Справа № 554/474/14-к

ВИРОК

Іменем України

Дата документу 24.03.2014

Октябрський районний суд м.Полтави в складі :

головуючого - судді Микитенка В.М.,

при секретарі - Різник А.В.,

за участю прокурора - Харченко І.В.,

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисника - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтава кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Пасталмуки, Чорнухинського району, Полтавської області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, судимого:

1). 22.07.2002 року Полтавським р/с за ч.2 ст.140 КК України в ред. 1960 року на 1 рік позбавлення волі з відстрочкою 2 роки, постановою Полтавського районного суду від 19.02.2004 року направлений в місця відбування покарання;

2). 12.07.2005 року Полтавським р/с за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.186, ч.3 ст.357, 70,71 КК України на 5 років і 9 місяців позбавлення волі;

3). 01.10.2009 року Полтавським р/с за ч.3 ст.185, 71, 72 КК України на 3 роки і 6 місяців позбавлення волі, звільненого 01.04.2013 року по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 у ніч на 03.09.2013 року, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2, повторно, шляхом вільного доступу, умисно, з корисливих мотивів, незаконно заволодів належним потерпілому ОСОБА_1 транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 2107 д.н.НОМЕР_7, вартістю 15000 грн.

Крім того, ОСОБА_5 у ніч на 10.09.2013 року, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_3, повторно, шляхом вільного доступу, умисно, з корисливих мотивів, незаконно заволодів належним потерпілому ОСОБА_2 транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 21013 д.н.НОМЕР_10, вартістю 17000 грн.

Крім того, ОСОБА_5 у ніч на 13.10.2013 року, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_4, повторно, шляхом вільного доступу, умисно, з корисливих мотивів, незаконно заволодів належним потерпілому ОСОБА_3 транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 2106 д.н.НОМЕР_8, вартістю 17000 грн.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні указаних кримінальних правопорушень не визнав, цивільних позовів потерпілих також не визнав. Показав суду, що інкримінованих йому злочинів не вчиняв. Із ОСОБА_6 познайомився в кінці серпня 2013 року та до 11 листопада 2013 року із ним не спілкувався. У дати вчинення інкримінованих йому злочинів знаходився в Котельві. Також зазначив, що минулого року мав свого автомобіля Жигулі білого кольору та два автомобілі ЗАЗ, які придбав та одразу ж продав без документів та реєстрації. Де придбав та кому продав суду не пояснив, жодних документів не надав. Також підтвердив, що на протязі останнього року користувався телефоном № НОМЕР_3, який по контракту був оформлений на його дружину. Також іноді користувався телефоном дружини № НОМЕР_4.

Указані показання розцінюються судом як обрана ним позиція захисту від пред'явленого обвинувачення, оскільки, незважаючи на невизнання ним своєї провини, його вина у вчиненні інкримінованих злочинів у повному обсязі підтверджується сукупністю здобутих та досліджених під час розгляду справи достатньої кількості взаємоузгоджених належних і допустимих доказів, достовірність яких не викликає сумнівів.

По 1 епізоду незаконного заволодіння автомобілем ОСОБА_1:

Потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що 02.09.2013 року о 20.00 год. він залишив свій автомобіль ВАЗ 2107 д.н.НОМЕР_7 темно-синього кольору, вартістю 15000 грн. поблизу будинку АДРЕСА_2, після чого пішов у місто гуляти, а повернувся близько 22.00 години цього ж дня і вказаний автомобіль залишався на місці. Автомобіль був у справному стані, заправлений бензином на 5 л., зачинений на замок, без сигналізації. Ключів та права керування автомобілем він нікому не надавав. Наступного дня о 07.30 год. він виявив відсутність даного автомобіля та зателефонував до міліції. У подальшому під час проведення впізнання, проведеного працівниками міліції, упізнав кермо та повітряний шланг від свого автомобіля за характерними ознаками та елементами власного виготовлення і обмотки. Обвинуваченого ОСОБА_5 раніше не знав.

03.09.2013 року ОСОБА_1 звернувся до міліції про крадіжку його автомобіля (повідомлення від 03.09.2013 року а.с.63).

Із 14.05.2009 року ОСОБА_1 має право управління транспортними засобами категорії В (копія посвідчення водія НОМЕР_11 а.с.65).

За даними свідоцтва про державну реєстрацію викрадений автомобіль ВАЗ 2107 д.н.НОМЕР_7 1987 року випуску синього кольру зареєстрований за ОСОБА_7, який за дорученням від 16.07.2012 року надав потерпілому ОСОБА_8 право управління та реалізації указаного транспортного засобу (а.с.65-67).

У ході огляду місця події, 03.09.2013 року, на подвір'ї будинку АДРЕСА_2 виявлена відсутність автомобіля потерпілого ОСОБА_8 (а.с.68-70).

Відповідно протоколу огляду, від 13.11.2013 року із домоволодінні свідка ОСОБА_6 вилучено кермо та повітряний шланг ( а.с. 148-151 ).

Під час проведення упізнання потерпілий ОСОБА_1 упізнав серед представлених кермо від свого автомобіля (а.с.71-74).

В судовому засіданні указане кермо оглянуто та встановлено його специфічні ознаки, за якими потерпілий ОСОБА_1 підтвердив суду належність йому цієї речі, яка має значення речового доказу (а.с.75).

По 2 епізоду незаконного заволодіння автомобілем ОСОБА_2:

Потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що 09.09.2013 року о 8 годині ранку поставив свій автомобіль ВАЗ 21013 д.н.НОМЕР_10 бежевого кольору, вартістю 17000 грн. біля будинку АДРЕСА_3. Вікна його квартири виходять до місця стоянки автомобіля. Близько 24 години він пересвідчився, що автомобіль на місці і ліг спати. Автомобіль був у гарному стані, справний, заправлений, зачинений на замок, без сигналізації. Ключів та права керування автомобілем він нікому не надавав. Наступного дня близько 6 ранку він виявив відсутність свого автомобіля та одразу викликав міліцію. У подальшому за характерними особливостями, в тому числі непрацюючою у певному місці кнопкою, відповідними подряпинами впізнав серед пред'явлених свою магнітолу Кларіон, яка знаходилась у викраденому автомобілі. Обвинуваченого ОСОБА_5 раніше не знав.

10.09.2013 року ОСОБА_2 звернувся до міліції про крадіжку його автомобіля (повідомлення від 10.09.2013 року а.с.77).

За даними свідоцтва про державну реєстрацію викрадений автомобіль ВАЗ 21013 д.н.НОМЕР_10 1981 року випуску бежевого кольру зареєстрований за ОСОБА_9, який за дорученням від 14.12.2012 року надав ОСОБА_10 право управління та реалізації указаного транспортного засобу, а останній у свою чергу передоручив це право потерпілому ОСОБА_2 (а.с.78-80).

Із наданої суду потерпілим фотокартки автомобіля ВАЗ 21013 д.н.НОМЕР_10 бежевого кольру, вбачається гарний зовнішній стан указаного автомобіля та його наявність в господарстві потерпілого ОСОБА_2 ( а.с.81).

У ході огляду місця події, 10.09.2013 року, на подвір'ї будинку АДРЕСА_3 виявлена відсутність автомобіля потерпілого ОСОБА_2 Крім того, поряд виявлено автомобіль ВАЗ 2101 д.н. НОМЕР_9 (а.с.82-83).

Відповідно протоколу огляду від 15.11.2013 року із домоволодіння ОСОБА_11, де також проживає ОСОБА_12 в АДРЕСА_5 вилучено авто магнітолу Кларіон (а.с. 152 ).

Під час проведення упізнання потерпілий ОСОБА_2 упізнав серед представлених магнітолу Кларіон, яка раніше знаходилась у викраденому в нього автомобілі (а.с.84-87).

У судовому засіданні вказана магнітола Кларіон оглянута та встановлено її специфічні ознаки, за якими потерпілий ОСОБА_2 підтвердив суду належність йому цієї речі, яка має значення речового доказу (а.с.88).

За даними протоколів огляду від 13.03.2014 року проведених у домогосподарстві ОСОБА_13 у АДРЕСА_6 виявлено та вилучено кузов автомобіля ВАЗ 21013 д.н.НОМЕР_10 бежевого кольру та указаний номерний знак (а.с. 139-146 ).

Під час слідчого експерименту ОСОБА_5 детально розповів слідчому та понятим із застосуванням відеозапису обставини вчиненого ним злочину, визнавши свою провину та вказав місце і спосіб заволодіння транспортним засобом потерпілого. Його показання під час слідчого експерименту повністю підтверджуються потерпілим ОСОБА_2 щодо місця та способу заволодіння його транспортним засобом, а також даним протоколу огляду місця події, згідно з якими поряд викраденого знаходився інший автомобіль ВАЗ2101, якого обвинувачений не зміг відкрити. (153-154)

Свідок ОСОБА_14 суду показав, що у вересні 2013 року до нього приїздив ОСОБА_5 на автомобілі Жигулі ВАЗ 21013 білого кольору, якого пропонував йому продати, однак він не мав коштів, тому відмовився.

По 3 епізоду незаконного заволодіння автомобілем ОСОБА_3:

Потерпілий ОСОБА_3 показав, що 12.10.2013 року близько 20 00 год. він залишив свій автомобіль ВАЗ 2106 д.н.НОМЕР_8, 1992 року випуску, бежевого кольору, вартістю 17000 грн. поблизу будинку АДРЕСА_4. Автомобіль був у справному стані, заправлений, зачинений на замок, без сигналізації. Ключів та права керування автомобілем він нікому не надавав. Близько 10 ранку наступного дня він виявив відсутність свого автомобіля та викликав міліцію. У подальшому за характерними особливостями, в тому числі власноручними перетвореннями кришки і обмоткою дротів ізолентою, впізнав серед пред'явлених пічку, що знаходилась у викраденому автомобілі. Обвинуваченого ОСОБА_5 раніше не знав.

13.10.2013 року ОСОБА_3 звернувся до міліції про крадіжку його автомобіля (повідомлення від 13.10.2013 року а.с.90).

За даними свідоцтва про державну реєстрацію викрадений автомобіль ВАЗ 21063 д.н.НОМЕР_8 1992 року випуску бежевого кольру зареєстрований за ОСОБА_15, який доручив своєму сину потерпілому ОСОБА_3, який має право управління транспортним засобом, володіти та користуватись ним (а.с.78-80).

Фотокарткою автомобіля ВАЗ 21063 д.н.НОМЕР_8 бежевого кольру, наданою суду потерпілим, із якої вбачається гарний зовнішній стан указаного автомобіля та його наявність у потерпілого ОСОБА_3 ( а.с.96-101).

У ході огляду місця події, 13.10.2013 року, на подвір'ї будинку АДРЕСА_4 виявлена відсутність автомобіля потерпілого ОСОБА_3 (а.с.82-83).

Відповідно протоколу огляду, від 13.11.2013 року із домоволодінні свідка ОСОБА_6 вилучено автомобільну пічку ( а.с. 147-151).

Під час проведення упізнання потерпілий ОСОБА_3 упізнав серед представлених пічку, яка раніше знаходилась у викраденому автомобілі (а.с.102-105).

В судовому засіданні указана пічка оглянута та встановлено її специфічні ознаки, за якими потерпілий ОСОБА_3 підтвердив суду належність йому цієї речі, яка має значення речового доказу (а.с.106).

Окрім того, вина обвинуваченого також підтверджується наступними загальними доказами:

Свідок ОСОБА_6 показав суду, що займається розбиранням автомобілів вітчизняного виробництва у дворі свого будинку в АДРЕСА_7. На початку вересня 2013 року за телефонним дзвінком ОСОБА_16 він поїхав у центр села Мала Перещепина, Новосанжарського району до жінки на ім'я ОСОБА_12, де в дворі виявив автомобіль ВАЗ 2107 темно синього кольору, якого там йому продав ОСОБА_5 за 3000 грн., видаючи за свій, однак документів не надав. Вдома за допомогою своїх працівників він розібрав указаний автомобіль на запчастини та продав особам, які до нього приїздили. Кузов різали на метал в селі Руденківка, Новосанжарського району. Через декілька днів йому зателефонувала ОСОБА_12 та повідомила, що ОСОБА_5 знову знайшов автомобіль для розбірки. Приїхавши до неї, у дворі виявив автомобіль ВАЗ 21013, якого йому продав ОСОБА_5 за 3000 грн. Він говорив, що знайшов автомобіль без документів. Автомобіль був бежевого кольору у гарному стані. Вказаний автомобіль він продав ОСОБА_13, при чому зазначив, що купив цей автомобіль у ОСОБА_5 без магнітофона. Останній йому сказав, що магнітофон подарував ОСОБА_12. В подальшому в жовтні 2013 року ОСОБА_5, попередньо зателефонувавши з № НОМЕР_3, приїхав до нього додому та продав йому автомобіль ВАЗ 2106 бежевого кольору, який в подальшому був розібраний та розрізаний кузов. Підтвердив, що вилучені у нього запасні частини, у тому числі кермо та пічка - із проданих йому ОСОБА_5 автомобілів. Вказав свій телефон НОМЕР_12, яким постійно користується останні декілька років.

При пред'явленні судом фотокарток викрадених автомобілів, свідок ОСОБА_6 не виключав, що саме ці автомобілі продав йому ОСОБА_5, зазначивши, що вони відповідають за марками, кольором, станом.

Свідок ОСОБА_16 показала, що на початку осені 2013 року її знайома ОСОБА_12 шукала покупця на легковий автомобіль Жигулі та просила її посприяти у цьому. Після чого вона зателефонувала ОСОБА_6 та повідомила про це, вказавши її місце проживання. Крім того показала, що восени 2013 року бачила в селі Мала Перещепина, Новосанжарського району ОСОБА_5, який купував у її магазині продукти харчування.

Свідок ОСОБА_12 суду показала, що влітку минулого року познайомилась з ОСОБА_5 через його дружину. У вересні 2013 року він із дружиною приїздив до неї в гості на автомоібілі Жигулі синього кольору. В цей день він попросив її знайти покупця на автомобіль після чого вона пішла до своєї знайомої ОСОБА_16 та повідомила їй про це. Крім того через деякий час ОСОБА_5 знову до них приїздив, але на іншому автомобілі. Свій номер телефону вказала НОМЕР_13. Номер телефону свого співмешканця ОСОБА_11 вказала НОМЕР_14.

Свідок ОСОБА_13 показав суду, що двічі у вересні 2013 року за проханням ОСОБА_6 їздив із ним до с.Мала Перещепина, Новосанжарського району Полтавської області, де в одному з дворів, ОСОБА_6 купував автомобілі. Вказані автомобілі показував ОСОБА_5. Перший раз ОСОБА_6 там придбав автомобіль ВАЗ 2107 синього кольору з черкаськими номерами серії «НОМЕР_7». Через декілька днів (менш ніж через місяць) ОСОБА_6 знову придбав там же автомобіль ВАЗ 21013 бежевого кольору в ідеальному стані. Вказаного автомобіля він у подальшому придбав у ОСОБА_6 за 2500 грн. без документів. У подальшому 13.03.2014 року працівники міліції вилучили у нього вказаний автомобіль в розібраному стані. Свій номер телефону вказав НОМЕР_15.

Свідок ОСОБА_17 пояснив, що знайомий із ОСОБА_5 із червня 2013 року, оскіьки той являється чоловіком його рідної сестри. Він надавав йому допомогу у роботі з вивозу макулатури та інших речей приймального пункту, однак працював неофіційно. Робота приймального пункту проводилась виключно у денний час із 9 ранку до 14 год. Вивіз речей проводився після 10-го числа кожного місяця до м.Полтави також у денний час. Чи бачив ОСОБА_5 у дати вчинення злочинів повідомив, що не пам'ятає та точно повідомити коли саме ОСОБА_5 у нього працював також не може.

Указані показання не можуть вважатися алібі обвинуваченого, позаяк не конкретизовані та не спростовують перебування обвинуваченого у місці вчинення злочину.

Водночас виходячи з роздруківок телефонних переговорів свідка ОСОБА_6 НОМЕР_12 у дати вчинення кримінальних правопорушень, судом встановлено, що він мав переговори:

- 03.09.2013 року на протязі дня із свідками ОСОБА_16 та ОСОБА_13

- 10.09.2013 року о 6.45 год. із ОСОБА_11 (чоловіком ОСОБА_12) та із 11.00 до 13.02 год. із ОСОБА_13

- 13.10.2013 року із 02.46 до 07.43 год. із обвинуваченим ОСОБА_5

Указані дані про телефонні переговори об'єктивно підтверджують показання свідка ОСОБА_6 щодо обставин придбання у обвинуваченого ОСОБА_5 викрадених автомобілів, тому визнаються судом належними і допустимим доказами.

Також із довідки УДАІ УМВС України в Полтавській області №11/9-8028 від 19.12.2013 року вбачається, що за ОСОБА_5 реєстрація транспортних засобів відсутня (а.с.179).

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфікуються за ч.2 ст.289 КК України як незаконне заволодіння транспортними засобами, повторно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості злочину, який відноситься до тяжких, збитки не відшкодовані, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за корисливі злочини та вперто не стає на шлях виправлення, посередньо характеризується, не працює, на обліках нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має задовільний стан здоров'я та вагітну дружину.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого не встановлено, обвинувачений у вчиненому не розкаявся. Відповідно до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Ці обставини дають суду підстави вважати, що обвинуваченому слід призначити покарання покарання у виді позбавлення волі у межах санкції інкримінованої йому статті, однак на рівні мінімальної її межі, яке суд вважає справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про стягнення 15000 грн. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди слід задовольнити повністю, оскільки матеріальна шкода доведена вище зібраними доказами, а моральна шкода з урахуванням душевних страждань потерпілого, викликаних позбавленням його власності - єдиного засобу пересування на тривалий період, виходячи із засад розумності та справедливості судом оцінюється в 5000 грн. (а.с.36-37).

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про стягнення 20000 грн. матеріальної шкоди та 10000 грн. моральної шкоди слід задовольнити частково, оскільки матеріальна шкода доведена вище зібраними доказами на суму 17000 грн., а моральна шкода з урахуванням душевних страждань потерпілого, викликаних позбавленням його власності - єдиного засобу пересування на тривалий період, виходячи із засад розумності та справедливості судом оцінюється в 5000 грн. (а.с.38).

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 про стягнення 20000 грн. матеріальної шкоди слід задовольнити частково, оскільки матеріальна шкода доведена вище зібраними доказами на суму 17000 грн., а моральна шкода ним не заявлялась (а.с.39-40).

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно ст.100 КПК України.

З метою забезпечення виконання вироку та уникнення ризиків ухилення від суду, а також продовження злочинної діяльності, запобіжний захід ОСОБА_5 за клопотанням прокурора слід змінити на тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років без конфіскації майна.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили- змінити із домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю на тримання під вартою, взявши під варту негайно в залі суду.

Строк покарання обвинуваченому рахувати з 24.03.2014 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 -задовольнити повністю (а.с.36-37).

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_1 15 000 (п'ятнадцять) тисяч грн. матеріальної шкоди та 5000 (п'ять тисяч) грн. моральної шкоди.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 -задовольнити частково (а.с.38).

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 17 000 грн. матеріальної шкоди та 5000 (п'ять тисяч) грн. моральної шкоди.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 -задовольнити частково (а.с.39-40).

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 17 000 грн. матеріальної шкоди.

Речові докази у справі - повернути за належністю.

Вирок може бути оскаржений в Апеляційний суд Полтавської області через Октябрський районний суд м.Полтави протягом 30 днів із дня його проголошення.

СуддяВ.М. Микитенко