Справа № 2-390/12 Головуючий у І інстанції Линник В.Я.

Провадження № 22-ц/780/12/14 Доповідач у 2 інстанції Верланов С.М.

Категорія 4 21.03.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

17 березня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Приходька К.П., Березовенко Р.В.,

при секретарі - Черепинець А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 22 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про поділ спільного сумісного майна подружжя,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, який мотивувала тим, що з 27 березня 2010 року вона перебувала з ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі, однак з березня 2011 року шлюбні відносини між ними припинені, спільне господарство не ведуть та вони проживають окремо. 02 грудня 2010 року ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу придбав земельну ділянку площею 0,0252 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 52/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, що розташовані по АДРЕСА_1.

Вважаючи зазначене майно спільним майном подружжя, позивачка просила поділити його між нею і ОСОБА_3 та виділити їй земельну ділянку площею 0,0126 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 26/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, що розташовані по АДРЕСА_1. Виділити ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0126 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 26/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, що розташовані по АДРЕСА_1. Визнати право власності за кожним із сторін на вказане майно, поділивши його в натурі.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 22 липня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

В порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на 13/100 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 та 1/4 частину земельної ділянки площею 0,0252 га, яка розташована за тією ж адресою.

В порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_3 право власності на 39/100 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 та 3/4 частини земельної ділянки площею 0,0252 га, яка розташована за тією ж адресою.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржуване рішення суду в повному обсязі зазначеним вимогам закону не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 27 березня 2010 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який 06 квітня 2012 року згідно з рішенням Ірпінського міського суду Київської області було розірвано.

02 грудня 2010 року ОСОБА_3 згідно з договорами купівлі-продажу придбав за 332 557 грн. 52/100 частин житлового будинку житловою площею 116,8 кв.м. та загальною площею 264,8 кв.м. з відповідною частиною надвірних будівель та споруд по АДРЕСА_1, а також за 34 999 грн. придбав земельну ділянку площею 0,0252 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за цією ж адресою. Вказані договори посвідчені приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровані в реєстрі за №№1520, 1525 (т.1, а.с.30-31, 36-37).

Встановлено, що інші 48/100 частин будинку по АДРЕСА_1 належать ОСОБА_4

Встановлено, що 02 грудня 2010 року приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_5 на державному акті на право власності на земельну ділянку площею 0,0252 га, виданого 16 листопада 2010 року на ім`я ОСОБА_6, зробив відмітку про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_3, а 21 грудня 2010 року ОСОБА_3 зареєстрував право власності на спірний житловий будинок у комунальному підприємстві Київської обласної ради «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» (т.1, а.с.32, 38).

Також судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_3 до укладання шлюбу з позивачкою відповідно до договору купівлі-продажу від 23 лютого 2009 року продав за 200 895 грн. належні йому на праві власності 38/100 частин житлового будинку по АДРЕСА_2 (т.1, а.с.135). В подальшому 02 березня 2009 року ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_6 попередній договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, відповідно до умов якого ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_6 отримав 201 000 грн. у якості забезпечувального платежу в рахунок наступного укладення договору купівлі-продажу 52/100 частин житлового будинку та земельної ділянки під ним, що розташовані по АДРЕСА_1. Сторони погодили укласти та нотаріально посвідчити основний договір купівлі - продажу зазначеного будинку та земельної ділянки не пізніше ніж через 24 місяці з часу укладення попереднього договору (т.1, а.с.136).

Згідно із ч. 3 ст. 368 ЦК України та ч. 1 ст. 60 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частка майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ст. 70 СК України).

Відповідно до положень ч.1 , ч.7 ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є, майно, набуте нею, ним до шлюбу. Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Отже, враховуючи вимоги закону та встановлені обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що 52/100 частин спірного житлового будинку та спірної земельної ділянки були придбані за власні кошти відповідача у розмірі 200 895 грн. та з спільні кошти подружжя у розмірі 166 661 грн. У зв`язку з цим суд правильно зазначив, що частка у цьому майні, а саме, 26/100 частин спірного житлового будинку та 1/2 частина спірної земельної ділянки, є особистою приватною власністю ОСОБА_3, а інша частка у цьому майна, а саме, 26/100 частин спірного житлового будинку та 1/2 частина спірної земельної ділянки, є спільною власністю подружжя, яка підлягає поділу між сторонами в рівних частках.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_2 на праві власності належить 13/100 частини спірного житлового будинку та 1/4 частина спірної земельної ділянки, а ОСОБА_3 належить 39/100 частин спірного житлового будинку та 3/4 частини спірної земельної ділянки.

Таким чином рішення суду першої інстанції в цій частині ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно не взяв до уваги договір безпроцентної позики від 02 грудня 2010 року та розписку до цього договору від 02 грудня 2010 року, не заслуговують на увагу з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як вбачається з копії договору безпроцентної позики від 02 грудня 2010 року, наданого позивачкою на підтвердження отримання нею в борг у ОСОБА_7 грошових коштів у розмірі 400 000 грн. для придбання 52/100 частини житлового будинку та земельної ділянки площею 0,0252 га, які розташовані по АДРЕСА_1, він не підписаний ОСОБА_7 (т.1, а.с.160-161).

Отже враховуючи вимоги закону та встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що вказаний договір є неукладеним, оскільки не підписаний усіма сторонами правочину.

Також суд першої інстанції правильно зазначив, що розписка ОСОБА_2 до договору безпроцентної позики від 02 грудня 2010 року, згідно з якою вона отримала у ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 400 000 грн. за даним договором, не свідчить про те, що ці кошти були витрачені саме на придбання спірного житлового будинку та спірної земельної ділянки.

Крім того, колегія суддів враховує, що наявність у боржника оригіналу боргової розписки не свідчить про наявність укладення між боржником та позичальником договору позики та про наявність у позивачки боргу, оскільки суперечить вимогам ч.2 ст.1047 ЦК України.

До того ж судом встановлено, що ОСОБА_3 до укладання шлюбу з позивачкою відповідно до договору купівлі-продажу від 23 лютого 2009 року продав за 200 895 грн. належні йому на праві власності 38/100 частин житлового будинку по АДРЕСА_2 та 02 березня 2009 року відповідач ці кошти відповідно до попереднього договору купівлі-продажу передав продавцю в якості забезпечувального платежу в рахунок наступного договору купівлі-продажу 52/100 частин житлового будинку та земельної ділянки під ним, що розташовані по АДРЕСА_1.

Інші докази та обставини, на які посилається позивачка в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Ухвалюючи рішенні в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_2 про поділ спірного майна в натурі, суд виходив із того, що поділити майно в натурі неможливо, оскільки призначена судом будівельно-технічна експертиза не проведена через ненадання сторонами необхідних документів.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.364, 367 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності або його поділ з дотриманням вимог ст.183 ЦК України.

За відсутності згоди співвласників про поділ спільного майна це питання вирішується судом.

Виходячи з положень ст.ст.183, 364, 367 ЦК України та роз'яснень, викладених у п.п.6,7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок» виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартиру), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.

У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання або перепланування будинку він провадиться за наявності на це дозволу виконавчого комітету місцевої ради (ст.152 ЖК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності належить 13/100 частини спірного житлового будинку та 1/4 частина спірної земельної ділянки, а ОСОБА_3 належить 39/100 частин спірного житлового будинку та 3/4 частини спірної земельної ділянки.

Також встановлено, що мається технічна можливість про виділення кожній із сторін частини будинку із самостійним виходом, яка відповідає розміру їх часток у приватній власності.

Так, згідно з висновком судової будівельно - технічної експертизи №1-02/12 від 02 грудня 2013 року, яка була призначена апеляційним судом за клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_8 (т.2, а.с.40-68), сторонам можливо виділити в натурі 52/100 частин спірного житлового будинку, надвірних будівель та споруд, згідно їх часток 1/4 та 3/4. Зокрема, за вказаним варіантом розподілу житлового будинку, який розроблений з урахуванням розташування забудови, планування будинку та нормативних вимог, запропоновано наступний розподіл:

- для співвласника 1/4 частини по жилому будинку та надвірних будівлях: : житлову кімнату площею 13,2 кв.м. (1-9), передпокій площею 12,5 кв.м. (1-7), житлова кімната площею 22,9 кв.м. (1-10), сан. вузол площею 4,8 кв.м. (1-8), 1/2 частини свердловини № 1, 1/4 частини огорожі №2. Відступ від ідеальної частки становить на 18 414 грн. більше;

- для співвласника 3/4 частини по жилому будинку та надвірних будівлях: вітальня площею 22,5 кв.м. (1-1), сан. вузол площею 1,9 кв.м. (1-2), коридор площею 16,3 кв.м. (1-3), кухня площею 11,3 кв.м. (1-4), коридор площею 3,2 кв.м. (1-5), котельня площею 5,2 кв.м. (1-6), гараж площею 19,0 кв.м (І), 1/2 частини свердловини №1, 1/2 частина ґанку, 1/4 частини огорожі №2. Відступ від ідеальної частки становить на 18 414 грн. менше.

Для обладнання двох ізольованих квартир необхідно виконати наступні ремонтно-будівельні роботи: закласти сходовий отвір між приміщеннями (1-3) та (1-7), влаштувати зовнішні сходи до приміщення (1-7) та влаштувати дверний отвір з приміщення (1-7) назовні.

Крім того, при апеляційному розгляді справи встановлено, що рішенням виконавчого комітету Гостомельської селищної ради Київської області від 05 березня 2014 року надано дозвіл сторонам на поділ спірного житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами в натурі відповідно до варіантів поділу будинку, зазначених у вказаній вище експертизі (т.2 а.с.102).

Отже, враховуючи, що виділення кожній із сторін частини будинку із самостійним виходом технічно можливий і заперечень органу місцевого самоврядування з цього приводу не має, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення вимоги ОСОБА_2 щодо поділу спірного житлового будинку в натурі відповідно до вказаного вище варіанту, зазначеного у висновку судової будівельно-технічної експертизи.

Оскільки відступ від ідеальної частки для позивачки становить більше на 18 414 грн., а для відповідача - менше на 18 414 грн., то колегія суддів вважає за необхідне стягнути з позивачки на користь відповідача компенсацію за відступ від ідеальної частки вартості житлового будинку у розмірі 18 414 грн.

При апеляційному розгляді справи позивачка просила покласти на відповідача виконання ремонтно-будівельних робіт щодо обладнання двох ізольованих квартир, однак представник відповідача заперечував.

Враховуючи відсутність згоди сторін щодо виконання ремонтно-будівельних робіт, колегія суддів вважає за необхідне зобов'язати ОСОБА_3 закласти сходовий отвір між приміщеннями (1-3) та (1-7), яке виділяється йому у власність, а ОСОБА_2 зобов'язати влаштувати зовнішні сходи до приміщення (1-7) та влаштувати дверний отвір з приміщення (1-7) назовні, яке виділяється їй у власність.

Крім того, згідно з висновком судової будівельно - технічної експертизи №1-02/12 від 02 грудня 2013 року сторонам можливо виділити в натурі земельну ділянку площею 0,0252 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, яка розташована по АДРЕСА_1, згідно часток сторін 1/4 та 3/4. Зокрема, за варіантом №1 запропоновано наступний розподіл:

- в загальному користуванні сторін залишити земельну ділянку площею 127,2 кв.м., що має форму неправильного багатокутника АБИЗЖЕЛКНА;

- для співвласника 1/4 частини виділити земельну ділянку площею 31,2 кв.м, що має форму неправильного багатокутника БВГИБ;

- для співвласника 3/4 частини виділити земельну ділянку площею 38,1 кв.м., що має форму неправильного багатокутника ГДЕЖЗИГ.

Межі розподілу прокласти по лініям:

- відрізок КН, довжиною 6,85 м., прокласти з точки Н (кут центрального фасаду будинку «А»), по лінію лівого фасаду будинку «А»;

- відрізок КЛ, довжиною 5,45 м., прокласти з точки К, на відстані 1 м. від центрального фасаду мансардного поверху будинку «А»;

- відрізок ЖЕ, довжиною 1,33 м., прокласти з точки Е, на відстані 1 м. від свердловини №1, паралельно тильному фасаду будинку «А»;

- відрізок ЖЗ, довжиною 2,51 м., прокласти з точки Ж, на відстані 1 м., від свердловини №1, паралельно правій межі земельної ділянки;

- відрізок ЗИ, довжиною 3,68 м., прокласти з точки З, на відстані 1,5 м. від тильного фасаду будинку «А»;

- відрізок ИБ, довжиною 2,66 м., прокласти з точки И, на відстані 1,5 м. від тильного фасаду будинку «А»;

- відрізок ИГ прокласти з точки И, на відстані 2,66 м. від лівої межі земельної ділянки.

За таких обставин колегія суддів до висновку про часткове задоволення вимоги ОСОБА_2 щодо поділу земельної ділянки в натурі відповідно до вказаного вище варіанту, зазначеного у висновку судової будівельно-технічної експертизи.

З матеріалів справи вбачається, що за проведення судової будівельно-технічної експертизи позивачкою сплачено 12 897 грн. 50 коп., що підтверджується наявною у справі квитанцією (т.2, а.с.88). Тому з відповідача на користь позивачки слід стягнути витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 12 897 грн. 50 коп.

Крім того, позивачкою про подачі позову сплачено судовий збір у розмірі 2 960 грн., а при подачі апеляційної скарги позивачка сплатила 1720 грн. 50 коп. Оскільки колегія суддів ухвалює нове рішення і позов ОСОБА_2 задовольняє частково, тому з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 290 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 22 липня 2013 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 про поділ будинку та земельної ділянки в натурі скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 в частині поділу будинку та земельної ділянки в натурі задовольнити частково.

Провести поділ 52/100 частин будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1.

ОСОБА_2 з урахуванням її частки у розмірі 1/4 виділити по жилому будинку та надвірних будівлях: житлову кімнату площею 13,2 кв.м. (1-9), передпокій площею 12,5 кв.м. (1-7), житлова кімната площею 22,9 кв.м. (1-10), сан. вузол площею 4,8 кв.м. (1-8), 1/2 частини свердловини № 1, 1/4 частини огорожі №2. Всього на загальну суму 110 823 (сто десять тисяч вісімсот двадцять три тисячі) грн. 30 коп.

ОСОБА_3 з урахуванням його частки у розмірі 3/4 виділити по жилому будинку та надвірних будівлях: вітальня площею 22,5 кв.м. (1-1), сан. вузол площею 1,9 кв.м. (1-2), коридор площею 16,3 кв.м. (1-3), кухня площею 11,3 кв.м. (1-4), коридор площею 3,2 кв.м. (1-5), котельня площею 5,2 кв.м. (1-6), гараж площею 19,0 кв.м (І), 1/2 частини свердловини №1, 1/2 частина ґанку, 1/4 частини огорожі №2. Всього на загальну суму 258 815 (двісті п'ятдесят вісім тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн.

Зобов'язати ОСОБА_3 закласти сходовий отвір між приміщеннями (1-3) та (1-7), а ОСОБА_2 зобов'язати влаштувати зовнішні сходи до приміщення (1-7) та влаштувати дверний отвір з приміщення (1-7) назовні.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 компенсацію за відступ від ідеальної частки вартості будинковолодіння у розмірі 18 414 (вісімнадцять тисяч чотириста чотирнадцять) грн.

Провести поділ земельної ділянки площею 0,0252 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, яка розташована по АДРЕСА_1.

В загальному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити земельну ділянку площею 127,2 кв.м. з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, яка розташована по АДРЕСА_1, що має форму неправильного багатокутника АБИЗЖЕЛКНА.

ОСОБА_2 з урахуванням її частки у розмірі 1/4 виділити земельну ділянку площею 31,2 кв.м. з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, яка розташована по АДРЕСА_1, що має форму неправильного багатокутника БВГИБ.

ОСОБА_3 з урахуванням його частки у розмірі 3/4 виділити земельну ділянку площею 38,1 кв.м. з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, яка розташована по АДРЕСА_1, що має форму неправильного багатокутника ГДЕЖЗИГ.

Межі розподілу прокласти по лініям:

- відрізок КН, довжиною 6,85 м., прокласти з точки Н (кут центрального фасаду будинку «А»), по лінію лівого фасаду будинку «А»;

- відрізок КЛ, довжиною 5,45 м., прокласти з точки К, на відстані 1 м. від центрального фасаду мансардного поверху будинку «А»;

- відрізок ЖЕ, довжиною 1,33 м., прокласти з точки Е, на відстані 1 м. від свердловини №1, паралельно тильному фасаду будинку «А»;

- відрізок ЖЗ, довжиною 2,51 м. , прокласти з точки Ж, на відстані 1 м., від свердловини №1, паралельно правій межі земельної ділянки;

- відрізок ЗИ, довжиною 3,68 м., прокласти з точки З, на відстані 1,5 м. від тильного фасаду будинку «А»;

- відрізок ИБ, довжиною 2,66 м., прокласти з точки И, на відстані 1,5 м. від тильного фасаду будинку «А»;

- відрізок ИГ прокласти з точки И, на відстані 2,66 м. від лівої межі земельної ділянки.

Стягнути з ОСОБА_3 користь ОСОБА_2 витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 12 897 (дванадцять тисяч вісімсот дев'яносто сім) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 3 290 грн. 50 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді