Справа № 1-65 / 2008 рік

                                  ВИРОК

                          ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

01 квітня  2008 року                                 Білопільський районний суд Сумської області

в складі : головуючого судді             Конєвої Л.К.

при секретарі                     Супрун Г.Г.

за участю прокурора                 Омельченко С.М.

адвоката                         ---------

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі справу про обвинувачення

            ОСОБА_1 ,

            ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, освіта                     базова вища, одруженого, має на     утриманні трьох неповнолітніх                     дітей,  уродженця     та мешканця АДРЕСА_1                       АДРЕСА_2 , працюючого охоронцем ПП СВВ «Едельвейс»,                         судимого Білопільським районним судом:11.02.2003 р. за ст. 215 ч. 2 КК                     України, 05.08.2004 р. за ст.175 ч.1 КК України, 21.04.2006 р. за ст.246 ч.                              1, ст.365 ч.1   КК України, 20.12.07 за ст. 221 ст.222 ч.2, ст.366 ч.1, 366 ч.                     2, ст.382 ч.2 КК України,

            за ч.2 ст. 364 КК України,

                      ВСТАНОВИВ :

    ОСОБА_1  відповідно до Статуту Селянського (фермерського) господарства „Нагорний”, зареєстрованого 29.09.1995 р. Білопільської районною держадміністрацією, з 29.09.1995 р. почав виконувати обов’язки керівника Селянського (фермерського) господарства „Нагорний” (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ), зареєстрованого 02.10.1995 р. рішенням № 92 Білопільської районної державної адміністрації Сумської області.

    Ухвалою Господарського суду Сумської області № 8/253-07 від 15.10.07 повноваження керівника СФГ «Нагорний» ОСОБА_1  були припинені.

    У зв’язку із займаною посадою ОСОБА_1  був наділений правом керівництва поточною діяльністю СФГ „Нагорний”, вирішення усіх питань господарства. Відповідно до Статуту Селянського (фермерського) господарства „Нагорний”, голова здійснює управління господарством, представляє інтереси господарства перед підприємствами, установами і організаціями, окремими громадянами як на території України, так і за її межами, організовує роботу господарства, розпоряджається майном і коштами, підписує відповідні фінансові документи, приймає та звільняє з роботи, встановлює правила трудової та виробничої дисципліни, накладає стягнення.

    Таким чином, обіймаючи вказану посаду та будучи наділеним вищезазначеними правами та повноваженнями, ОСОБА_1  здійснював адміністративно-господарчі та організаційно-розпорядчі функції, тобто являвся службовою особою.

    Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

    Відповідно до вимог Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” платниками такого  податку є резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи, а також нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

    Об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід, до складу якого включаються у тому числі доходи у вигляді заробітної плати і дохід від надання майна в оренду.

    Особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку, а з інших доходів, у тому числі доходу від надання майна в оренду – податковий агент, яким може бути юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента – юридичної особи, які залежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм Закону України „Про  податок з доходів фізичних осіб”.

    Статтею 8 вищевказаного Закону встановлено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету.

    Так, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

    Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним дорученням. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

    Якщо оподатковуваний дохід виплачується у не грошовій формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати.

    Працюючи на займаній посаді, ОСОБА_1  вчинив умисний службовий злочин на території Білопільського району за наступних обставин.

    ОСОБА_1 , як керівник СФГ «Нагорний» був відповідальним за дотримання законів про оподаткування та правильність обчислення, своєчасність сплати до бюджету податків, у тому числі він був зобов’язаний своєчасно та у повному обсязі перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб, які були утримані з нарахованої та виплаченої заробітної плати працівників СФГ «Нагорний».

    Разом з тим, голова СФГ „Нагорний” ОСОБА_1 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи з корисливих мотивів, а також в інших особистих інтересах, у тому числі в інтересах СФГ „Нагорний”, керівником та засновником якого він являвся, – піднімаючи власний авторитет як керівника господарства, висвітлюючи уявне благополуччя на останньому через показ наявності грошових коштів, шляхом несплати їх належної частини у вигляді нарахованого та утриманого податку з доходів фізичних осіб до бюджету та використання в інтересах господарства, керуючись єдиним умислом, як єдиний розпорядник грошових коштів у господарстві, в порушення вимог ст. 67 Конституції України та ст. 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, на протязі 2005 - вересня 2007 років, нараховуючи та утримуючи з платників податку (працівників господарства та осіб, які передали СФГ „Нагорний” в оренду свої земельні ділянки (паї)) податок з доходів фізичних осіб,  не здійснив  перерахування його більшої частини в сумі  100 361,72 грн.      

    При цьому, СФГ „Нагорний” ОСОБА_1  достовірно знав, що Законом України „Про податок з доходів фізичних осіб” передбачений обов’язок перераховувати нараховані та утримані з платників податку суми податку з доходів фізичних осіб і в нього була реальна можливість провести сплату нарахованих і утриманих на протязі 2005 – вересня 2007 років сум податку з доходів фізичних осіб у повному обсязі.

    Зокрема, всього в 2005 році, при нарахуванні та виплаті доходу фізичним особам – працівникам СФГ „Нагорний” та особам чиї земельні ділянки (паї) перебували в оренді останнього, керівництвом СФГ „Нагорний”  нараховано та утримано 33260,79 грн. податку з доходів фізичних осіб.

      Разом з тим, голова СФГ „Нагорний” ОСОБА_1 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи з корисливих мотивів, а також в інших особистих інтересах, у тому числі в інтересах СФГ „Нагорний”, керуючись єдиним умислом спрямованим на ухилення від перерахування нарахованого та утриманого податку з доходів фізичних осіб, в порушення вимог вищевказаних нормативних актів, нарахований та утриманий податок з доходів фізичних осіб в сумі 33 260,79 грн. у повному обсязі до бюджету не перерахував. В зазначений період часу до бюджету перераховано лише 117,65 грн.

    В той же час ОСОБА_1 , як керівник СФГ „Нагорний” мав реальну можливість перерахувати вищевказану суму податку у повному обсязі, оскільки ці кошти фактично були утримані з платників такого податку. Крім цього, в зазначений період часу матеріальне становище підприємства дозволяло перерахувати до бюджету 33 260,79 грн. у повному обсязі, оскільки  в 2005 році на рахунки та в касу СФГ „Нагорний” всього надійшло 4 425 682,38 грн., з яких 261 330,44 грн. використано на виплату доходів громадянам (заробітна плата), 4 028 грн. на сплату податків та інших обов’язкових платежів (у тому числі 117,65 грн. на сплату податку з доходів фізичних осіб),  4 160 323,94 грн. на інші господарські витрати.

    В 2006 році, при нарахуванні та виплаті доходу фізичним особам - працівникам СФГ „Нагорний” та особам чиї земельні ділянки (паї) перебували в оренді останнього, керівництвом СФГ „Нагорний” нараховано та утримано 66 845,97 грн. податку з доходів фізичних осіб.

    Разом з тим, голова СФГ „Нагорний” ОСОБА_1 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи з корисливих мотивів, а також в інших особистих інтересах, у тому числі в інтересах СФГ „Нагорний”, керуючись єдиним умислом, спрямованим на ухилення від перерахування нарахованого та утриманого податку з доходів фізичних осіб, в порушення вимог вищевказаних нормативних актів, нарахований та утриманий податок з доходів фізичних осіб в сумі 66 845,97 грн. у повному обсязі до бюджету не перерахував. Так, в зазначений період часу до бюджету перераховано лише 15000 грн.

    В той же час ОСОБА_1 , як керівник СФГ „Нагорний” мав реальну можливість перерахувати вищевказану суму податку в повному обсязі, оскільки ці кошти фактично були утримані з платників такого податку. Крім цього, в зазначений період часу матеріальне становище підприємства дозволяло перерахувати до бюджету 66 845,97 грн., оскільки в 2006 році на рахунки та в касу СФГ „Нагорний” надійшло 10 285 317,79 грн., з яких 211 416,27 грн. використано на виплату доходів громадянам (заробітна плата), 88677,89 грн. на сплату податків та інших обов’язкових платежів (у тому числі 15000 грн. на сплату податку з доходів фізичних осіб), 9 939 693,20 грн. на інші господарські витрати.

    Протягом січня – вересня 2007 року, при нарахуванні та виплаті доходу фізичним особам – працівникам СФГ „Нагорний”, керівництвом СФГ „Нагорний” нараховано та утримано 15 372,61 грн. податку з доходів фізичних осіб.

    Разом з тим, голова СФГ „Нагорний” ОСОБА_1 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи з корисливих мотивів, а також в інших особистих інтересах, у тому числі в інтересах СФГ „Нагорний”, керуючись єдиним умислом, спрямованим на ухилення від перерахування нарахованого та утриманого податку з доходів фізичних осіб, в порушення вимог вищевказаних нормативних актів, нарахований та утриманий податок з доходів фізичних осіб в сумі 15 372,61 грн. до бюджету не перерахував.

    В той же час ОСОБА_1 , як керівник СФГ „Нагорний” мав реальну можливість перерахувати вищевказану суму податку у повному обсязі, оскільки ці кошти фактично були утримані з платників такого податку. Крім цього, в зазначений період часу матеріальне становище підприємства дозволяло перерахувати до бюджету 15 372,61 грн. у повному обсязі, оскільки  протягом січня-вересня 2007 року  на рахунки та в касу СФГ „Нагорний” надійшло 903 235,75 грн., з яких 118 404,51 грн. використано на виплату доходів громадянам (заробітна плата), 3 356,68 грн. на сплату податків та інших обов’язкових платежів, 827 004,99 грн. (з урахуванням залишку невикористаних коштів в сумі 45 530,43 грн., з 2006 року) на інші господарські витрати.

    Таким чином, протягом 2005 – вересня 2007 років СФГ „Нагорний” нараховано 115 479,37 грн. податку з доходів фізичних осіб, з яких до бюджету перераховано лише 15 117,65 грн.

    В той же час, на протязі 2005 – вересня 2007 років на рахунки та в касу СФГ „Нагорний” надійшло 15 614 235,92 грн., з яких 591 151,52 використано на виплату доходів громадянам (заробітна плата), 96 062,57 грн. на сплату податків та інших обов’язкових платежів, з яких 15 117,65 грн. – на сплату податку з доходів фізичних осіб, 14 927 022,13 грн. на інші господарські витрати.

    В наслідок вчинення, охоплених злочинним умислом, злочинних дій ОСОБА_1 , що виразились у неперерахуванні до бюджету більшої частини нарахованого та утриманого протягом 2005 – вересня 2007 року з доходів фізичних осіб відповідного податку, державі були завдані матеріальні збитки в розмірі 100 361,72 грн., що в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками.      

    Не перераховуючи, протягом 2005 – вересня 2007 років, до бюджету нарахований та утриманий  у повному обсязі з платників податку податок з доходів фізичних осіб, ОСОБА_1  усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав настання суспільно-небезпечних наслідків та бажав їх настання, тобто вчинив злочин з прямим умислом.

    Факт скоєння ОСОБА_1  цього злочину підтверджується слідуючими доказами.

    Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1   винним себе визнав повністю і пояснив, що на посаді голови СФГ „Нагорний” він працював з 1995 року по жовтень 2007 року, являвся одночасно засновником і головою.  На даний момент рішенням господарського суду Сумської області від 15.10.2007 року СФГ „Нагорний” визнано банкрутом. Ліквідатором призначений ОСОБА_2

    Заборгованість по сплаті податку з доходів фізичних осіб почала виникати з 2005 року. При цьому податок з доходів фізичних осіб від орендної плати СФГ „Нагорний” не сплачувало взагалі впродовж 2006 – 2007 років.  Податок з доходів фізичних осіб із заробітної плати впродовж 2006 – 2007 років СФГ „Нагорний”  сплачувався в розмірі 15 тис грн. З них в березні 2006 року було сплачено 10 000 грн., в липні 2006 року 5 000 грн. більше впродовж 2006 – 2007 років коштів до бюджету за нарахований податок з доходів фізичних осіб СФГ „Нагорний”  не перераховувало.

    СФГ «Нагорний» за час своєї діяльності сплачувало фіксований податок на додану вартість, фіксований сільськогосподарський податок, податок з доходів фізичних осіб.

    Зокрема, податок з доходів фізичних осіб сплачувався підприємством в момент фактичної видачі заробітної плати або сплати орендної плати власникам паїв, орендованих СФГ «Нагорний». У випадку, коли кошти отримувалися у банківській установі, то в момент їх отримання відбувається перерахунок на розрахунковий місцевого бюджету. Якщо кошти, видавалися працівникам господарства з каси, то потрібно було протягом 1 – 2 днів внести, утриманий з доходів фізичних осіб, податок на розрахунковий рахунок місцевого бюджету.

    З 2005 року по 2007 рік податок з доходів фізичних осіб (нарахований на заробітну плату, плату за оренду земельних паїв) на підприємстві утримувався постійно, а утримані кошти, практично не перераховувалися до бюджету, залишалися на рахунках підприємства або у касі СФГ «Нагорний», та використовувалися на господарські потреби підприємства.

Коли заробітна плата або орендна плата сплачувалася у не грошовій формі, то податок все одно утримувався, тобто працівники отримували товар вже з виключенням відсотків, які підлягали сплаті до бюджету як податки. У такому випадку для погашення заборгованості по податкам до передбаченого законодавством терміну СФГ «Нагорний» мало перерахувати до бюджету утриманий з доходів фізичних осіб податок.

    На питання, чому підприємство не погашало заборгованість по податку з доходів фізичних осіб, на які потреби спрямовувалися кошти, що перебували в касі та на рахунках СФХ «Нагорний», ОСОБА_1  відповів, що СФГ «Нагорний» не погашало податкову заборгованість перед бюджетом, оскільки вільні кошти, що перебували в касі та на рахунках підприємства, використовувалися на різноманітні господарські потреби, а саме, виплата кредитів і процентів по ним, закупка засобів захисту рослин, мінеральних добрив, сплата послуг (за оренду сільськогосподарської техніки, перевезення зерна, збирання врожаю тощо), погашення кредитних зобов’язань та відсотків по ним, купівля паливно-мастильних матеріалів та запчастин на сільськогосподарську техніку.

    На питання, чи мало СФГ «Нагорний» можливість хоча б поступово погашати заборгованість по податку з доходів фізичних осіб і чому не використовувалася така можливість, ОСОБА_1  відповів, що він дійсно мав можливість поступово сплачувати податки, зокрема податок з доходів фізичних осіб (виплати по заробітній платі, виплати за оренду земельних паїв), але цього не робив, оскільки вважав за необхідне підтримувати виробництво на підприємстві. Розпорядження грошовими коштами СФГ «Нагорний», рішення по їх руху та першочерговості використання ОСОБА_1  приймав особисто як керівник цього підприємства, але намагався, використовуючи ці кошти, підтримувати життєдіяльність СФГ «Нагорний» з метою подальшої нормальної господарської діяльності.

    Про те, що потрібно сплатити заборгованість по сплаті податків, зокрема, податку з доходів фізичних осіб, ОСОБА_1  постійно нагадувала головний бухгалтер ОСОБА_3 , але він сподівався розрахуватися з заборгованостями по податкам пізніше, оскільки вільних коштів, що були на підприємстві, було недостатньо для повного розрахунку, а господарські потреби та продовження роботи підприємства вимагали постійних капіталовкладень, що й призвело до збільшення заборгованості. За період з 2005 по 2007 р. включно у відпустці ОСОБА_1  не перебував, а тому право розпорядження коштами СФГ «Нагорний» іншим особам не передавав.

    Покази ОСОБА_1  відповідають обставинам справи та ним не оспорюються.

    Таким чином факт скоєння ОСОБА_1  злочину при обставинах, відображених в описовій частині вироку, доведений повністю.

    Ці дії ОСОБА_1  суд кваліфікує за ч.2 ст.364 КК України, так як він  вчинив зловживання службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, а також в інших особистих інтересах, або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, в наслідок чого заподіяна шкода охоронюваним законом державним інтересам, кваліфікуючими ознаками якого є спричинення тяжких наслідків.

    При призначенні ОСОБА_1  вида і міри покарання суд враховує тяжкість скоєного ним злочину, дані про його особу, який позитивно характеризується за місцем проживання та роботи.

    Те, що ОСОБА_1  сприяв встановленню істини по справі, його щире каяття, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, здійснює догляд за своїми батьками-пенсіонерами: батько - інвалід 2 групи по зору, мати часто хворіє, суд визнає обставинами, які пом"якшують його відповідальність.

    З урахуванням викладеного суд призначає йому покарання за ч.2 ст.364 КК України із застосуванням ст.69 КК України  у вигляді обмеження волі.

      Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд,-

                    ЗАСУДИВ:

    ОСОБА_1  визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України і призначити йому покарання за цим законом із застосуванням ст.69 КК України у вигляді обмеження волі строком на два роки  з позбавленням права обіймати посади, пов"язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій строком на два роки.

    Згідно ст.70 ч.4 КК України остаточно призначити йому покарання за сукупністю злочинів за цим вироком та вироком Білопільського райсуду від 20.12.2007 року у вигляді обмеження волі строком на два роки з позбавленням права обіймати посади, пов"язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій строком на два роки.

    Вирок Білопільського райсуду від 20.12.2007 року виконувати самостійно.

    Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

    Речові докази - а.с.268-269 з п.1 по п.52 повернути Савочці А.А., а.с.269-270 з п.Б)  по п.Н) залишити в матеріалах кримінальної справи.

   

    На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення до Сумського апеляційного суду через Білопільський райсуд.

    Суддя                                 підпис

    Вірно: Суддя

    Білопільського райсуду                     Конєва Л.К.