Справа № 437/3559/14к
Провадження № 11сс/782/152/14
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2014 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого: Борзаниці В.І.
Суддів: Кожушка М.В., Сахарілєнко О.Г.
при секретарі: Єфіменко В.В.
за участю прокурора: Покотило В.А.
підозрюваного: ОСОБА_1
захисника: ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні в м. Луганську апеляційну скаргу старшого прокурора прокуратури Ленінського району м. Луганська Ганжи О.М. на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Луганська від 13 березня 2014 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луганська, громадянина України, який працює головою правління ОСББ «Текстильщик», раніше не судимого,
підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 294 ч.1, ст. 171 ч.1 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
Цією ухвалою клопотання старшого слідчого СВ Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України у Луганській області Кваши І.С. про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було задоволено частково, та обрано ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням на нього обов'язків:
- не залишати постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, з 18.00 години до 00.00 години, з 00.00. години до 08.00 години, без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
- прибувати до слідчого, прокурора, а згодом і до суду за першою вимогою, а також не залишати місце свого постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора, а згодом і суду.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом встановлено на строк 2 місяці - до 13 травня 2014 року.
На обґрунтування клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий посилався на те, що ОСОБА_1, 10 березня 2014 року, приблизно о 13 годині 40 хвилин, разом з ОСОБА_5 та іншими невстановленими особами у складі не менше 50 осіб прибули на ділянку місцевості, розташовану біля приміщення ТОВ незалежна телерадіокомпанія «Ірта» за адресою: м. Луганськ кв. Єрьоменко, буд. № 7.
Далі ОСОБА_1 разом із ОСОБА_5 та невстановленими особами у складі не менше 50 осіб, приймаючи активну участь у масових заворушеннях проникли у приміщення телерадіокомпанії, вибивши вхідні двері.
Після чого, знаходячись на третьому поверсі будівлі № 7 на кв. Єрьоменка в м. Луганську у приміщенні ТОВ незалежна телерадіокомпанія «Ірта», де в цей час знаходились працівники компанії - журналісти ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які виконували свої професійні обов'язки, а також охоронець приміщення ОСОБА_10, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_5 стали вимагати вийти у прямий ефір, стати працівникам компанії на коліна та просити вибачення перед телеглядачами радіокомпанії за повідомлення журналістами каналу неправдивої інформації, та почати віщати російські канали.
У приміщенні вказаної будівлі учасники масового заворушення, в тому числі їх активні учасники ОСОБА_1 та ОСОБА_5 знаходились до 16 години 10 березня 2014 року та покинули незаконно захоплену ними будівлю, та перестали застосовувати насильство до вказаних осіб, лише після усного наказу організатора масового заворушення, особу якої на даний час не встановлено.
В результаті вищезазначених активних злочинних дій ОСОБА_1, будівля ТОВ незалежної телерадіокомпанії «Ірта» була захоплена не менш, як на дві години, пошкоджено майно вищевказаної установи, завдано істотної шкоди правам та інтересам окремих громадян.
Крім того, 10 березня 2014 року приблизно о 13 годині 40 хвилин ОСОБА_1 разом із ОСОБА_5 та групою невстановлених в ході досудового розслідування осіб, увірвались у приміщення ТОВ незалежна телерадіокомпанія «Ірта», що розташоване н третьому поверсі буд. № 7 на кв. Єрьоменко м. Луганська, де в цей час здійснювали свою професійну діяльність журналісти вказаного телеканалу ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11 та ОСОБА_9, які готували до випуску телепередачу.
ОСОБА_1 разом із ОСОБА_5, почали вимагати вийти прямий ефір, після чого стати працівників компанії на коліна та просити вибачення перед телеглядачами телерадіокомпанії, через політичні події, що мали місце 09 березня 2014 року у м. Луганську, висвітлені телеканалом, що не відповідали дійсності.
У приміщенні вказаної будівлі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 знаходились до 16 години 10 березня 2014 року чим перешкодили законній діяльності журналістів телеканалу «Ірта».
Як вважає слідчий, підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 1 ст. 171 КК України повністю підтверджується зібраними в ході досудового слідства доказами.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Луганська від 13 березня 2014 року клопотання слідчого було задоволено частково, та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_1
Підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, як вказав суд в своїй ухвалі, явилось те, що не доведено наявність підстав, передбачених ст. 194 КПК України, в тому числі наявність ризиків, зазначених у клопотанні та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам.
Слідчий суддя також врахував, що ОСОБА_1 має постійне місце роботи, раніше не судимий, проживає з матір'ю, що є пенсіонеркою, позитивно характеризується за місцем проживання, що свідчить про міцні соціальні зв'язки.
В апеляційній скарзі старший прокурор прокуратури Ленінського району м. Луганська Ганжа О.М., просить ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Луганська від 13 березня 2014 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого СВ Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України у Луганській області Кваша І.С. стосовно ОСОБА_1 та обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя взагалі не врахував та не оцінив в сукупності вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, а саме, що злочин вчинений групою осіб у складі понад 50 чоловік у громадському місці, із застосуванням насильства; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні - позбавлення волі на строк від 5 до 8 років; вік та стан підозрюваного.
Посилається також на те, що слідчим суддею не враховано в достатній мірі той факт, що слідчі дії з потерпілими та свідками, за їх клопотанням, проводилися поза візуальним спостереженням, що свідчить про наявність ризику незаконного впливу на вказаних осіб з боку підозрюваного.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про задоволення його апеляційної скарги, пояснення підозрюваного ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.
Виходячи з вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 і п. 2 ч. 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставин, передбачені п. 3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання .
У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів вважає, що матеріали кримінального провадження свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, підозрюваний має постійне місце мешкання в місті Луганську, раніше не судимий, проживає з матір'ю, яка досягла пенсійного віку.
Посилання прокурора на наявність ризиків, а саме те, що ОСОБА_1 знаходячись на волі може переховуватися від органів досудового слідства, а також про можливість впливу підозрюваного на свідків та потерпілих не підтверджені будь якими доказами.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно встановив наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України і прийшов до обґрунтованого висновку, про застосування підозрюваному запобіжного заходу, але не у вигляді тримання під вартою, як вказано в клопотанні слідчого, а у вигляді домашнього арешту, що може запобігти вказаним ризикам.
Таким чином, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 181, 193 КПК України і підстав для скасування або зміни ухвали слідчого судді колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 177-178, 181, 194, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Луганська від 13 березня 2014 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Апеляційну скаргу старшого прокурора прокуратури Ленінського району м. Луганська Ганжи О.М. - залишити без задоволення.
Головуючий:
Судді: