УХВАЛА
Іменем України
10 січня 2008 року Апеляційний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді: Головчук С. В.
суддів: Миніч Т.І., Забродського М. І.
при секретарі судового засідання Прищепі О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м, Житомирі апеляційну скаргу представника КП „Управління автомобільних шляхів" на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 7 листопада 2007 року,
у справі за позовом ОСОБА_1 до КП „Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", ОСОБА_2, КП „Управління автомобільних шляхів" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
у березні 2007 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом на обґрунтування якого зазначав, що 18 грудня 2006 року в м. Житомирі по вул. Корольова, 9 він потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої його автомобіль отримав механічні пошкодження. Вважає, що причиною ДТП є порушення водопровідно-каналізаційним управлінням системи забезпечення люками проїзджої частини дороги. Тому просив стягнути 7248 грн. 54 коп. майнової шкоди, 2500 грн. на відшкодування моральної шкоди, 300 грн. витрат за проведення експертизи, 240 грн. за евакуацію автомобіля з місця ДТП, 36 грн. за стоянку автомобіля в органах ДАІ, 300 грн. за надання юридичних послуг та 89 грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира позов задоволено частково та постановлено стягнути з КП „Управління автомобільних доріг" на користь позивача 7248, 54 грн. майнової шкоди, 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди, 59.50 грн. державного мита, 300 грн. витрат за проведення експертизи, 240 грн. витрат за евакуацію автомобіля, 300 грн. за надання правової допомоги, 36 грн. за стоянку автомобіля в органах ДАІ та 22.63 грн. державного мита. В позові до КП „Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства та ОСОБА_2 відмовлено за безпідставніс-
Справа 22ц/130 Головуючий у суді 1-ої інстанції Колупаєв В.В.
Категорія 43 Суддя-доповідач Забродський М. І.
тю.
В апеляційній скарзі представник КП „Управління автомобільних шляхів" просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Вважає, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема судом безпідставно визнано винним КП „ Управління автомобільних доріг" у дорожньо-транспортній пригоді, оскільки до компетенції підприємства не входить утримання та забезпечення належного технічного стану інженерних комунікацій. Крім того, суд не з'ясував належним чином і не зазначив у рішенні якими доказами він керувався при визначенні моральної шкоди.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд дійшов висновку, що відповідальність за шкоду заподіяну ОСОБА_1 пошкодженням його автомобіля, необхідно покласти на КП „Управління автомобільних шляхів", оскільки останнє не належним чином виконувало свої обов'язки по забезпеченню технічного стану дороги по вул. Корольова м. Житомира та не встановило люк на проїзній частині вказаної вулиці біля будинку №9.
Проте з таким висновком суду погодитися неможливо.
Відповідно до статей 213, 215 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
За змістом ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона не доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Вирішуючи спір, суд належно не з'ясував, якими неправомірними діями чи бездіяльністю КП „Управління автомобільних шляхів" була заподіяна шкода позивачу і чи є між ними та шкодою причинний зв'язок.
На порушення вимог статей 33, 176 ЦПК України, суд належним чином не з'ясував, хто є власником дороги, на якій заподіяна шкода позивачу, не притягнув до участі в справі підприємство, уповноважене власником дороги за ремонт і утримання автомобільних доріг, вулиць та прибудинкової території.
Крім того, під час вирішення цього спору судом не враховані положення пунктів 2 та 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правилами користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30 березня 1994 року, відповідно до яких ремонт і утримання дорожніх об'єктів, що перебувають у комунальній власності, здійснюється відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями, які зобов'язані постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди у дорожньому русі, а за неможливості це зробити невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і
направляючими пристроями відповідно до чинних нормативів або припинити (обмежити) рух.
За таких обставин коли рішення суду не відповідає вимогам статей 213, 215, п.4 ст. 311 ЦПК України, воно підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.
При новому розгляді справи суду слід звернути увагу на доцільність дослідження матеріалів ДАІ про дорожньо-транспортну пригоду ( схеми, протоколи та інше).
Вирішуючи вимоги про відшкодування моральної шкоди суду необхідно врахувати роз'яснення, які містяться в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".
Керуючись ст. ст. 209, 304, 307, 311, 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу КП „Управління автомобільних шляхів" задовольнити частково.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 7 листопада 2007 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.