Справа №22ц-11123\2006р. Головуючий в 1 інстанції
Козлов А.В.
Категорія - 44 (4 ) Доповідач - Митрофанова Л.В.
РІШЕННЯ
I м е н е м України
16 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі: головуючого судді: Михайлів Л.В. суддів: Митрофанової Л.В., Карнаух В.В. при секретарі: Юровській О.Ю.
за участю: представника позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_2, представника Державного підприємства Придніпровська залізниця -Овчиннікова Бориса Сергійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 12 квітня 2005 року за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Придніпровська залізниця про стягнення заборгованності по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку, оплату роботи в надурочний час, компенсації за несвоєчасну виплату сум, -
ВСТАНОВИЛА:
16.05,2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Воєнізованої охорони Державного підприємства Придніпровська залізниця про стягнення заборгованності по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку, оплату роботи в надурочний час.
Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 07.10.2003 року було замінено неналежного відповідача Воєнізовану охорону Державного підприємства Придніпровська залізниця, якого визначено судом як 3-я особа по справі, відповідачем залучено по справі- Державне підприємство Придніпровська залізниця \а.с.34\.
В обгрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 вказав на те, що працював у відповідача на посаді стрільця стрілецької пожежної команди станції Кривий Ріг-Головний з 18.01.2000 року по 03.04.2003 року. При звільненні відповідач не виплатив йому заборгованість по заробітній платі в сумі 128,09 грн., оплату роботи в надурочний час в сумі 4286,29 грн, у зв*язку з чим просив суд стягнути вищевказані суми та компенсацію за несвоєчасну виплату належних сум -1318,58 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 875,15 грн.
При розгляді справи по суті відповідач 30.05.2003 року виплатив позивачу заборгованості по заробітній платі в сумі 128,09 грн.
Рішенням Довгинцівського районно суду м. Кривого Рогу від 12 квітня 2005 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Суд стягнув з відповідача Державного підприємства Придніпровська залізниця на користь ОСОБА_1 -оплату за роботи в надурочний час в сумі 345 грн! та державне мито на користь держави в сумі 51 грн. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду та направити справу на новий розгляд до суду, оскільки судом першої інстанціїї при ухваленні оскаржуваного рішення порушені норми матеріального і процесуального права. А саме: суд не вірно зробив висновок про те, що при звільнені позивач отримав розрахунок та в порушення вимог ч.4 ст. 106 КЗпП України послався на те, що відбулась компенсація відповідачем надурочних робіт позивача шляхом надання йому відгулів.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарга і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач працював у відповідача Державне підприємство Придніпровська залізниця та згідно наказу НОМЕР_1 його було звільнено за п.7 ст.40 КЗпП України \а.с.26-28\.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції послався на ті обставини, що в день звільнення ОСОБА_1 відповідач провів виплати всіх сум, які належали йому від підприємства. Крім того, стягнувши з відповідача суму оплати роботи за надурочний час позивача- 345 грн., суд послався на те, що позивач частину оплати за надурочні роботи отримав від підприємтсва шляхом надання йому відгулів.
Проте, на думку колегії суддів, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та суперечать вимогам матеріального права.
Як встановлено в суді апеляційної інстанції, в день звільненя позивача та після пред*явлення ним вимог про розрахунок, в порушення ст. 116 КЗпП України відповідач не провів виплату всіх сум, що належали позивачу від підприємства \а.с.8\. Тому, суд першої інстанції зробив не вірний висновок про відсутність відповідальністі відповідача за затримку розрахунку при звільненні позивача, згідно вимог ст.117 КЗпП України. На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає сума- 790,40 грн. \із розрахунку:26 днів час затримки розрахунку х 30,40 грн. середньоденна заробітна плата позивача\ -середній заробіток позивача за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Що стосується висновків суду відповідно оплати роботи за надурочний час позивача- в сумі 345 грн., то такий висновок суду суперечить вимогам ч.4 ст.106 КЗпП України де вказано, що компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.
Представник відповідача не оспорював в суді апеляційної інстанції факт заборгованості перед позивачем по заробітній платі та порушення зі сторони відповідача вимог ст.117 КЗпП України, а також визнав позовні вимоги в частині недоплати за роботи в надурочний час в сумі 456 грн. про що надав довідку з розрахунками підприємтсва та з якими погодилась представник позивача.
В іншій частині рішення суду не оскаржено.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині стягнення з Державного підприємтсва Придніпровська залізниця оплати за роботи ОСОБА_1 в надурочний час в сумі 345 грн. та в частині відмови позивачу у стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, ухвалене з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в порядку п.З ч.1 ст.309 ЦПК України про часткове задоволення в цій частині позовних вимог.
Керуючись ст.ст.303,307,309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 12 квітня 2005 року в частиш стягнення з Державного підприємтсва Придніпровська залізниця на користь ОСОБА_1 оплати за роботи в надурочний час в сумі 345 грн. та в частині відмови в позові ОСОБА_1 в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Стягнути з Державного підприємства Придніпровська залізниця на користь ОСОБА_1 456 грн.- оплату за роботи в надурочний час, 790грн. 40 коп. - середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України в двомісячний строк з дня набрання ним законної сили.