УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ   м. КРИВИЙ РІГ

Справа № 11909/06                                                                         Головуючий

Категорія - 44                                                                    У 1 інстанції - Середня Н.Г.

Доповідач - Братіщєва Л.А.

УХВАЛА Іменем  України

2006р. листопада 21 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого:    судді Неклеси В.І.

суддів:                  Братіщево Л А., Соколан Н. О.

при секретарі   Бондаренко І.В.

з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Криворізького УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 5 липня 200бр. по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Криворізького міського управління УМВС України у Дніпропетровській області про стягнення розрахункових сум при звільненні,-

Встановила:

В квітні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що проходив службу в органах внутрішніх справ України, 31 жовтня 2005 року він був звільнений відповідачем зі служби у відставку за ст.64 „в" через обмежений стан здоров"я.

При звільненні відповідач з ним не провів розрахунок, а саме, не виплатив вихідну допомогу, компенсації за неодержану форму і обмундирування та за неотримані продовольчі пайки з 1999 року.

Через зазначене вважав, що відповідач повинен сплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку та відшкодувати моральну шкоду.

Просив суд в позові стягнути з відповідачів на його користь суму боргу, яка складається з вихідної допомоги при звільненні в сумі 17 441грн; середній

заробіток за весь час затримки виплати розрахункової суми при звільненні, моральної шкоди в сумі 12 000грн., витрати за проїзд до М.Дніпропетровська в

Сумі 120грн..

Ухвалою суду від 5 липня 2006 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Криворізького міського управління УМВС України у Дніпропетровській області про стягнення розрахункових сум при звільненні закрити згідно ч.1ст.205 ЦПК України з тих підстав, що відповідно до наданих довідок позивачу було нараховано та через відсутність фінансування виплачено не при звільненні, а лише 23 травня 2006 року грошову допомогу у розмірі 17 441грн .83коп. Нарахування компенсації за речове майно та продпайок не проводилось, тобто вимоги позивача фактично стосуються відмови суб"єкта власних повноважень провести зазначені нарахування та виплати, а тому повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду від 5 липня 2006 року і направити справу в суд на новий розгляд, оскільки при винесенні ухвали суд не прийняв до уваги основний Закон України -Конституцію України, чинне законодавство про працю і інші нормативні акти, які гарантують рівні трудові права всіх громадян, незалежно від їх походження, соціального стану, роду і характеру занять, а ст.3 КЗпП України зазначає, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, виду діяльності.

Перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню за таких підстав.

Ухвалив закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1, суд першої інстанції правильно виходив з того, що вимоги позивача фактично стосуються відмови суб"єкта власних повноважень провести зазначені нарахування та виплати, а тому повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства і тому суд вірно визначив юридичну природу спірних правовідносин, зазначив, що із змісту позовної заяви, та зазначених в ній позовних вимог видно, що спір не відноситься до цивільного провадження і закрив провадження у справі.

За вказаних обставин колегія суддів вважає, що ухвалу суду необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Довгинцівського районого суду м.Кривого Рогу від 05 липня 206 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в двомісячний термін з дня набрання нею законної сили.