Справа № 22-11003/2006р.                  Головуючий в 1 інстанції Дністрян О.М.

Категорія 21                                        Доповідач Стельмах Н.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 грудня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С., суддів Звягінцевої О.М., Молчачнова С.І., при секретарі Баранові В.В., розглянув у відкритому судовому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення ФСС в м. Шахтарську про відшкодування шкоди і

встановив:

в апеляційній скарзі ОСОБА_1. оспорює обгрунтованість судового рішення, яким відмовлено в задоволенні вказаного позову, і ставить питання про його сксаування та повернення справи на новий розгляд, оскільки вважає, що суд неналежним чином перевірив причину смерті її чоловіка та наявність підстав для відшкодування їй шкоди відділенням ФСС.

В засіданні апеляційного суду позивачка ОСОБА_1. підтримала доводи своєї апеляційної скарги, просила про її задоволення скасування судового рішення і ухвалення нового про задоволення її позову, а представник за довіреністю відділення ФСС Малютіна Л.В. заперечувала проти доводів скарги, просила її відхилити і залишити рішення суду без зміни.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

27 березня 2006 року ОСОБА_1. звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача і зазначала, що 3 червня 2006 року помер її чоловік ОСОБА_2., який за життя був визнаний інвалідом 3 групи від профзахворювання антракосілікатозом і отримував відповідне відшкодування.

Вона вважала, що він помер внаслідок професійного захворювання і тому просила стягнути з відповідача на її користь 61202,16 грн. одноразової допомоги.

Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 12 жовтня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх

відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до вимог п. 9 ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та п. 7.2.3 Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого постановою правління Фонду №-83 від 22.12.2005 року, в разі смерті потерпілого від професійного захворювання, визначені в законі особи мають право на отримання одноразової допомоги та щомісячних платежів за встановленням причинного зв'язку між смертю та професійним захворюванням.

Причинний зв'язок смерті потерпілого з ушкодженням здоров'я на виробництві має підтверджуватися висновком МСЕК.

При розгляді цієї справи судом всупереч доводам апеляційної скарги, відповідно до свідоцтва про смерть (а.с. 12) та протоколу паталогоанатомічного дослідження (а.с. 19-20) з результатами гістологічного дослідження, встановлено, що причиною смерті ОСОБА_2 став трансмуральний інфаркт міокарду, обумовлений атерокоронаросклерозом та мікроскопічним коронаротромбозом, ускладнений набряком легенів, який і потягнув настання смерті.

Професійне захворювання пневмоконіоз визначено лише як інше важливе захворювання, яке сприяло смерті, але не пов'язане із захворюванням чи його ускладненням, що стали її безпосередньою причиною.

Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, висновок МСЕК від 21.06.2006 р. щодо відсутності причинного зв'язку між смертю ОСОБА_2 та наявним в нього за життя професійним захворюванням повністю відповідає встановленій медичною установою причині смерті.

За таких обставин, суд першої інстанції при розгляді цієї справи дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинам справи, то підстав для задоволення скарги і зміни судового рішення немає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314 ЦПК України, апеляційний суд,

^{ухвалив:}

апеляційну скаргу ОСОБА_1. відхилити, рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 12 жовтня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.