Справа № 22-11421/2006 Головуючий в першій
Категорія № 21(2) інстанції-Демиденко Ю.Ю.
Доповідач - Братіщєва Л.А.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року листопада 14 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Барильської А.П.
судців - Братіщєвої Л.А., Соколан И.О. при секретарі - Бондаренко І.В.
за участю - представника позивача ОСОБА_1- ОСОБА_2 та представника Відділення фонду - ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі, Криворізького державного гірничорудного управління гідрозахисту «Кривбасгідрозахист» та представника позивача ОСОБА_1- ОСОБА_2 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 21 лютого 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (надалі - ВАТ «КЗРК»), Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі (надалі - Відділення фонду), Криворізького державного гірничорудного управління гідрозахисту «Кривбасгідрозахист» (надалі - КДГУГ «Гідрозахист») про відшкодування шкоди здоров'ю, -
ВСТАНОВИЛА:
21.11.03р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Криворізького державного гірничорудного управління гідрозахисту (надалі - КДГУГ «Гідрозахист») та Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про відшкодуванням шкоди здоров'ю. Позивач неодноразово уточнював позовні вимоги і звернувся із позовом також до Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", просив суд стягнути: з ВАТ «КЗРК» :
· недоплати по щомісячним платежам у відшкодування шкоди здоров'ю в розмірі 2327,38грн.,
· компенсацію в розмірі 740,45грн.;
· моральну шкоду в розмірі 15000грн.
з Криворізького державного гірничорудного управління гідрозахисту :
· недоплати по щомісячних платежах в розмірі 4688,21грн.,
· компенсаційні виплати в розмірі 2925,21грн.;
· моральну шкоду в розмірі 15000грн.
з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі:
· недоплати в розмірі 11170,19грн.,
· компенсаційні виплати в розмірі 2343,02грн.
· моральну шкоду в розмірі 10000грн
· щомісячно стягувати по 457,76грн., починаючи з 01.11.2004р.
В обгрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що працював підземним кріпильником 6 розряду на шахті «Об'єднана» виробничого об'єднання «Кривбасруда» (зараз ВАТ «КЗРК») де з ним стався нещасний випадок.
Згідно висновку ЛТЕК від 1970р. йому було вперше встановлено 25% втрати професійної працездатності. При наступних переоглядах ступінь втрати професійної працездатності змінювався від 60% до 15%, а з 20.01.1992р. йому згідно висновку МСЕК встановлена стійка втрата професійної працездатності в розмірі 25% - безстроково.
Позивач вважає, що відповідач ВАТ «КЗРК» при розрахунку та виплатах відшкодування шкоди з 01,01.1993р. по 01.01.2000р. не застосував коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві за оспорюваний період. Відповідно і Управління «Гідрозахист» з 01.04.2001р. та Відділення фонду з 01.04.2001р. сплачували неповні суми втраченого ним заробітку.
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 21 лютого 2006 року позов задоволено частково. На користь позивача ОСОБА_1 стягнуто з ВАТ «КЗРК»:
- заборгованість по щомісячним страховим виплатам в відшкодування шкоди
здоров'ю за період з 01.01.1996р. по 01.08.1998р. в сумі 1509,77грн.;
- компенсаційні виплати за порушення строків їх виплати в сумі 757,49грн;
з Криворізького державного гірничорудного управління гідрозахисту:
- заборгованість по щомісячним страховим виплатам в відшкодування шкоди
здоров'ю за період з 01.08.1998р. по 01.04.2001р. в розмірі 2488грн.;
- компенсацію за порушення строків їх виплати за період з 01.08.1998р. по
01.04.2001р. в сумі 1806,74грн.;
з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі:
· заборгованість по щомісячних страхових виплатах за період з 01.04.2001р. по 01.06.2005р. в сумі 5285,35грн.;
· щомісячно починаючи з 01.06.2005р. по 224,99грн. страхові виплати до зміни обставин, що тягнуть їх перерахунок або припинення страхових виплат.
В апеляційній скарзі ВАТ «КЗРК» ставить питання про скасування рішення суду в частині стягнення з ВАТ «КЗРК» сум та направити справу на новий розгляд, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального права.
При ухваленні рішення судом першої інстанції не було досліджено питання фактичного підвищення частки заробітної плати з 01.11.1992р. по 01.05.2000р. по ВАТ «КЗРК» на підставі СПАП, наказів по комбінату та Галузевих угод між Міністерством промисловості та ЦК профспілок трудящих металургійної та гірничо-добувної промисловості України. Суд не взяв до уваги, що на підприємстві ВАТ «КЗРК» відбувалася зміна структури заробітної плати без збільшення фонду споживання.
В апеляційній скарзі Відділення фонду ставить питання про скасування рішення суду і направленням справи на новий розгляд, оскільки постановляючи рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги, що Фонд соціального страхування не є належним відповідачем по справі; не перевірив, чи було застосовано ВАТ «КЗРК» коефіцієнт підвищення тарифних ставок (посадових окладів) з 01.07.1994р. -2,0; неправильно застосував п.28 «Правил відшкодування шкоди...», який встановив лише випадки перерахунку сум відшкодування шкоди, а не сам механізм такого перерахунку; не перевірив чи було фактичне підвищення заробітної плати по підприємству, не витребував відомості нарахування і одержання заробітної плати за професією позивача.
В апеляційній скарзі Криворізьке державне гірничорудне управління гідрозахисту ставить питання про скасування рішення суду в частині стягнення з Криворізького
державного гірничорудного управління гідрозахисту сум та відмовити позивачу у позові, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального права.
При ухваленні рішення судом першої інстанції не було досліджено питання фактичного підвищення тарифних ставок і окладів по ВО «Кривбасруда», правонаступником якого є ВАТ «КЗРК»; судом неправомірно задоволено вимоги позивача у частині стягнення компенсації за несвоєчасно сплачені суми відшкодування збитків згідно Постанови Кабміну України НОМЕР_1.
В апеляційній скарзі представник позивача - ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового рішення із задоволенням позовних вимог ОСОБА_1 з тих підстав, що судом незаконно відмовлено у застосуванні коефіцієнту -1,356 з 01.04.2001р., який був введений в Управлінні «Кривбасгідрозахист», крім того суд незаконно відмовив позивачу у стягненні моральної шкоди з усіх відповідачів.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ВАТ «КЗРК», Криворізького державного гірничорудного управління гідрозахисту, Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі підлягають задоволенню, а апеляційна скарга представника ОСОБА_2 - частковому задоволенню.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в межах, які перевищують строк позовної давності, суд першої інстанції виходив з того, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов, а право на позов виникає з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення її права.
Однак з таким висновком погодитись неможливо, так як він зроблений на неповно досліджених обставинах по справі та з порушенням норм матеріального права.
Згідно пункту 41 «Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків» (надалі -Правил відшкодування шкоди), якщо заяву на відшкодування шкоди потерпілий або заінтересовані особи подали через три роки з дня визначення МСЕК стійкої втрати працездатності, відшкодування шкоди проводиться з дня подання заяви.
Проте, стягуючи з ВАТ «КЗРК» та Управління «Гідрозахисту» суми недоплачених виплат за вказані вище періоди, суд не звернув уваги на норми ст.71 ЦК 1963р. (з урахуванням правила п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК 2003р.) та на роз'яснення, викладені в пунктах 1, 1 прим.1, 1 прим.2, 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992р. №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (з наступними змінами), згідно з якими загальний строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права (позовна давність), встановлюється тривалістю у три роки. У випадку, коли вимоги потерпілого стосуються перерахунку сум щомісячних платежів, раніше визначених роботодавцем ( у тому числі й у разі неправильного обчислення суми щомісячних платежів) при задоволенні позову, кошти стягуються за час, що не перевищує трьох останніх років, які передували моменту звернення особи до суду.
Оскільки допущені судом порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід усунути зазначені вище порушення і вирішити спір у відповідності з вимогами закону.
Керуючись ст. 303, 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі, Криворізького державного гірничорудного управління гідрозахисту «Кривбасгідрозахист» - задовольнити.
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1- ОСОБА_2- задовольнити частково.
Рішення Тернавського районного суду м. Кривого Рогу від 21 лютого 2006 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.