Справа №22ц-11639 від 2006 р                                                   Головуючий в 1 інстанції

Просолов В.М.

Категорія 5 (2)           Доповідач Братіщєва Л.А.

УХВАЛА Іменем України

2006 p. листопада 21 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого Неклеса В.І.

Суддів               Братіщєвої Л.А., Соколан Н.О.

при секретарі Бондаренко І.В. розглянула в судовому засіданні в місті Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою прещдставника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 3 березня 2006 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю „Ремез" про визнання права власності на майн та звільнення його з-під арешту та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю „Ремез" про визнання угоди недійсною.

Особи, які беруть участь у розгляді справи:

-представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

-відповідач ОСОБА_3,

-представник третьої особи -Відділ державної виконавчої служби Довгинцівського

району м.Кривого Рогу - Усенко Ігор Олександрович.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3 та ТОВ „Ремез", посилаючись на те, що 22 червня 2004 року на території станції техобслуговування по вул. Нікопольське шосе,5 у м.Кривому Розі, де він згідно договору суборенди від 19.04.2004 р. арендує у ТОВ „Ремез" площу під установкою підйомника, стенду розвалу-сходження та рихтування, зварювальних робіт,також на цій площі знаходиться і інше його майно, - державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Довгинцівського районного управління юстиції Чеботарьовим А.С. був складений акт опису та арешту майна, згідно якого було описано та накладено арешт на його майно, а саме: підйомник ОСОБА_5 зварювальний апарат ПАС- 01; стенд „розвал-сходження" „Вектор"; компресор Abra з ресивером; точильний станок; болгарка DWT; дрель МДІ-117; електричні ножиці 47-5403; зарядний прилад для акумулятора. Він є добросовісним набувачем цього майна, відкрито та добровільно використовує його на протязі більш ніж п"ять років.

Виконавчі дії проведені, як йому роз"яснив державний виконавець, в рамках виконавчого провадження, в якому ОСОБА_3 є стягувачем, а ТОВ „Ремез" боржником його доводи про те, що описано майно належить йому, а не ТОВ „Ремез" не були притйняті до уваги. Просив суд визнати за ним право власності на описане та арештоване майно та звільнити його з-під арешту, заборонити державній виконавчій службі накладати арешт та робити опис спірного майна.

У ході судового розгляду справи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 та ТОВ „Ремез" про визнання угоди по придбанню устаткування для СТО автомобілів між ПП „Лакмус" та ПП ОСОБА_1 від 16 жовтня 2002 року недійсною тому, що, як вони вважають ПП „Лакмус" приблизно з 14.11.2001 р.фактично було недіючим підприємством. Вважають, що договір суборенди від 19.04.2004 р. між ТОВ „Ремез" та ПП ОСОБА_1 є незаконним, тому що згоди орендавця ВАТ „Дніпронафтопродукт" ТОВ „Ремез" на здачу площі СТО у суборенду ПП ОСОБА_1 не надавалося.

Рішенням суду у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ТОВ „Ремез"та у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4  щдо ОСОБА_1 та ТОВ „Ремез" відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, оскільки під час судового розгляду не було доведено неправомірність набуття майна ОСОБА_1, жодною стороною не було надано доказів, що це майно належить іншій особі, жодною стороною не було доведено правомірність дій державних виконавців по опису і арешту майна.

Перевиривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів важає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.06.2004 року державним виконавцем відділу виконавчої служби Довгинцівського управління юстиції на СТО по АДРЕСА_1 при примоусовому виконанні виконавчого листа НОМЕР_1, виданного 08.12.2003 року Дзержинським районним судом про стягнення з ТОВ „Ремез" на користь ОСОБА_3  3340 грн, проведено опис і арешт майна у тому числі: підйомник ПМТ 224-93; зварювальний апарат ПАС „Сварка"; стенд „розвал-сходження"; компресор з ресивером; точильний станок; болгарка DWS; дріль; електричні ножиці; зарядний прилад для акумулятора. Описане майно прийняв на відповідальне зберігання директор ТОВ „Ремез" ОСОБА_6 Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, обгрунтовано дійшов висновку про те, що у судовому засіданні не встановлено, що ОСОБА_1 уклав які-небудь угоди відносно придбання спірного майна, що він набув право власності на це майно на підставі ст.344 ЦК України (2004 p.), або відповідно до п.8 „Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України (2004 р.) і суд вірно дійшов висновку про відсутність підстав про визнання за позивачем права власності на спірне майно за набувальною давністю та про те, що не встановлено підстав визнати за позивачем права на спірне майно.

Суд першої інстанції надав обгрунтовані доводи тому, чого він не прийняв до уваги надані ОСОБА_1 докази про належність йому майна, відносно якого проведено опис та арешт, а саме: записки ( а.с.7 т.1) з переліком майна нібито належного ОСОБА_1, тому що вона не містить відомостей про час складання і не вказані індивідуальні ознаки майна; накладну (а.с.8, 106 т.1) з аналогічних підстав, акт аудиторської первірки (а.с.9-12 т.1), яка не містить даних про те,що спірне майно є власністю ОСОБА_1

Суд обгрунтовано послався на те, що не прийняв як доказ придбання ОСОБА_1 півавтомата зварювального,свердлильної машинки та стенда „Вектор" (а.с.20-21 т.1) з тих підстав, що у вказаних документах відсутні відомості про те, що ці речі продано ОСОБА_1 Суд вірно взяв до уваги при цьому і те, що відповідно гарантійного талону на свердлильну машинку вона продана 13.04.2004 року, тобто після того, як був складений перший акт опису майна 16.03.2004 р.(а.с.59 т.1).

Суд дійшов правильного висновку про те, що згідно паспортів, які представлені позивачем на підтвердження права власності на спірне майно, вказані дати випуску зварювального апарату  8.07.2002 року; продажи стенду  16.10.2002 p., а сврдильної

машинки 13.04.2004 р., не узгоджується з твердженням позивача про п"ятирічний термін володіння вказаними агрегатами.

Таким чином вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведення позивачем підстав про визнання його права на спірне майно та звільнення цього майна з-під арешту і заборону державній виконавчій службі виконувати дії з опису та арешту спірного майна.

При розгляді справи суд першої інстануції в достатньо повному обсязі встановив права і обов"язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обгрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

За таких обставин, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закона, які могли б бути підставою для скасування рішення.

Керуючись ст.ст.303,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 3 березня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення ,але може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею законної сили.