Справа № 521/20131/13-ц

Провадження № 2/521/2593/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2014 року

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді: Мирончук Н.В.,

при секретарі: Паламарчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебувають в шлюбі з 17 лютого 2007 року. Шлюб було зареєстровано Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського обласного управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис № 164 (Серія НОМЕР_1).

Від шлюбу позивач та відповідач мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Мотивуючи свої позовні вимоги, позивачка вказує на те, що після реєстрації шлюбу вони з відповідачем проживали спільно в орендованій квартирі. Згодом між ними почали виникати непорозуміння через різні погляди на сімейне життя та життєві цінності, наслідком чого стали часті суперечки та сварки. Внаслідок таких обставин, між ними згасли почуття любові та потреби одне в одному. Згодом вони зрозуміли, що стали чужими, а спільне проживання для них стало обтяжливим. З серпня минулого року вони проживають окремо, інколи спілкуються, вирішують питання, пов'язані з вихованням дитини. З моменту початку окремого проживання, вони з відповідачем подружніх стосунків не підтримують. Сторони спільного господарства не ведуть. На цей час їх сім'я фактично розпалася, шлюб існує формально, тому його збереження є недоцільним.

З приводу виховання та проживання дитини спору між сторонами немає, за їх спільною домовленістю після розірвання шлюбу дитина залишиться проживати з позивачкою.

Майнових претензій у позивача до відповідача немає.

Позивачка у судове засідання не з'явилася, про час та місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином у встановленому законом порядку, до суду надала заяву про підтримання позовних вимог у повному обсязі та просила розглядати справу за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, до суду надав заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі, та просив розглядати справу за його відсутності.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.

При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами, дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що збереження шлюбу буде суперечити інтересам чоловіка та дружини.

Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Тому суд задовольняє позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (ст. 1 СК України).

Та у відповідності зі ст. 113 СУ України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно зі ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

З врахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги про розірвання шлюбу.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 17 лютого 2007 року. Від шлюбу мають малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюбні відносини вони припинили з причин різних поглядів на сімейне життя.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки подальше збереження шлюбу суперечило б інтересам кожного з них та їх малолітньої дитини, шлюб носить формальний характер. Спору щодо поділу майна між сторонами немає.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 208-209, 212-215, 217-218 ЦПК України, ст. ст. 3, 15, 24, 112-115 Сімейного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Шлюб укладений між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2, зареєстрований 17 лютого 2007 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського обласного управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис № 164, - розірвати.

Після розірвання шлюбу відновити позивачці ОСОБА_1 прізвище на дошлюбне - ОСОБА_1.

Рішення після набрання ним законної сили надіслати до Міського відділу реєстрації актів цивільного стану Одеського обласного управління юстиції для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Малиновський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Суддя: Мирончук Н.В.