Справа № 10 - 656                                                                    Суддя 1 інстанції: Павленко Л.Н.

Категорія ч.2 ст.296 КК України                                                Доповідач: Котиш О.П..

УХВАЛА                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 грудня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого                              Вишнивецького І.І..

суддів                                        Котиша О.П., Фоменко О.В.

з участю прокурора                 Ткача О. В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляцію помічника прокурора Київського району міста Донецька на постанову судді Київського районного суду міста Донецька від 20 листопада 2006 року про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо обвинуваченого

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Макіївки, громадянина України, із середньо - спеціальною освітою, одруженого, раніше не судимого, що мешкає за адресою: місто Макіївка, АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.296 КК України

ВСТАНОВИЛА:

31 жовтня 2006 року прокуратурою Київського району міста Донецька було порушено кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст. 187 КК України.

20 листопада 2006 року постановою слідчого СВ Київського РВ ДДУ УМВС України в Донецькій області перекваліфіковано склад злочину, порушення кримінальної справи за ст.296 ч.2 КК України.

За підозрою у вчиненні зазначеного злочину 17 листопада 2006 року на підставі ст.115 КПК України було затримано ОСОБА_2.

Органами досудового слідства ОСОБА_2. обвинувачується в тому, що він 29 вересня 2006 року, приблизно о 20 годині ОСОБА_3. за попередньою змовою з ОСОБА_1., знаходячись у громадському місці на зупинці громадського транспорту Путіловського автовокзалу у Київському районі міста Донецька, вчинили хуліганство, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, били протягом 15 хвилин гр. ОСОБА_4, ОСОБА_5., чим заподіяли потерпілим тілесні ушкодження та фізичний біль.

Постановою судді Київського районного суду міста Донецька від 20 листопада 2006 року відмовлено в задоволенні подання слідчого про обрання щодо ОСОБА_2.. запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою.

В апеляції помічник прокурора Київського району міста Донецька прохає скасувати постанову суду, як таку, що не грунтується на законі, та просить направити матеріали на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складу суду, тому що зібраними по справі доказами ОСОБА_1 в достатній мірі виявляється у скоєні злочину передбаченого ст.296 ч.2 КК України.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляції, вивчивши матеріали кримінальної справи, а також судові матеріали за розглядом подання слідчого, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню, за таких підстав.

Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується у скоєні злочину середньої тяжкості.

По справі є достатньо підстав для підозри ОСОБА_1. в саме зазначеному злочині.

Згідно з вимогами ст. 148 КПК України, міри запобіжного заходу застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжувати злочинну діяльність. Тримання під вартою розглядається як винятковий запобіжний захід, котрий застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків і його належної поведінки.

В матеріалах справи відсутні фактичні дані, а також їх не наводить і прокурор у своїй апеляції, що давали б підстави вважати, що обвинувачений має намір ухилитися від слідства і суду, або перешкоджати встановленню істини по справі. Навпаки, матеріали справи, з достатньою вірогідністю надають можливість прогнозувати поведінку обвинуваченого по добросовісному виконанню ним в майбутньому процесуальних обов'язків.

Крім того, на теперішній час по справі фактично виконані всі слідчі дії, та це свідчить по те, що ОСОБА_1 невзмозі перешкоджати встановленню об'єктивної істини по справі та ухилятися від виконання процесуальних дій, як на те наголошує апелянт.

Відмовляючи в задоволенні подання слідчого про обрання щодо ОСОБА_1. запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд достатньо врахував дані про його особу, який має постійне місце проживання, одружений, позитивні характеристики, раніше не судимий, урахував обставини вчинення інкримінованого злочину

З урахуванням наведеного, колегія суддів, вважає, що сукупність наведених обставин свідчить про те, що у обвинуваченого існують такі фактори, котрі стримуватимуть його від порушення покладених на неї обов'язків, при обранні, відносно нього, більш м'якого запобіжного заходу, ніж того, що вимагає слідчий та прокурор.

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області вважає, що місцевий суд правильно прийшов до висновку про відмову в обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора залишити без задоволення.

Постанову судді Київського районного суду міста Донецька від 20 листопада 2006 року про відмову в задоволенні подання слідчого про обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, на неї не може бути внесене подання прокурора.