Справа № 22-11 144\2006р. Головуючий в 1-й інстанції-
Категорія 32 (4) Прасолов В.М.
Доповідач - Михайлів Л.В.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 р. листопада 16 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі: головуючого- МИХАЙЛІВ Л.В.,
суддів- КАРНАУХ В.В., МИТРОФАНОВОЇ Л.В,
при секретарі- ЮРОВСЬКІЙ О.Ю. за участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, адвоката-ОСОБА_4 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 21 лютого 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про зміну умов договору житлового найму, вселення, по зустрічному позову ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи втратившою право користування житлом,
ВСТАНОВИЛА:
15 лютого 2005 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3. ОСОБА_2, третя особа- КЖП № 10 м. Кривого Рогу з позовом , в якому просив змінити умови договору житлового найму квартири АДРЕСА_1, виділивши йому жилу кімнату розміром 12,5 м2, а відповідачам- ОСОБА_3, ОСОБА_2 та проживаючому з ними неповнолітньому ОСОБА_5 - дві жилі кімнати 18,4 м2 та 13,0 м2 в спірній квартирі, залишивши в загальному користуванні кухню, туалет, коридор, ванну, а також просив вселити його в квартиру АДРЕСА_1.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він є основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 . З ним був укладений - договір найму зазначеної трикімнатної квартири,в якій проживають також відповідачі- ОСОБА_3, та ОСОБА_2, шлюб з якою розірваний 17 січня 2005 року, а також неповнолітній син- ОСОБА_5 1993 року народження.
Відповідачка чинить йому перешкоди в користуванні квартирою, влаштовує сварки, у зв*язкуз чим він з поважних причин не проживає в спірній квартирі.
В березні 2005 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись із зустрічним позовом до ОСОБА_1, просили визнати відповідача втративши право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1, оскільки в серпні 2004 року ОСОБА_1 пішов з квартири, забрав свої речі, став проживати з іншою жінкою, звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 21 лютого 2006 року позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 відмовлено в повному обсязі.
Визнано ОСОБА_1 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1, стягнено на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті держмита в сумі 8 грн. 50 коп.
На рішення суду ОСОБА_1 вніс апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 21 лютого 2006 року та постановления нового рішення, яким просить задовольнити його позовні вимоги, а в задоволенні зустрічного позову відмовити, оскільки суд не встановив всі обставини справи, які мають значення для її вирішення, а також не дав належної оцінки доказам, що містяться в матеріалах справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, постановити по справі нове рішення .
Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 та про задоволення зустрічного позову про визнання ОСОБА_1 втратившим право користування жилим приміщенням , суд прийшов до висновку , що він як наймач спірної квартири був відсутній понад шість місяців без поважної причини. при цьому суд керувався ст.ст.71, 72 ЖК України.
Однак з такими висновками суду не можна погодитись з наступних підстав.
З матеріалів справи видно, що згідно витягу з протоколу №4 від 16.09.1996 року засідання комісії виконкому Саксаганської районної ради , затвердженого рішенням виконкому Саксаганської районної ради народних депутатів м. Кривого Рогу , з ОСОБА_1 укладено договір найму жилого приміщення - квартири АДРЕСА_1. Крім наймача в зазначеній квартирі проживають відповідачі- ОСОБА_3 , ОСОБА_2, а також неповнолітній син - ОСОБА_5.
При винесенні рішення суд першої інстанції вважає встановленими
обставини, що позивач був відсутній в спірній квартирі з серпня 2004 року, звернувся з позовом про вселення 15 лютого 2005 року і, таким чином, втратив право користування спірним житлом. Однак такі висновки протирічать матеріалам справи.
ОСОБА_1 був відсутній в спірній квартирі з вересня 2004 року і згідно даті, зазначеній в позовній заяві, він звернувся до суду з позовом про вселення та зміну умов договору житлового найму 31.01.2005 року, при цьому зареєстрований позов в канцелярії районного суду 15 лютого 2005 року.
Таким чином, з матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 був відсутній в спірній квартирі менше, ніж шість місяців, у зв'язку з чим суд необгрунтовано застосував положення ст. 71 ЖК України і його висновки не відповідають обставинам справи. На момент звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про вселення відсутні підстави для визнання його втратившим право користування спірним жилим приміщенням.
З наведених підстав колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 21 лютого 2006 року скасувати, на підставі ст. 309 ЦПК України постановити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Оскільки ОСОБА_1 не втратив право користування спірною квартирою, він підлягає вселенню в квартиру, однак в частині позовних вимог про зміну умов, договору житлового найму слід відмовити, оскільки встановлення порядку користування жилим приміщенням та виділення позивачу в користування жилої кімнати площею 12.5 м2 порушить інтереси інших квартиронаймачів. Площа
зазначеної кімнати перебільшує середній розмір жилої площі , що припаде на кожного квартиронаймача у випадку такого розділу.
В задоволенні зустрічного позову про визнання особи втратившою право користування житлом на підставі зазначених обставин також слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 303,304,307,309,313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 21 лютого 2006 року, постановити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
В задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи втратившою право користування житлом відмовити .
Вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1, в частині позову про зміну умов договору житлового найму відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але на нього може бути подана касаційна скарга до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили.