Справа №22-3164/2006р. Категорія № 33
Голов-чий 1-ої інстанції - Безусов В.І.
Доповідач -Троїцька Л.Л.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
« 14 » червня
200бр,
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого судді - Троїцької Л.Л.,
суддів - Каранфілової В.М., Яковлева Ю.В.
при секретарі - Басовій Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Одеської області від Об березня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про розподіл майна, що є спільною сумісною власністю,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від Об березня 2006р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.
Суд визнав право власності за ОСОБА_1 на наступне майно: кухонний гарнітур - 1000грн.; панцерні ліжка - 6шт. - 200грн.; дві дюралюмінієві труби по 8 метрів - 150грн; дюралюмінієву діжку, ємністю 200л - 200грн.;
За ОСОБА_2 суд визнав право власності на: 4 гардероби; 6 стільців; круглий стіл; холодильник „Лагода"; 2 дерев'яних ліжка; кухонний посуд; бутлі 60шт.; штори 14шт.; тюль 28м.; телевізор „Фотон"; молочні фляги 4 шт. ; 3 дубові діжки по 500л.; обрізні дошки 2 куб.м.; металеву сітку 20м.; виноградні стовпці 40шт.; плитку тротуарну 40шт.; червону цеглу 300шт.; господарську тачку; акумуляторний випрямляч; електролічильник; фотоапарат; 2 старовинних сундуки з літературою; сейф; прилад (козел) для розпилювання дров; ванну; 2 дерев'яні дробини; бутовий камінь 100куб.м.; телефон; 2 дивани; оприскувач мідний; газову плиту; шланг поліетиленовий 200м.; 4 газових балони; ваги з тарілками та гирями; акордеон „Корнер"; 4 крісла; 2 самотканних килима; доріжки 50м.; 2 килима.
коненко
та
Суд виділив ОСОБА_2, ОСОБА_5 із літ."А" самовіль будинку житлові кімнати „З", „4", вартістю 5501,52грн., 4\5 частин 11,36кв.м., вартістю 771,57грн., 4
Суд також виділив ОСОБА_1 із літ."А" самовільно перепланованого житлового будинку житлову кімнату „7", площею 20,4кв.м., вартістю 1385,57грн. і 1\2 частину коридору „2", площею 5,35 кв.м., вартістю 363,37грн., 1\2 частину погрібу літ."Б", вартістю 1825грн. всього загальною вартістю 3573,94грн. та визнав за позивачем право власності на вказані приміщення.
ого житлового площею 81кв.м., , „2", площею
ідвалу літ."Б",
вартістю 2920грн., туалет літ."В", вартістю 141грн., огорожа №1, вартістю 276грн. Всього загальною вартістю 96140,09грн. та визнав за ними право власності на вказані приміщення.
Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7 5грн. -витрати на проведення експертизи.
В іншій частині вимог ОСОБА_1 - відмовив.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав доводи апеляційної скарги, зміст рішення, пояснення осіб, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду -скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що сторони придбали під час спільного проживання майно на загальну суму 27500грн., яке підлягає розділу між колишнім подружжям.
Крім того, суд провів реальний розділ будинку АДРЕСА_1, яке було сторонами придбано шляхом приватизації.
Між тим, з такими висновками суду колегія погодитись не може.
В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач пояснив, що основна частина майна, яке він просив розділити між колишнім подружжям належало його батькам і залишилось йому в якості спадку.
Відповідачка не заперечувала проти цього і пояснила, що може вказати, яке майно залишилось від батьків позивача, яке вони нажили під час сумісного проживання, а яке належало їй до шлюбу.
Проте, суд першої інстанції при розгляді справи по суті дані обставини не перевірив і фактично не встановив, яке майно було нажито сторонами під час шлюбу і підлягає розділу між ними відповідно до вимог СК України.
Крім того, суд не встановив яке майно, що підлягає розділу, є в наявності і не встановив у встановленому законом порядку його вартість.
Виділяючи частину майна у власність ОСОБА_1 зі вказівкою його вартості на загальну суму 1550грн., суд виділив у власність відповідачки майно без вказівки вартості і без вирішення питання про виплату грошової компенсації, що протиріччить вимогам ст.ст.70,71 СК України і заявленим вимогам ОСОБА_1
Проводячи реальний розділ будинку, суд не врахував, що таких вимог сторонами не заявлялись. Згідно позовної заяви ОСОБА_1, позивач просив визнати за ним право власності на 1\5 частину будинку (а.с.1-2). Свої вимоги у встановленому законом порядку він не доповняв і не змінював.
Однак, в матеріалах справи є копія свідоцтва про право власності на спірне житло від 03.03.1998р. та технічний
паспорт на будинок.
З зазначених документів вбачається, що будинок належить
сторонам, їх спільній дитині та дітям ОСОБА_2 від
першого шлюбу на праві спільної власності в результаті приватизації
(а.с.5-8.)
не дав
їм
Між тим, суд дані обставини не належної правової оцінки.
З пояснень позивача і з матеріалів Миколаївського РБТІ (а.с.45-58) вбачається, що спірне житло позивачем самовільно переобладнувалось і в органах БТІ після переобладнання не реєструвалось. Дані обставини судом також не враховувались і право власності за сторонами визнавалось на фактично самовільно перепланований житловий будинок.
Відмовляючи у позові ОСОБА_1 в частині стягнення коштів в розмірі суми, еквівалентної 3800 у.є., суд в порушення вимог ст.213 ЦПК України свої висновки не мотивував.
На підставі викладеного та виходячи з вимог п.5 ч.1 ст.311врахував іпідлягаєнеобхідно від цього інстанції залежності ЦПК України, колегія вважає, що рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
ч.1 ст.311, ст.317 ЦПК
При новому розгляді суду першої уточнити позовні вимоги ОСОБА_1 і в розглянути виникнений спір по суті.
Керуючись ст.303, п.5 ч.1 ст.307, п.5 України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 06 березня 2006р. скасувати.
Справу направити в суд першої інстанції на новий розгляд в іншому складі суду.
Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі 2-ох місяців з дня її проголошення.
Головуючий: Судді:
Копія вірна:
Суддя апеляційного су
Одеської області:
Л.Л.Троїцька