Справа № 254/8407/13-ц
Провадження № 2/254/2115/2013
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(з а о ч н е)
02 грудня 2013 року м. Донецьк
Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:
Головуючого - судді: Данилів С.В.,
за секретаря: Доброрез А.А.,
без участі сторін.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Будьоннівського районного суду м. Донецька із вищезазначеним позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 11 листопада 2010 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір позики, який зареєстрований в реєстрі за № 5945, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 в м. Донецьку, згідно якого позивач, - позикодавець передає у борг відповідачу - позичальникові грошові кошти в сумі 79 147, 00 (сімдесят дев'ять тисяч сто сорок сім) гривень, що еквівалентно 10 000 тисяч доларів США на момент передачі грошових коштів, які відповідач зобов'язався повернути до 01 лютого 2011 року. На сьогоднішній день офіційний курс гривни відносно іноземних валют, а саме до долара США становить 799.3000, тобто 7 гривень 99 копійок дорівнює 1 долару США, у зв'язку з чим сума позики на сьогоднішній день становить 79 тисяч 930 гривень 00 копійок. Договір укладений у письмовій формі, як того вимагає чинне законодавство. Всі умови договору відповідачем визнавалися та жодним чином не оспорювалися.
Позивач вказує, що боржник ОСОБА_2 в терміни, встановлені договором позики від 11 листопада 2010 року, повернення грошових коштів не здійснила, чим порушила умови договору позики і вимоги цивільного законодавства.
Зокрема, позичальник всіляко уникає зустрічей і контактів - не відповідає на телефонні дзвінки і не відкриває двері. У зв'язку з тим, що в договорі позики між ним і відповідачем, розмір відсотків не встановлювався, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Договір позики укладений на суму, яка перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, не може вважатися безпроцентним. Відсотки повинні виплачуватися до дня повернення позики.
Позивач зазначає, що оскільки в договорі позики від 11 листопада 2010 року розмір відсотків за користування грошовими коштами позивача відповідачем не було передбачено, відтак застосовуються положення згідно яких боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Позивач зазначає, що відповідно до п. 6 договору позики від 11 листопада 2010 року у випадку неповернення позичальником боргу в сумі і в терміни, передбачені даним договором, він виплачує штраф у розмірі 10% від неповерненої в строк до першого лютого 2011 року суми позики. Відтак, згідно вищезгаданого пункту договору позичальник зобов'язаний виплатити штраф у сумі 7 993 гривень, що еквівалентно 1000 доларів США.
Крім того, позивач вказує, що він поніс майнові витрати на отримання юридичної допомоги у сумі 3000 тисячі гривень.
У зв'язку з тим, що відповідач не бажає врегулювати спір мирним чином, він змушений звернутися до суду за захистом своїх прав і інтересів. Для позивача дана сума є значною і невиконання відповідачем своїх зобов'язань ставить його в скрутне майнове становище.
З огляду на вищенаведене, просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в сумі 79 930 грн. за договором позики від 11 листопада 2010 року, штраф в розмірі 10 % в сумі 7993 грн., 3 % річних за прострочення виконання умов договору позики в сумі 6385, 65 грн., індекс інфляції в сумі 2419,47 грн., а також витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн. та розподілити судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, надали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, заяву про розгляд справи у її відсутність не подавала, тому відповідно до п. 4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів за відсутності особи, яка бере участь у справі та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України.
З'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих доказів, суд приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.
Судом встановлено, що 11 листопада 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, який зареєстровано в реєстрі № 5945 та посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 Згідно умов вищевказаного договору, позивач передав відповідачу 79 147 гривень, що еквівалентно 10 000 тисяч доларів США на момент передачі грошових коштів, які відповідач зобов'язався повернути до 01 лютого 2011 року.
Також, у п. 2 вищевказаному договорі позики зазначено, що відповідач взяла на себе зобов'язання повернути позичальнику грошові кошти, що еквівалентно 10 000 доларів США за офіційним курсом Національного банку України станом на день повернення позики, але не менше 79 147 гривень.
Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 умови договору не виконала, чим допустила порушення термінів повернення позики та не повернула позивачу кошти.
Судом встановлено, що сторонами при підписання договору позики умови та розмір нарахування відсотків не було встановлено.
Відтак, в даному випадку слід застосувати положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, згідно із якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Внаслідок не виконання відповідачем умов договору позики виникла заборгованість у сумі 79 930 гривень ( п.2 договору позики відповідно до офіційного курсу НБУ, який на час подання позову до суду становить 100 доларів США еквівалентно 799.300 гривень), відповідно 3 % річних від яких за період з 01 лютого 2011 року по 01 жовтня 2013 року становить 6385 гривень 65 копійок та індекс інфляції за період з 01 лютого 2011 року по 01 жовтня 2013 року становить 2419 гривень 47 копійок.
Крім того, п. 6 Договору позики від 11 листопада 2010 року передбачено, що у випадку неповернення позичальником боргу в сумі і в терміни, передбачені даним договором, він виплачує штраф у розмірі 10% від неповерненої в строк до 1 лютого 2011 року суми боргу.
Відтак, відповідно до вищезгаданого пункту договору позики, позичальник зобов'язаний виплатити штраф у розмірі 10% від неповерненої суми позики у розмірі 7 993 гривень, що еквівалентно 1000 доларів США.
З огляду на те, що відповідач своєчасно не повернула отримані кошти згідно договору позики, тому ОСОБА_2, як позичальника, слід стягнути на користь позивача заборгованість за договорами позики в сумі 99728 гривень 12 копійок, з яких 79 930 гривень заборгованість за договором позики від 11листопада 2010 року, штраф в розмірі 10 % в сумі 7993 гривень, 3 % річних за прострочення виконання умов договору позики в сумі 6385гривень 65 копійок, індекс інфляції в сумі 2419 гривень 47копійок.
Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що правова допомога позивачу надавалася адвокатом ОСОБА_5 на підставі договору про надання правової допомоги № 1 від 25 вересня 2013 року.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано довідку від адвоката про те, що позивач оплатив гонорар за надання правової допомоги у сумі 3000 грн., про що в книзі гонорарів адвоката ОСОБА_5 Зроблено запис № 01/25-09/2013 від 25 вересня 2013 року, відтак суд приходить до висновку про відшкодуванню позивачу доведені ним витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі ст.ст. 526, 533, 625, 651,1046, 1048 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 212-215, 224 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш І В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 за договором позики від 11 листопада 2010 року грошові кошти в сумі 79 930 (сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять) гривень, штраф в розмірі 10 % в сумі 7993 (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто три) гривні, 3 % річних за прострочення виконання умов договору позики в сумі 6385 (шість тисяч триста вісімдесят п'ять гривень) 65 копійок, індекс інфляції в сумі 2419 (дві тисячі чотириста дев'ятнадцять) гривень 47 копійок, витрати на правову допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень., а всього 99728 (дев'яносто дев'ять тисяч сімсот двадцять вісім) гривень 12 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 997 (дев'ятсот дев'яносто сім) гривень 12 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів, з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя Будьоннівського районного
суду м. Донецька С.В. Данилів