справа № 462/1875/14-ц

УХВАЛА

20 березня 2014 року м.Львів

Суддя Залізничного районного суду м.Львова Колодяжний С.Ю., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Львівської міської ради до Відділу Держземагенства у м.Львові Львівської області та Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, треті особи - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про скасування державного акту на право приватної власності на землю,

встановив:

Львівська міська рада звернулася до суду із позовом, в якому просить скасувати державний акт на право приватної власності на землю, серія ЛВ 30901011 від 23.01.1997 року, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 3-3 № 183, виданий ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 228 кв. м. по АДРЕСА_1. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідачі відмовляють сім'ї ОСОБА_4 в реєстрації права власності на земельну ділянку площею 256 кв. м. за вказаною адресою, відповідно до ухвали Львівської міської ради № 1974 від 16.12.2004 року, яка на даний час є чинною і обов'язковою до виконання. Зокрема, зазначає, що Відділ Держземагенства у м.Львові Львівської області таку відмову мотивує тим, що не вправі скасовувати попередній державний акт на право власності на земельну ділянку, оскільки на даний час не реєструє право власності на землю, а Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно не може провести реєстрацію права власності на земельну ділянку без присвоєння їй нового кадастрового номера.

У відповідності до положень ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

В силу п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції це, переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно роз'яснень п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №8 від 20.05.2013 року «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій. Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на нихКонституцією чи законами України завдань.

За змістом п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до роз'яснень п.8 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №8 від 20.05.2013 року «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За змістом статті 9 цього Закону державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються (делегуються) функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Відповідно до частини другої статті 30 цього Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації. Спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно роз'яснень даних у п.9 вказаної Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України за змістом статті 126 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ, статті 19 Закону № 1952-ІV (до внесення змін згідно із Законом України від 7 липня 2011 року №3613-VІ "Про Державний земельний кадастр") державні акти на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом, є підставою для державної реєстрації цих прав. Ці акти видаються спеціально уповноваженим органом державної виконавчої влади у галузі земельних ресурсів - Державним агентством земельних ресурсів України. Видача державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку здійснювалася за єдиною визначеною процедурою, встановленою Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власнсоті на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року № 43, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 року за № 354/3647. Таким чином, ознаками цих державних актів є: видача органом виконавчої влади; видача в межах процедури державної реєстрації права власності, користування, що виникло на підставі правовстановлювального документа; єдиний порядок оформлення; фіксування факту державної реєстрації права власності на землю або користування землею. Оскільки порядок видачі державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку перебуває у сфері публічно-правових відносин, то спори щодо дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень з приводу їх видачі підлягають розгляду адміністративними судами.

Як вбачається з позовної заяви, позивач - орган місцевого самоврядування, звернувся з позовом до Відділу Держземагенства у м.Львові Львівської області та Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, які є суб'єктами владних повноважень, заявивши вимоги, що випливають з публічно-правового спору щодо здійснення відповідачами владних управлінських функцій, тобто діяльності з виконання покладених на них законодавством України завдань.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що подана позовна заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства, даний спір, як публічно-правовий належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому, відповідно до п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України, у відкритті провадження у справі слід відмовити.

Керуючись п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Львівської міської ради до Відділу Держземагенства у м.Львові Львівської області та Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, треті особи - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про скасування державного акту на право приватної власності на землю.

Роз'яснити позивачу його право на звернення до адміністративного суду для вирішення даної справи в порядку адміністративного судочинства.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя: Колодяжний С.Ю.