ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2014 р. Справа № 5021/1596/2011

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.,

при секретарі Голозубовій О.І.,

за участі представників сторін:

позивач - Єфіменко Л.І.,

відповідач - Глазунов Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№476С/1-42) на ухвалу господарського суду Сумської області від 28.01.2014 року у справі № 5021/1596/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз", м. Охтирка, Сумська область,

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз", м. Суми,

про стягнення 1 243 186 грн. 96 коп.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 28.01.2014 року у справі №5021/1596/2011(О.Ю.Резніченко) у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" №30/40 від 11.01.2014р. про розстрочення виконання рішення суду по справі №5021/1596/2011 відмовлено.

Відповідач з ухвалою суду першої інстанції не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Сумської області від 28.01.2014 року у справі №5021/1596/2011 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про розстрочення виконання рішення суду.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ПАТ «Сумигаз» про розстрочення виконання рішення суду у даній справі.

До судового засідання, яке відбулося 03.03.2014 року, з'явились повноважні представники сторін.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, повторно розглянувши справу відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарським судом Сумської області обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням господарського суду Сумської області від 08.09.2011р. по справі №5021/1596/2011 позов задоволено, стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" 1 091 963,15 грн. заборгованості за надані послуги, 22150,81 грн. 3% річних, 61971,16 грн. інфляційних втрат, 107 800,64 грн. пені, 12 838,86 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, про що 19.09.2011р. було видано відповідний наказ.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2011р. рішення господарського суду Сумської області від 08.09.2011р. по справі №5021/1596/2011 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.02.2012р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2011р. та рішення господарського суду Сумської області від 08.09.2011р. по справі №5021/1596/2011 в частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 107 800 грн. 64 коп., 61 971 грн. 16 коп. інфляційних витрат та розподілу судових витрат скасовано. В скасованій частині справу було передано на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Рішенням господарського суду Сумської області від 19.03.2012р. по справі 5021/1596/2011 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" 47 775 грн. 64 коп. інфляційних витрат, 82 030 грн. 31 коп. пені, 12 439 грн. 20 коп. державного мита та 228 грн. 65 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, про що 03.04.2012р. було видано відповідний наказ.

20.01.2014 року відповідач звернувся до суду із заявою, в якій просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Сумської області від 08.09.2011р. та від 19.03.2012р. у справі 5021/1596/2011 таким чином: погашення заборгованості буде здійснюватися у період з 01.02.2014р. до 01.02.2019р. рівномірними щомісячними платежами в сумі 20 943 грн. 13 коп.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 28.01.2014 року у справі №5021/1596/2011(О.Ю.Резніченко) у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" №30/40 від 11.01.2014р. про розстрочення виконання рішення суду по справі №5021/1596/2011 відмовлено.

Оскаржувана ухвала мотивована тим, що відповідач, як суб'єкт господарської діяльності, уклавши договір №30/1047/305-Р від 21.09.2009р. про надання послуг по транспортуванню газу в 2009р. (для потреб населення), діяв на власний ризик та самостійно. Також, суд врахував порушення майнових інтересів позивача і те, що позивач проти розстрочки виконання рішення категорично заперечує.

Втім, колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За приписами статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про розстрочку виконання. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 26.06.2013р. № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 ухвала про розстрочку виконання рішення господарського суду не є підставою для відкриття нового виконавчого провадження, а підлягає виконанню у раніше відкритому на підставі судового наказу виконавчому провадженні як процесуальний акт (документ), яким надається розстрочка виконання судового рішення.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. При цьому строки виконання кожної частки повинні визначатись господарським судом.

У відповідності до пункту 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" визначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Отже, розстрочка виконання судового рішення може бути встановлена судом лише за умов наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

В основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення суди повинні врахувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Матеріали справи свідчать, що в якості доводів заяви про розстрочку виконання судового рішення, відповідач вказує на те, що борг за послуги з транспортування газу утворився, насамперед, через заборгованість населення перед ПАТ «Сумигаз». А стягнення з ПАТ «Сумигаз» повної суми заборгованості неминуче призведе до повної паралізації роботи товариства; спровокує неспроможність виконання товариством поточних фінансових зобов'язань 2014 року перед НАК «Нафтогаз України» та іншими постачальниками природного газу, і як наслідок - відключення від газопостачання Сумської області і залишення її без тепла і гарячого водопостачання; спричинить виникнення соціальної напруги в трудовому колективі товариства і соціальної нестабільності в регіоні в цілому через не виплату заробітної платні співробітникам товариства; поставить під загрозу технічний стан і безпечну експлуатацію газових мереж, які знаходяться у власності Держави. Також, ПАТ «Сумигаз» наголошує в своїй заяві, що система розподільчих газових мереж є складовою державних енергетичних систем.

Як було встановлено, відповідач є соціально значимим теплопостачальним підприємством, що здійснює теплопостачання бюджетним організаціям, комунальним підприємствам та населенню. Діяльність з постачання та розподілу природного газу ПАТ «Сумигаз» здійснює на підставі ліцензій на постачання та розподіл природного газу за регульованим тарифом, виданих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері електроенергетики (НКРЕ). Із наданих відповідачем копій ліцензій та додатків до них вбачається, що здійснюючи відповідну діяльність щодо розподілу та постачання природного газу, Товариство також зобов'язано забезпечувати безперебійне та безаварійне надання послуг, утримувати газові мережі, споруди на них, систему газопостачання та газифікації в належному стані, що, в свою чергу, передбачає певні значні витрати.

Окрім того, скрутний фінансовий стан відповідача та неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати поставленого йому газу спричинено, в свою чергу, неналежним виконанням споживачами теплової енергії - бюджетними організаціями, комунальними підприємствами та населенням, зобов'язань з оплати наданих їм послуг з теплопостачання. Про цей факт свідчить довідка ПАТ «Сумигаз» від 13.01.2014 року із якої вбачається, що станом на 01.01.2014 року перед ПАТ «Сумигаз» існує дебіторська заборгованість таких категорій споживачів, як населення та бюджетні організації в сумі 87 248 897,90 грн.

Також, матеріали справи свідчать, що з травня 2012 року ПАТ «Сумигаз» виконує чотири договори, що укладені між ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Сумигаз» про реструктуризацію заборгованості за договорами поставки природного газу у 2010 році: договір №14112-80 від 28.05.2012 року; договір №14112-181 від 28.05.2012 року; договір №14112-182 від 28.05.2012 року; договір №14112-183 від 28.05.2012 року.

В той же час, відповідач також виконує мирову угоду, затверджену ухвалою господарського суду Сумської області від 26.07.2012 року у справі №18/50-10 за позовом ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» до ПАТ «Сумигаз» про стягнення 39 907 365,95 грн.

Зазначені вище договори про реструктуризацію заборгованості та мирова угода виконуються ПАТ «Сумигаз» в повному обсязі та без прострочення, підтвердженням чого є акт звіряння розрахунків від 20.11.2013 року, наявний в матеріалах справи.

Наведені вище обставини, на думку колегії суддів, вказують на відсутність вини відповідача у виникненні заборгованості перед позивачем та підтверджують добросовісність ПАТ «Сумигаз» при виконанні вже прийнятих на себе зобов'язань стосовно погашення реструктуризованої заборгованості товариства.

Окрім того, матеріали справи свідчать, що станом на 17.01.2014 року на виконанні органів Державної виконавчої служби знаходяться виконавчі документи про стягнення заборгованості з ПАТ «Сумигаз» на загальну суму близько 15,5 млн. грн.

До того ж, в якості доказу, відповідач надав суду копії рішення господарського суду Сумської області від 05.12.2013 року у справі №920/1786/13 за позовом НАК «Нафтогаз України» до ПАТ «Сумигаз» про стягнення 7 543 054,59 грн., та копії позовних заяв НАК «Нафтогаз України» до ПАТ «Сумигаз» про стягнення загалом 11 238 648,84 грн.

Слід врахувати, що єдиним джерелом погашення заборгованості є борги населення та бюджетних установ перед ПАТ «Сумигаз».

Скрутне фінансове становище ПАТ «Сумигаз», велика дебіторська заборгованість, наявність суттєвих грошових заборгованостей перед кредиторами, обов'язок Товариства забезпечувати безперебійне та безаварійне надання послуг, утримувати газові мережі, на думку колегії суддів, ускладнюють та роблять неможливим відповідачу на цей час негайно виконати рішення суду та сплатити утворену заборгованість в повному обсязі, оскільки стягнення усієї суми боргу одразу може призвести до зупинки діяльності підприємства, що виключить надалі можливість розрахунку з позивачем.

Колегія суддів дійшла обґрунтованого висновку про те, що зазначені факти є саме тими винятковими обставинами, з якими закон пов'язує можливість надання розстрочки виконання судового рішення.

Однак, при вирішенні питання про розстрочку виконання судового рішення, суд першої інстанції вказаних обставин не врахував, і прийнявши до уваги тільки доводи позивача, дійшов необґрунтованого висновку про те, що виконання судового рішення не призведе боржника до стану, який унеможливить здійснення ним господарської діяльності, оскільки, в порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, врахував тільки матеріальний інтерес Стягувача, та взагалі не врахував ані матеріальне становище, ані ступінь вини Боржника у виникненні спору.

Враховуючи наведені обставини, а також фінансове становище та матеріальні інтереси як позивача, так й відповідача, обґрунтованим та справедливим буде розстрочення виконання рішення господарського суду Сумської області від 08.09.2011р. та від 19.03.2012р. у справі 5021/1596/2011 на 36 місяців з 01.04.2014 року до 01.04.2017 року рівномірними щомісячними платежами по 36 633, 19 грн.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про те, що ухвала господарського суду Сумської області від 28.01.2014 року у справі № 5021/1596/13 підлягає скасуванню, а заява Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» про розстрочку виконання рішення суду підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, п. 2 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 28.01.2014 року у справі № 5021/1596/13 скасувати.

Прийняти нову ухвалу, якою заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" про розстрочення виконання рішення суду по справі №5021/1596/2011 задовольнити частково.

Розстрочити Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" ( 40021, м. Суми, вул. Огарьова,21, код 03352432 іпн 033524318196) виконання рішення господарського суду Сумської області від 08.09.2011р. та від 19.03.2012р. у справі 5021/1596/2011 на на 36 місяців з 01.04.2014 року до 01.04.2017 року рівномірними щомісячними платежами по 36 633, 19 грн.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Повний текст постанови складено 11.03.2014 року.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.