно-мозкова травма(а.с. 6).
Згідно акту судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_2 №640 від 26 травня 2003 року, закрита черепно-мозкова травма, крововиливи в головний мозок могли утворитися як від дії твердих тупих предметів, так і від падіння на площину, в тому числі і при прискореному падінні (поштовх, удари, тощо). При цьому дій тупих предметів чи падінь на площину, внаслідок чого ОСОБА_2 отримав зазначені тілесні ушкодження було не менше двох (а.с. 78-83).
Судовою колегією палати в кримінальних справах апеляційного суду в Житомирській області (а.с. 72) встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, із застосуванням фізичного насильства працівниками міліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був затриманий. До затримання будь-яких конфліктних ситуацій в потерпілого з іншими особами не було, як і не було на ньому жодних ознак тілесних ушкоджень.
Тому суд першої інстанції правильно вважав, що ОСОБА_2 був підданий побиттю працівниками міліції, отримані ним тілесні ушкодження, знаходяться в причинному зв'язку з побиттям і є його наслідком, незалежно від того, безпосередньо від ударів вони отримані чи опосередковано через прискорене падіння від таких ударів.
Відповідно до ст. ст. 3, 27 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою цінністю. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини.
У відношенні до життя ОСОБА_2 держава в особі органу міліції та прокуратури порушила його право та не виконала свій обов'язок, оскільки смерть потерпілого так і не розслідувана. Постанови про відмову у порушенні кримінальної справи неодноразово скасовувалися судами. За таких обставин в суді першої інстанції доведено факт ухилення прокуратури Попільнянського району Житомирської області від належного розслідування обставин насильницької смерті ОСОБА_2
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Статтею 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової особи або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Виходячи з наведеного, суд правильно вважав, що органи міліції та прокуратури є органами державної влади, а тому заподіяна шкода позивачці повинна відшкодовуватися за рахунок держави.
Ухвалюючи рішення про стягнення на користь позивачки витрат на поховання чоловіка, суд виходив з того, що вони підтверджені документально, а тому стягнув їх у розмірі 7445 грн. Ці його висновки відповідають матеріалам справи (а.с. 84-93).
Задовольняючи позов ОСОБА_1, в частині відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що смерть чоловіка негативно вплинуло на морально-психологічний стан позивачки. Цим порушено право її на сімейне життя. Вона ізолює себе від спілкування з оточуючими людьми, сусідами, друзями. Неможливість досягти справедливості, щодо належного розслідування обставин смерті чоловіка, принижує її людську гідність.
Разом з тим, визначений судом розмір відшкодування в сумі 457 445 грн. є завищений.
З урахуванням характеру та обсягу страждань, яких завдано позивачці внаслідок смерті її чоловіка їх тривалості, вимушених змін у житті позивачки та її стосунках з оточуючими, часу та зусиль необхідних для відновлення попереднього стану, апеляційний суд вважає можливим змінити рішення суду та зменшити розмір відшкодування моральної шкоди до 200 000 грн. Визначений розмір буде відповідати засадам розумності, виваженості та справедливості.
Керуючись ст. ст. 209, 304, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд -
ВИРІШИВ:
Апеляційні скарги Державного казначейства України, прокуратури Житомирської області та Попільнянського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області задовольнити частково.
Рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 30 жовтня 2006 року, в частині стягнення моральної шкоди змінити, зменшивши розмір відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1 з 457 445 грн. до 200 000 грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.