ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа№436/3260/13-к

№1кп/436/285/13

10 січня 2014 р. м. Луганськ

Кам'янобрідський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого судді Шабрацького Г.О.

при секретарі Гнідіній М.Ю.

за участю прокурора Зомарєвої В.В.

потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Луганська матеріали кримінального провадження №12013030040002033 відносно обвинуваченого:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чапаєвська, Куйбишевської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого, має неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, не судимого, мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідування було встановлено, що ОСОБА_2, згідно рішення Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 07.04.2011 року був зобов'язаний до виплати аліментів на користь потерпілої ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку щомісяця, починаючи з 17.03.2011 р. до повноліття дитини.

Однак, ОСОБА_2, достовірно знаючи про покладений на нього судовим рішенням обов'язок щодо сплати аліментів, ухилився від повного та своєчасного виконання рішення суду, не вжив відповідних заходів щодо офіційного працевлаштування та сплати аліментів у визначеному розмірі. Дана обставина, згідно довідки виданої Кам'янобрідським ВДВС Луганського МУЮ від 09.12.2013.2013р., призвела до виникнення заборгованості за період з 01.03.2012 року по 09.12.2013 року у сумі 11011 гривень 16 копійок, що перевищує розмір сукупних платежів по аліментам за шість місяців.

Як вбачається з наданих до суду матеріалів кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013030040002033 від 16.11.2013р., слідчим Кам'янобрідського РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області Чівіленко Н.В. за погодженням з старшим прокурором прокуратури Кам'янобрідського району м. Луганська від 20.12.2013 року була висунута підозра ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України.

Після повідомлення ОСОБА_2 про підозру, 20 грудня 2013 року між підозрюваним ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_1 була укладена угода про примирення між сторонами, за умовами якої підозрюваний ОСОБА_2 зобов'язався беззастережно визнавати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні та до 20 січня 2014р. вжити заходів щодо офіційного працевлаштування, або звернутись до Луганського центру зайнятості та стати на облік. Згідно даної угоди ОСОБА_2 та потерпіла ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст. 164 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_2 у вигляді одного року шести місяців обмеження волі із звільненням від призначеного покарання з випробуванням. В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання передбачені ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення та наполягає на затвердженні угоди про примирення. Обвинувачений свою вину у скоєнні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, до 20.01.2014 р. працевлаштується, або стане на облік у Луганському міському центрі зайнятості.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що їй зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення та просила затвердити зазначену угоду.

За таких обставин суд, вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення обвинуваченого, потерпілої, думку прокурора, прийшов до висновку про можливість затвердження мирової угоди виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст. 164 КК України, яка, згідно з положеннями ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Судом встановлено, що угода про примирення між потерпілою та обвинуваченим укладена добровільно без застосування насильства, примусу, погроз та не є наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Потерпілий роз'яснено наслідки затвердження угоди про примирення, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення в підготовчому судовому засідання згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України між потерпілою та обвинуваченим та призначення обвинуваченому узгодженої між сторонами міри покарання.

Цивільній позов по справі не заявлено.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Речових доказів по справі немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 468-476 КПК України, суд ,-

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 20 грудня.2013р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013030040002033 від 16.11.2013р.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців, зобов'язавши його на підставі ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчій інспекції.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Кам'янобрідський районний суд м. Луганська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Г.О. Шабрацький