Справа №22ц-6198\06 Головуючий у 1 інстанції Тимченко C.O.
Категорія 32 Доповідач Перцова В.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2006 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого Перцової В.А.
Суддів Козлова С.П., Повєткіна В.В.
При секретарі Білоус A.M.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання втратившим право користування житловим приміщенням та по зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 і ОСОБА_3 про вселення та стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до апеляційного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Павлоградського міськрайонного суду від 27 червня 2006 року, яким відмовлено в задоволенні її позову до ОСОБА_2 про визнання втратившим право користування житловим приміщення, вселено ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_1 і зобов'язано її та ОСОБА_3 не чинити йому перешкод в користуванні цією квартирою.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що суд порушив вимоги норм процесуального права, не прийняв до уваги її доводи і фактично не розглянув її позовні вимоги.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_2 про вселення та усунення перешкод в користуванні квартирою і відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання його втратившим право користування спірною квартирою, виходив з того, що ОСОБА_1 замінила замок на вхідній двері чим перешкоджає ОСОБА_2 користуватись квартирою.
З даним висновком суду погодитись неможливо, оскільки він зроблений без повного дослідження обставин справи і розгляду позовних вимог в повному обсязі.
Як вбачається із позовної заяви ОСОБА_1, вона просила визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1, посилаючись на те, що він не проживає в зазначеній квартирі без поважних причин з 1998 року. В судовому засіданні було встановлено, що замок на вхідній двері квартири ОСОБА_1 замінила тільки у 2004 році.
Міськрайонний суд, на порушення вимог п.1 ч.1 ст.214 ЦПК України, не встановив причини, з яких ОСОБА_2 не проживав у спірній квартирі у період з 1998 року по 2004 рік, не запропонував сторонам надати докази на підтвердження своїх доводів та заперечень з приводу цього питання та, на порушення вимог п.5 вказаної норми, не зробив ніяких висновків, щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог, в тому числі, і в цій частині.
Таким чином, оскільки суд першої інстанції фактично не розглянув заявлені позовні вимоги в повному обсязі і виправити цей недолік шляхом ухвалення додаткового рішення неможливо, апеляційний суд вважає за необхідне, на підставі п.5 ч.1 ст.311 ЦПК України, апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати і справу направити на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 307, 311 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду від 27 червня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з цього часу.