Справа № 22-2469-2008р.                             Головуючий у 1 інстанції - Бондаренко Г.К.

  Категорія 5                                                     Доповідач - Суровицька Л.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«24»  грудня   2008   року   колегія   суддів   судової   палати   в   цивільних   справах  апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді  -  Гайсюка О.В.

 суддів                     -  Говорухіна В.П., Суровицької Л.В.

 при секретарі             -  Слюсаренко Н.Л.

 за участю представників сторін, розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ «Кіровоградгаз» на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області  від 1 жовтня 2008 року і, -

ВСТАНОВИЛА:

 

У липні 2008 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ВАТ «Кіровоградгаз» про витребування майна з чужого незаконного володіння.

 Зазначала, що 20 березня 2008 року працівниками Онуфріївської дільниці СУЕГГ в її володінні було знято на повірку газовий лічильник, термін повірки якого на той час ще не наступив. Під час демонтажу лічильника з боку відповідача претензій щодо роботи лічильника та цілісності пломб , не було.

При цьому  відповідачем не було складено акти про виявлені порушення  та про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи.

Після демонтажу лічильника їй стало відомо, що під голографічною пломбою знаходиться ще одна пломба з м'якого матеріалу, яка виявилась з неякісним відбитком і про необхідність передачі лічильника на експертизу для встановлення пошкоджень в обліковому механізмі.

 В порушення вимог п.3.2.7 наказу Міністерства палива та енергетики України № 619 від 27 грудня 2005 року відповідач на час проведення експертизи не встановив лічильник газу з власного обмінного фонду.

В ході експертизи лічильника було встановлено, що є сліди втручання в механізм обліку. Вважає, що це стало наслідком ремонту лічильника, який проводився у 2000 році, що підтверджується актом про проведення демонтажу. Однак, порушень у правильності роботи облікового механізму експертизою не встановлено.

 Після проведення експертизи лічильник газу їй не повернули, що порушує право володіння і користування майном.

Просила суд зобов'язати ВАТ «Кіровоградгаз» повернути та встановити в її домоволодінні належний їй газовий лічильник «Premagas G6», випуску 1994 року, № 8728207.

В судовому засіданні уточнила позовні вимоги і просила суд зобов'язати відповідача повернути в  придатному стані  для подальшої експлуатації та встановити для використання належний їй газовий лічильник, видати свідоцтво про повірку лічильника та акт про встановлення лічильника (а.с.58).

 Рішенням Онуфріївського райсуду від 1 жовтня 2008 року позов задоволено.

 В апеляційній скарзі ВАТ «Кіровоградгаз» просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ВАТ підтримав доводи апеляційної скарги, а представник позивача заперечив проти них і просив рішення суду залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.4 ст.60 ЦПК).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що відповідачем не доведено факт навмисного втручання споживача в лічильник газу. При цьому суд не прийняв як належний доказ висновок експертизи приладу обліку природного газу  від 25 березня 2008 року в акті № 94, згідно якого встановлено стороннє втручання у відліковий пристрій, оскільки інженер-метролог ОСОБА_7. не зміг визначити час втручання в обліковий пристрій.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

Судом встановлено, що у 1996 році ВАТ «Кіровоградгаз» було відкрито особовий рахунок на ім'я  ОСОБА_2 і з того часу підприємство здійснювало надання послуг з газопостачання в домоволодіння по вул. АДРЕСА_1. ОСОБА_2 помер і фактичним споживачем послуг ВАТ є позивач.

20 березня 2008 року під час здійснення  перевірки працівником відповідача було здійснено демонтаж  газового лічильника для планової повірки,  з направленням його на експертизу, про що складено акт.

Зазначений акт підписано двома представниками відповідача та споживачем.

Відповідно до п.3.3.1 Положення про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України 27.12.2005 року № 619 експертизу лічильника газу проводить комісія, яка призначається наказом по газопостачальній організації. До складу комісії повинні входити представники газопостачальної організації та територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері метрології.

Споживач має право бути присутнім під час проведення експертизи лічильника (п.3.3.2.).

При проведенні 25 березня 2005 року експертизи лічильника газу, був присутній за довіреністю позивачки її син - ОСОБА_3

При здійсненні експертизи в результаті зовнішнього огляду приладу обліку було встановлено: підвісна пломба в задовільному стані, відтиск державного повірчого тавра на малій глушці відсутній. З правого боку велика глушка має механічні пошкодження. Пломбувальна ніша залита смолою. Механічні пошкодження скла в місці встановлення глушки. При внутрішньому огляді було встановлено, що  нижня частина фіксатора контрольної заглушки оплавлена. Сліди оплавлення на торці ніші скла та торці великої глушки. За висновком експертизи мало місце стороннє втручання в відліковий пристрій (а.с.35).

Представник споживача, в присутності якого була проведена експертиза, підписав акт експертизи без зауважень та заперечень.

Суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги акт експертизи від 25 березня 2008 року № 94 як належний доказ.

Вказаний акт містить інформацію, що має значення для вирішення спору, щодо предмета доказування.

Суд не дав оцінку тій обставині, що експертиза проведена комісією, яка уповноважена на її проведення, а також тому, що дані, викладені в акті, не спростовані позивачем.

Крім того, всупереч вимог ст.212 ЦПК України суд не оцінив даний доказ у сукупності з іншими доказами по справі, а саме показаннями свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., які підтвердили факт  виявлення втручання у обліковий пристрій.

Відповідно до ДСТУ 2708-99 «Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення» позитивні результати повірки засобів вимірювальної техніки засвідчуються відбитком повірчого тавра на засобі вимірювальної техніки. У тому випадку, коли доступ до вимірювального механізму засобів вимірювальної техніки пломбується, відбиток повірчого тавра може ставитися на пломбу.

 Якщо відбиток повірчого тавра або пломба пошкоджені чи свідоцтво про повірку  втрачено, засіб вимірювальної техніки вважається неповіреним (п.3.7, 3.8 ДСТУ).

  Згідно  п.3.3.3.4 Положення про проведення експертизи лічильників газу залежно від результатів експертизи до акта експертизи додається довідка про непридатність засобу вимірювальної техніки або свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки згідно з ДСТУ 2708-99.

   На підставі результатів експертизи газовий лічильник ОСОБА_1.  визнано непридатним до застосування, про що складено відповідну довідку  25 березня 2008 року (а.с.46).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції не врахував положення  п.23, 26, 29, 34 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня грудня 1999 року № 2246 (із змінами та доповненнями) відповідно до яких відповідальність за збереження і цілісність встановленого у споживача лічильника газу та пломб несе споживач; факт пошкодження (втручання в роботу) лічильника газу, засвідчується спеціалізованою організацією, яка має право проводити експертизу; споживач зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність лічильників газу та пломб на них.

Висновок суду про те, що пломба держповірника на малій глушці лічильника могла бути пошкоджена за будь-яких обставин, крім втручання позивача, ґрунтується на припущеннях.

Наданими відповідачем доказами підтверджується факт пошкодження лічильника з вини споживача, тому вимоги позивачки про зобов'язання відповідача здійснити монтаж в її квартирі придатного  до експлуатації  газового лічильника і видати свідоцтво про повірку лічильника та акт про монтаж лічильника, задоволенню не підлягають як безпідставні. Повірка, ремонт і встановлення лічильника у такому разі здійснюється за рахунок споживача (п.26 Правил).

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а також судом допущено порушення норм матеріального і процесуального права, відповідно до п.3 та п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

На підставі п.23, 26,29,34 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 2246 від 9 грудня 1999 року (із змінами), керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.3, п.4 ч.1 ст.309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

 

В И Р І Ш И Л А :

 

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз» задовольнити.

Рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 1 жовтня 2008 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ВАТ «Кіровоградгаз»  про зобов'язання встановити газовий лічильник, надати свідоцтво про повірку та акт про встановлення, відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

 

 

Головуючий суддя:

 

Судді: