Справа № 232/515/14-ц

Провадження № 6/232/15/14

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон громадянина України

12 березня 2014 року м. Кіровське

Кіровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Карабан І.І.

при секретарі Єфременко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Кіровське подання старшого державного виконавця відділу ДВС Кіровського міського управління юстиції про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший державний виконавець відділу ДВС Кіровського міського управлення юстиції Топчієва О.С. звернулась з поданням, яке погоджено з начальником відділу ДВС Кіровського міського управління юстиції Мажара І.А. про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.

В поданні зазначено, що на виконанні у відділі ДВС перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-340, виданого 24.05.2002 року Кіровським міським судом Донецької області про стягнення щомісячно із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання дитини: дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини доходу боржника, починаючи стягнення з 17.05.2002 року. 27.05.2002 р. у відношення боржника відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню рішення суду. До відділу державної виконавчої служби боржник з'явився та був попереджений про кримінальну відповідальність за несплату аліментів. Заборгованість по аліментам станом на 01.03.2014 р. складає 19271,00 грн. Станом на 01.03.2014 р. боржником не вчинено дій направлених на виконання рішення суду, що свідчить про умисне його невиконання.

В судове засідання старший державний виконавець Топчієва О.С., повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, не з'явилась, про причини не явки суд не повідомила.

Суд, дослідивши докази, якими обґрунтовано подання, вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Кіровського міського суду Донецької області від 24 травня 2002 року у справі № 2-340/02 з ОСОБА_1 користь ОСОБА_6. на утримання дочки ОСОБА_5 стягнуто щомісячно аліменти у розмірі ? всіх видів заробітку (прибутку). Виконавчий лист видано 24 травня 2002 року.

27 травня 2002 року державним виконавцем Лобус Т.М. відкрито виконавче провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого листа.

27 вересня 2002 року боржником подана заява про добровільну сплату аліментів.

Відповідно до п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України до виконання зобов'язання за рішенням.

Відповідно до ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначена у частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін чи інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» підставою для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, вилучення паспорту є ухилення громадянина від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань. Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України здійснюється судом.

Таким чином, застосування юридичних санкцій у виді тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України можливе за ухилення від виконання зобов'язань.

Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» зокрема утримання від вчинення дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державний виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна неявка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення держаному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Суд вважає, що державним виконавцем при зверненні до суду не надано жодних доказів, що доводять факт ухилення боржника від виконання зобов'язання. Надані копії виконавчого листа, постанови про відкриття виконавчого провадження та заявою про добровільну сплату аліментів, не свідчить про його ухилення від виконання зобов'язання.

Саме по собі не виконання зобов'язання не є ухиленням від його виконання, а тому підстави для задоволення подання відсутні.

Відповідно до ст.33 Конституції України, ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст.ст.11, 12 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.377-1 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання старшого державного виконавця відділу ДВС Кіровського міського управління юстиції про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Апеляційного суду Донецької області через Кіровський міський суд Донецької області протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя І.І.Карабан