Справа № 188/361/14-ц
Провадження № 2/188/242/2014
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2014 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Місюра К.В.
при секретарі: Хандрига Л.І.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, відповідно до якого просить визнати за нею право власності на спадкове майно: земельну ділянку площею 10,080 га, яка знаходиться на території Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, яка належала на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_2, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1р. помер ОСОБА_2, якому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ДП № 037352 від 03.05.2001р. належала земельна ділянка площею 10,080 га, яка знаходиться на території Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області. 11.02.2000р. ОСОБА_2 склав заповіт, відповідно до якого належний йому сертифікат ДП № 0265203 № 126-р, виданий КСП «Дніпропетровське» 26.04.1997р. заповів у власність позивачу. На сьогоднішній день позивач є єдиним спадкоємцем на майно померлого спадкодавця, але не може розпоряджатися ним на свій розсуд, в зв'язку з розбіжністю у назві заповідального майна у заповіті. Для усунення цього непорозуміння позивач і звернулась до суду.
В судове засідання позивач не з'явилась, подала заяву, відповідно до якої просить розглянути справу у її відсутність та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до початку розгляду справи від відповідача надійшла заява, відповідно до якої він просить справу розглянути у відсутність їх представника.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ДП № 037352 від 03.05.2001р. ОСОБА_2 належала земельна ділянка, яка розташована на території Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області площею 10,080 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 6).
Зазначені обставини підтверджуються також витягом відділу Держкомзему у Петропавлівському району Дніпропетровської області від 25.11.2013р. за вих. № 7/10-3139 (а.с. 7).
Відповідно до заповіту від 11.02.2000 року зазначену земельну ділянку, яка належить йому на час посвідчення заповіту на підставі сертифікату, ОСОБА_2 заповів у власність ОСОБА_1 (а.с. 8).
Зазначений заповіт посвідчено секретарем Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області Нестеренко І.В. 11.02.2000 року і зареєстровано в реєстрі за № 14.
ІНФОРМАЦІЯ_1р. ОСОБА_2 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть від 06.09.2011р. серії НОМЕР_1 (а.с. 5).
Позивач зазначає, що на сьогоднішній день вона не може оформити на себе право власності на земельну ділянку в зв'язку з розбіжностями правовстановлюючого документу із заповідальним розпорядженням, зазначеним у заповіті, що і є причиною спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Стаття 1217 ЦК України зазначає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Частина 1 ст. 1235 ЦК України зазначає, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Як встановлено в судовому засіданні та зазначалося вище, ОСОБА_2 склав заповіт на ім'я ОСОБА_1, відповідно до якого заповів їй належну земельну ділянку, яка розташована на території Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області площею 10,080 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Позивач в установленому законом порядку не відмовилась від прийняття спадщини, отже є спадкоємцем на законних підставах.
З огляду на викладене є правомірними та підлягають задоволенню заявлені позивачем позовні вимоги щодо визнання за нею права власності на земельну ділянку площею 10,080 га, що знаходиться на території Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, яка належала на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_2, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати віднести на рахунок позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 58-60, 79, 88, 212, 213-215, 218, 223 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 10,080 га, яка знаходиться на території Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, яка належала на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ДП № 037352 від 03.05.2001 року ОСОБА_2, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Судові витрати віднести на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя К. В. Місюра