ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
___________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2014 р. м. ХерсонСправа № 821/683/14
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Циганій С.І.,
при секретарі: Чернієнко М.В.,
за участю представника позивача - Міщенко С.І., представника третьої особи - Григоренка М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - позивач, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ДКСУ у Херсонській області), у якому просить -
- визнати неправомірною бездіяльність головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області стосовно невиконання платіжних доручень відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області від 15.10.2013р. №№6265, 6268;
- зобов'язати головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області виконати платіжні доручення відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області від 15.10.2013р. №№6265, 6268.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не виконує платіжні доручення відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області від 15.10.2013р. №6265 та №6268, що і стало підставою для звернення до суду з зазначеним позовом.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник третьої особи у судовому засіданні поклався на думку суду.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, заперечень на позов не надав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до положень ч.1 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження», грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем належні йому рахунки. Не допускається виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами (крім виплати грошових сум заставодержателю, який не є стягувачем, згідно із статтею 54 цього Закону). Забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові суми, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких ці суми стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником у іншому виконавчому провадженні)(ч.3, 5 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до положень Наказу Мінюста від 02.04.2012 року № 512/5 «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішення», органи ДВС мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках.
Розрахунки з таких рахунків здійснюються тільки в безготівковій формі. Не допускаються видача та переказ стягнутих державними виконавцями сум стягувачам без зарахування на депозитний рахунок органу ДВС.
Для контролю і перевірки стану рахунків у національній та іноземній валютах та визначення належності коштів ведеться звітність за депозитними сумами органів ДВС.
Не пізніше ніж протягом трьох робочих днів від дня ознайомлення з інформацією про надходження коштів державний виконавець у разі достатності суми для покриття всіх вимог стягувача та наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів готує одне розпорядження (додатки 3, 4) (у тому числі за зведеним виконавчим провадженням), яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу ДВС із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу ДВС. Указане розпорядження готується в двох примірниках, оригінал видається особі, відповідальній за ведення книги обліку депозитних сум, копія залишається у виконавчому провадженні.
Судом встановлено, що відповідно до розпорядження № 30417184/2 від 14.10.2013р., затвердженого Начальником відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Херсонській області, грошові кошти у сумі 808744,00грн., що надійшли 10.10.2013р. на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа № 2-1972/11, виданого 07.12.2011р. Суворовським районним судом м. Херсона про стягнення боргу у сумі 275394,59грн. з ОСОБА_5, необхідно перерахувати 275394,59грн. боргу на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".
Згідно розпорядження № 24055429/2 від 14.10.2013р., затвердженого Начальником відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Херсонській області, грошові кошти у сумі 808744,00грн., що надійшли 10.10.2013р. на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа № 2-5169/10, виданого 21.01.2011р. Суворовським районним судом м. Херсона про стягнення боргу у сумі 1542645,72грн. з ОСОБА_5, необхідно перерахувати 452882,97грн. боргу на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".
Відповідно до положень п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.
Преамбула Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», встановлює, що цей Закон визначає загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб'єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.
Відповідно до положень Указу Президента України від 13.04.2011р. № 460/2011 «Про положення про Державну казначейську службу України», Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр).
Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Казначейство України є учасником системи електронних платежів Національного банку України.
З урахуванням викладеного, оскільки Держказначейство є учасником системи електронних платежів, суд вважає відповідача суб'єктом регулювання Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Відповідно до положень ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Зазначений принцип закріплений також в ст. 14 КАС України.
Як передбачає ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно п. 38 рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2004 року по справі «Жовнер проти України» державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням.
Крім того, враховуючи практику Європейського суду з прав людини невиконання рішення суду у зв'язку з відсутністю коштів, є порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17.07.1997р. та є частиною національного законодавства, а також статті 1 Протоколу №1 до зазначеної Конвенції.
Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 1 ст. 71 КАС України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 12, 71, 86, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Позов публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити повністю.
Визнати неправомірною бездіяльність головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області стосовно невиконання платіжних доручень відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області від 15.10.2013р. №№6265, 6268.
Зобов'язати головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області виконати платіжні доручення відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області від 15.10.2013р. №№6265, 6268.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 березня 2014 р.
Суддя Циганій С.І.
кат. 9