Справа № 3/409/61/14

Провадження № 33/782/95/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Луганськ 24 березня 2014 року

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області Реус Є.В., за участю прокурора Таранського О.А., розглянувши апеляційну скаргу прокурора Білокуракинського району Луганської області Морозова П.О. на постанову Білокуракинського районного суду Луганської області від 07.03.2014 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-4 КпАП України,

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про вчинення адміністративного корупційного правопорушення від 03.03.2014 р. № 27, ОСОБА_3, перебуваючи на посаді Дем`янівського сільського голови, являючись посадовою особою органу місцевого самоврядування 4 категорії 9 рангу, будучи суб'єктом відповідальності за Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», порушив обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 7 вказаного Закону, а саме, перебуваючи на вказаної посаді він входить до складу органу управління підприємства, що має на меті одержання прибутку, оскільки, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, ОСОБА_3 з 24.06.1999 р. є учасником (засновником) ТОВ «Білокуракинський молокозавод», яке здійснює самостійну господарську діяльність.

Постановою Білокуракинського районного суду Луганської області від 07.03.2014 року провадження у справі відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 172-4 КпАП України закрито у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування свого рішення суд у постанові, зокрема, зазначив, що Рішенням КС України від 13.03.2012 року № 6-рп визнано таким, що не відповідає Конституції України, положення п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» в частині заборони особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, брати участь у загальних зборах підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Крім цього суд першої інстанції в судовому засіданні встановив, що частка акцій ОСОБА_3 в статутному фонді товариства складає 0,0669 %, що управління поточною діяльністю ТОВ «Білокуракинський молокозавод» здійснює з 2006 року його директор. Загальні збори учасників товариства не збиралися з 2006 року, контрольний пакет акцій ТОВ «Білокуракинський молокозавод» (86,6 %) належить Куп`янському молокозаводу.

Прокурор Білокуракинського району Луганської області Морозов П.О. на постанову суду подав апеляційну скаргу, в якій вважає постанову суду першої інстанції необґрунтованою, та просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні вказаного правопорушення.

Розглянув матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухав думку прокурора, якій не підтримав апеляцію, пояснення ОСОБА_3, якій вважає постанову суду законною та обґрунтованою, а апеляцію прокурора такою, що не підлягає задоволенню, вважаю, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В судовому засіданні ОСОБА_3 підтвердив встановлені судом першої інстанції обставини та пояснив, що він вперше дізнався про наявність у нього частки акції ТОВ «Білокуракинський молокозавод», яка складає 0,0669 %, лише під час складання протоколу про адміністративне корупційне правопорушення. За час, що минув з 1993 року, коли він робив у колгоспі «Заря» зварником та коли збирали майнові приватизаційні сертифікати (ваучери) для участі у т.з. «малої приватизації», він не знав, що його ваучер був використаний та вкладений у статутний фонд ТОВ «Білокуракинський молокозавод», він не приймав участі у розподілу його прибутків, загальних зборах або розробці статуту.

Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини та вказані пояснення ОСОБА_3 матеріалами адміністративної справи не спростовуються та свідчать як про відсутність суб`єктивної сторони правопорушення, так і про відсутність участи ОСОБА_3 в управлінні товариством, зокрема і в межах строку притягнення до відповідальності.

Крім цього, згідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (в ред. закону від 14.05.2013 р. № 224-VII), з урахуванням зазначеного Рішення Конституційного Суду України від 13.03.2012 року № 6-рп та диспозиції ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, особам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 4 вказаного Закону, забороняється входити до складу перелічених у цих нормах постійно діючих органів управління чи контролю підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку. Заборони на участь вказаних осіб у загальних зборах учасників (засновників) підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, вказаний перелік не містіть, та така заборона визначена вказаним рішенням КСУ такою, що не відповідає Конституції України

З урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного корупційного правопорушення у зв'язку з чим підстав для задоволення апеляції прокурора по цій справі не встановлено.

Разом з тим мотивувальна частина постанови суду першої інстанції містить протиріччя в посиланні на те, що ОСОБА_3 порушив обмеження щодо сумісництва та суміщення (без посилання на те, що про це зазначено у протоколі про вчинення адміністративного корупційного правопорушення від 03.03.2014 р. № 27 ) і висновком про відсутність в його діях складу цього правопорушення, з урахуванням чого в цієї частині постанова суду підлягає зміні відповідно до встановлених по справі фактичних обставин.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 294 КпАП України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора Білокуракинського району Луганської області Морозова П.О. залишити без задоволення.

Постанову Білокуракинського районного суду Луганської області від 07.03.2014 року про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 172-4 КпАП України у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - змінити, виключивши з її мотивувальної частини посилання на те, що ОСОБА_3 порушив обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

В іншої частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Луганської області Є.В. Реус