Єдиний унікальний номер 0551/11533/2012
Номер провадження 11/775/269/2014
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Категорія: ч.1 ст. 122 КК України Головуючий 1 інстанції: Румілова Н.М.
Доповідач суддя СтратейчукЛ.З.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2014 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого судді Стратейчук Л.З.
суддів Єстєніної В.В., Клєнцаря В.Б.
за участю: прокурора Джегеріс Д.В.
захисника ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
законного представника
неповнолітнього засудженого ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_5 на вирок Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 11 червня 2013 року, яким:
ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Горлівці Донецької області, громадянин України, з неповною середньою освітою, не одружений, учень Горлівського вищого професійного училища, судимий 12.03.2012 р. Центрально-Міським районним судом м. Горлівки за ст. 185 ч.1, 75,104 КК України до 1 року позбавлення волі з випробуванням строком 1 рік, мешкає за адресою: АДРЕСА_1
визнаний винним та засуджений за ст. 122 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі; на підставі ст. 71 ч.1 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 12.03.2012 р. та остаточно визначено покарання у виді 2 років 1 місяця позбавлення волі,
ВСТАНОВИЛА :
Вироком суду ОСОБА_5 визнаний винним у тому, що 03.08.2012 року близько о 05.00 годині, будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи біля будинку № 19, розташованого по вул. Герцена в Центрально-Міському районі м. Горлівки, у ході сварки з ОСОБА_4, яка виникла на ґрунті неприязних відносин, що раніше склалися, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень останньому, кулаком правої руки наніс ОСОБА_4 удар по голові в область потилиці, від чого той присів, після чого ОСОБА_5, продовжуючи свої протиправні дії, кулаком правої руки наніс 5-7 ударів в область обличчя, в наслідок чого заподіяв потерпілому ОСОБА_4 відкритий осколковий перелом нижньої щелепи в області 3, 8 зуба з зсувом, гематоми верхньої й нижньої губ, садна потиличної області, струс головного мозку, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
На вирок суду засудженим ОСОБА_5 подана апеляція, а пізніше доповнення до неї, яким змінено апеляційні вимоги та їх обґрунтування. Засуджений просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання, призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу. В обґрунтування цих доводів зазначає, що усвідомив свою провину, щиро кається та шкодує про скоєний вчинок. Просить врахувати його вік, позитивні характеристики за місцем проживання та навчання, відшкодування шкоди потерпілому в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого, його законного представника та захисника, які підтримали доводи апеляції в обсязі, зазначеному у доповненні, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції засудженого, а вирок суду вважав законним та обґрунтованим, потерпілого ОСОБА_4, який заявив про повне відшкодування підсудним заподіяної злочином шкоди, про принесення йому засудженим своїх вибачень, та який в порядку КПК 2012 року подав заяву про відмову від обвинувачення і просив справу відносно ОСОБА_5 закрити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції в обсязі, визначеному у доповненні, судова колегія прийшла до висновку, що апеляція засудженого підлягає частковому задоволенню, а вирок суду зміні в частині призначеного покарання з наступних підстав.
У відповідності зі ст..365 КПК України 1960 року вирок суду перевіряється у межах доводів апеляції, фактичні обставини справи, доведеність і обсяг обвинувачення учасниками процесу не оскаржуються.
У відповідність із положеннями ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, але і виправлення засудженого, а також попередження скоєння нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, яке суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості скоєного злочину і обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання. При цьому особі, що скоїла злочин, повинне бути призначене покарання необхідне і достатнє для його виправлення й попередження нових злочинів.
Згідно роз'яснень п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання" з наступними змінами та доповненнями, при призначенні покарання в кожному випадку у відношенні кожного підсудного, який визнається винним у скоєнні злочину, суди повинні суворо дотримуватися вимог ст.65 КК стосовно загальних принципів призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості і індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання в кожному конкретному випадку суди повинні дотримуватись вимоги кримінального закону і зобов'язані враховувати ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу винного і обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Таке покарання повинно бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження скоєння нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Згідно зі ст.372 КПК України невідповідним ступеню тяжкості злочину й особі засудженого визнається таке покарання, яке хоча і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею Кримінального кодексу, але по своєму виду або розміру є явно несправедливим як внаслідок м'якості, так і внаслідок суворості.
При призначенні ОСОБА_5 покарання суд першої інстанції зазначив, що враховує щире розкаяння підсудного у скоєнні злочину, його вік, дані про його особу та позитивні характеристики, часткове відшкодування заподіяної злочином шкоди, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Проте, на думку колегії суддів при вирішенні питання про призначення основного покарання і його розміру ОСОБА_5, суд першої інстанції не в достатньому ступені врахував дані про особу підсудного, його ставлення до скоєного злочину, не дотримався наведених вище положень закону і призначив йому покарання, яке не відповідає вимогам ст.65 КК України внаслідок суворості.
У відповідності зі ст..367 КПК України 1960 року невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого є підставою для скасування або зміни вироку.
З урахуванням наведеного, а також позиції потерпілого, судова колегія приходить до висновку про необхідність зменшення розміру покарання того ж виду до нижчої межі санкції статті, за якою ОСОБА_5 визнаний винним судом першої інстанції, та яке вважає необхідним і достатнім для виправлення засудженого, а також таким, що відповідає принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Апеляційні вимоги про призначення покарання із застосуванням ст..69 КК України у виді штрафу не можуть бути задоволені в зв'язку з безпідставністю, оскільки колегія суддів, як наведено вище, прийшла до висновку про необхідність зменшення визначеного судом першої інстанції покарання у виді позбавлення волі до нижчої межі цього виду покарання, передбаченого санкцією ч.1 ст.122 КК України, яке, з урахуванням фактичних обставин справи, тяжкості скоєного злочину та даних про особу засудженого, визнала необхідним і достатнім для його виправлення.
Крім того, колегія суддів зауважує, що даний злочин ОСОБА_5 вчинив у період іспитового строку за вироком Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 12.03.2012 року, яким йому за ст..185 ч.1 КК України було визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, і яке на підставі ст..75,104 КК України було призначено з випробування з іспитовим строком 1 рік.
Умовою неприведення призначеного судом покарання до виконання у відповідності зі ст..75, 104 КК України є, зокрема, добропорядний спосіб життя та дотримання кримінального закону - а саме недопущення скоєння нового злочину протягом іспитового строку.
Згідно ч.3 ст..78 КК України у разі скоєння засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими ст..71,72 даного Кодексу.
З урахуванням наведених вимог закону призначене ОСОБА_5 вироком від 12.03.2012 року покарання у виді 1 року позбавлення волі підлягає виконанню в зв'язку з обов'язком суду в даному випадку застосувати положення ст..71 КК України.
Суд не бере до уваги доводи потерпілого і захисту, заявлені в судовому засіданні в апеляційному суді щодо закриття кримінальної справи відносно засудженого в зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення, оскільки згідно з п.11 Перехідних положень КПК України 2012 року кримінальні справи, які до набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурора з обвинувальним висновком… розглядаються судами першої, апеляційної, касаційної інстанцій і Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Кодексом, тобто в порядку, визначеному КПК України 1960 року, яким можливість прийняття такого рішення не передбачалось.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Вирок Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 11 червня 2013 року відносно ОСОБА_5 - змінити.
Вважати ОСОБА_5 засудженим за ст. 122 ч. 1 КК України до одного року позбавлення волі, на підставі ст. 71 ч.1 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 12.03.2012 року та остаточно призначити до відбуття покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1(один) рік 3 місяці.
В решті вирок суду залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3 місяців з дня її оголошення.
Судді