Справа № 761/23444/13-а

Провадження №2-а/761/481/2013

П О С Т А Н О В А

іменем України

11 жовтня 2013 року суддя Шевченківський районний суд м. Києва Голік Н.О. розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києві про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує перерахунку пенсії, тобто за 2012 р.;зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії з 25.05.2013 року, що передує року перерахунку (2012 р.), до дня ухвалення рішення суду.

Посилається на ті підстави, що перебуває, як пенсіонер, на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва та отримує пенсію за віком, але продовжує працювати. Вказує, що має право на перерахунок пенсії у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Позивач звернулася до відповідача 20.05.2013 ороку з заявою про перерахунок пенсії.

Вказаний перерахунок було проведено, але при коригуванні заробітку для обчислення нового розміру пенсії відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати в Україні за 2007 рік в сумі 1197,91 грн., що не відповідає вимогам Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Представник відповідача не надіслав до суду письмове заперечення проти позову.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач є пенсіонером та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, що підтверджується пенсійнимпосвідченням серії НОМЕР_1,виданим Пенсійним фондом України 27.11.2007 року.

20.05.2013 орокупозивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії у відповідності до ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та отримав лист-відповідь №С-314/09 від 08.08.2013 року Управління Пенсійного Фонду України в Шевченківському районі м. Києва в якому відповідач вказав, що пенсія та надбавки до неї розраховані та виплачуються відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.

Судом встановлено, що позивач є працюючим пенсіонером та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загально обов'язкове державне пенсійне страхування».

Позивач вважає вказаний перерахунок таким, що порушує його права передбачені Конституцією України та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на що слід зазначити наступне.

Підпунктом 10 пункту 35 Розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких перерахунок пенсії працюючих пенсіонерів має проводитись з урахуванням не показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, а показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року зміни, що були внесені до статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині визначення зазначеного вище показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсії були визнані неконституційними, а рішення щодо відновлення зазначеної норми в попередній редакції не приймалось.

Частиною 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було передбачено проведення перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та з застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визначався згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати, з якої була обчислена пенсія за період страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Частина перша статті 42 Закону України «Про загально обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з1 липня 2000 року.

Положення щодо застосування середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії містяться у ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку стаття 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Крім того, як зазначено вище згаданий показник застосовується при призначенні пенсії, а не при її перерахунку. Аналіз норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» свідчить про те, що поняття «призначення» та «перерахунок» пенсії не є тотожним, оскільки умови і порядок реалізації права на них розмежовуються Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Стаття 42 Закону України «Про загально обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводитися з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення ( попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної платити, з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводитися із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загально обов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховується під час призначення пенсії.

Таким чином посилання позивача на те, що Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва здійснив неправильний перерахунок пенсії є необґрунтованими.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 75, 92 Конституції України, ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статтями 9, 11, 69-71, 86, 94, 97, 100, 102, 128, 158-163, 167, 183-2, 256 КАС України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: