Справа № 22 10166-2006 р.                                                                Головуючий 1 інстанції Кротінов В.О.

Категорія 12                                                                                         Доповідач Бабакова Г.А.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 грудня 2006 року                                      Апеляційний суд Донецької області

у складі: головуючого Ювченко Л.П.

суддів : Азевича В.Б., Бабакової Г.А. при секретарі Тума О.В.

розглянувши у судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за апеляційними скаргами Науково - виробничого об"єднання "Енергосоюз" на рішення Ленінського районного суду міста Донецька від 12 липня 2006 року у справі за позовом Науково - виробничого об"єднання "Енергосоюз" до ОСОБА_1, ТОВ УКБ "Комбіо" про визнання недійсним договору купівлі-продажу адміністративного приміщення та на додаткове рішення у вказаній справі від 27 вересня 2006 року, з участю третьої особи приватного нотаріуса Задорожної Ірини Генадійовни,

ВСТАНОВИВ:

Позивач оскаржує в апеляційному порядку рішення Ленінського районного суду міста Донецька від 12 липня 2006 року, яким відмовлено у задоволенні вказаного позову, та додаткове рішення від 27 вересня 2006 року, яким з нього стягнуто державне мито в сумі 1683 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 22 грн. 50 коп.

Апелянт посилається на те , що , ухвалюючи рішення та відмовляючи у задоволенні позову про визнання правочину недійсним, суд не врахував, що укладений між ОСОБА_1 і ТОВ УКБ "Комбіо" договір купівлі - продажу адміністративного приміщення суперечить вимогам закону. Адміністративне приміщення банком "Комбіо" куплено у голови правління цього Банку ОСОБА_1. за 3076500 грн. , хоча до цієї угоди ця будівля продавалась за ціною більш ніж в десять разів дешевше, чим порушені вимоги ст. 52 Закону України " Про Банки та банківську діяльність", згідно якої угоди, що здійснюються з пов"язаними з Банком особами ,не можуть передбачати більш сприятливі умови, ніж угоди, укладені з іншими особами. Суд не врахував , що ОСОБА_2 , яка діяла за довіреністю від імені ТОВ УКБ "Комбіо", мала право укладати договори купівлі - продажу на суму, яка не перевищує 25000 в місяць, а уклала угоду на суму 3076500 грн. Не враховано і те, що було порушено його право, як орендаря приміщення, яке знаходиться у спірному адміністративному приміщенні, а також його право власності на проведені невідокремлені поліпшення орендованого майна. Просить скасувати рішення суду, задовольнити позов.

У засіданні апеляційного суду представник позивача Черкашин І.Ю. наполягав на скарзі. Представник відповідачів ОСОБА_3. просила рішення суду залишити без змінти. Відповідачка ОСОБА_1. та третя особа -

приватний нотаріус ОСОБА_4. у судове засідання не з'явились , про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд першої інстанції , ухвалюючи рішення та відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що позивач не є власником спірного приміщення та стороною угоди. Умови угоди, її сума , права та повноваження сторін не зачіпляють інтереси позивача. Сума, за яку куплено адміністративне приміщення, є внутрішня, економічна, господарська діяльність банківської установи , до якої позивач не має відношення, Крім того, сума угоди обґрунтовувалась висновком відповідного фахівця. Договір оренди не передбачає обов"язковісь згоди орендаря орендодавцю - власнику майна на його відчуження. Щодо доводів позивача про невідокремлені поліпшення приміщення, то ніяких вимог майнового характеру у зв"язку з вказаними поліпшеннями позивачем не заявлено.

Апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції повно і правильно встановив фактичні обставини справи, дотримався вимог матеріального і процесуального права.

Зокрема, суд обґрунтовано виходив із того, що позивач не є власником спірного приміщення, не є стороною угоди. Умови , на яких укладено договір купівлі-продажу , а також права та повноваження осіб, які уклали договір, ніяким чином не зачіпляють його інтереси. Договір оренди, на який посилається позивач, не передбачає обов"язковість згоди орендаря на відчуження орендодавцем переданого в оренду майна.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховано ,що позивачем виконані поліпшення орендованого майна і при його продажу вони не враховані, не є підставою для скасування рішення, оскільки позивачем ніяких вимог щодо вказаних поліпшень не заявлено.

Рішення суду відповідає встановленим у справі фактичним обставинам, вимогам матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає.

Немає підстав для скасування і додаткового рішення, оскільки, стягуючи з позивача судовий збір у розмірі 1683 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи 22 грн. 50 коп. , суд обґрунтовано у відповідності до Декрету Кабінету Міністрів України від 12 лютого 1993 року з подальшими змінами виходив із того ,що ціна позову при оспорюванні угоди визначається сумою угоди. Витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 22 грн.50 коп. відповідають вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року. Керуючись ст., ст. 307,308,314 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Науково-виробничого об"єднання "Енергосоюз" відхилити.

Рішення Ленінського районного суду міста Донецька від 12 липня 2006 року та додаткове рішення цього ж суду від 27 вересня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.