Справа № 2-659/11

2/215/16/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2014 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

в складі: головуючого - судді Лиходєдова А.В.

при секретарі Поліян І.В.

за участі: позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду зі вказаною позовною заявою, уточнив її та просить стягнути з відповідача: 1) 3088,28 грн. матеріальної шкоди, що складається з 2888,28 грн. суми втрати його автомобілем товарної вартості та 200 грн. оплати послуг страхового комісара; 2) 7000 грн. моральної шкоди; 3) 3102,88 грн. понесених ним судових витрат, які складаються з 81,88 грн. витрат на поштові відправлення при товарознавчому досліджені та адвокатські запити, 2500 грн. оплати послуг адвоката; 51 грн. судового збору за відшкодування матеріальної шкоди, 350 грн. судового збору на відшкодування моральної шкоди, 120 грн. витрат оплати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

Свій позов мотивує тим, що 29.08.2009 р., близько 08-30, в м. Кривому Розі керуючи належним йому на праві власності автомобілем ВАЗ-217030-110-01 «Приора», р/н НОМЕР_1, рухаючись по головній дорозі по вул. Маршака в напрямку м. Жовті Води, при наближені до перехрестя з другорядною дорогою в районі управління «Північний ГЗК», продовжуючи рух по головній дорозі у своєму напрямку, помітив автомобіль, який наближається до перехрестя з правої сторони по другорядній дорозі, при цьому не знижуючи швидкості і не маючи наміру уступити дорогу, при цьому створивши небезпеку для руху. У той же момент він знизив швидкість, намагаючись повністю зупинити свій автомобіль, щоб не допустити ДТП, але уникнути зіткнення зі вказаним автомобілем не вдалося, оскільки той не знижаючи швидкості і ігноруючи правила проїзду нерівнозначних перехресть, продовжив рух, внаслідок чого транспортні засоби зіткнулися в межах зазначеного перехрестя. Порушником виявився житель м. Черкаси - ОСОБА_5, який під час пригоди керував належним йому автомобілем Деу - Нексія, р/н НОМЕР_2. Внаслідок зіткнення його автомобілю були спричинені механічні пошкодження у вигляді деформації попереднього правого крила та підкрильника, переднього бамперу, капоту, передньої решітки та решітки радіатору, розбитої правої блок - фари та інших пошкоджень. Таким чином недодержання і грубе порушення вимог п. 16.11 ПДР зі сторони відповідача - ОСОБА_5 знаходиться у прямому причинному зв'язку з спричиненням зазначених пошкоджень автомобілю. В результаті, такого порушення та отриманих автомобілем пошкоджень з вини водія ОСОБА_5, було спричинено матеріальну шкоду на суму 14269,19 грн.. Вина відповідача передбачена ст.. 124 КУпАП, що підтверджується матеріалами адміністративної справи. На підставі матеріалів по адміністративній справі суддею Соснівського районного суду м. Черкаси винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Вартість ремонтних робіт, вартість матеріалів та замінених деталей компенсована за рахунок страхової виплати Моторно (транспортним) страховим Бюро України за страховим полюсом, зазначену суму до ціни позову не включено. Це підтверджується доданою до заяви копією заяви на видачу готівки № 12 від 20.03.2010 р. з рахунку МТСБУ через відділення «УкрСиббанку» № 223. До прямої матеріальної шкоди, відшкодування якої має бути здійснено за рахунок відповідача, включено втрату його автомобілем товарної вартості, за актом № 186-на суму 2888,28 грн.. Крім того, зважаючи на той факт, що спілкування з МТСБУ за процедурою, встановленою цим Бюро, має відбуватися лише через посередництво страхового комісара, до матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, він включив оплату послуг страхового комісара на суму 200 грн., у зв'язку з тим, що самим МТСБУ зазначені послуги не компенсовані. Таким чином, загальна сума матеріальних збитків, завданих з вини відповідача становить 3088,28 грн.. Втрата автомобілем товарної вартості змусила його та його сім`ю суттєво нервувати крім того це утруднить і продаж цього автомобіля у майбутньому, тобто в подальшому створить для нього реальні збитки при його відчуженні іншому володільцю. Близько 6 місяців з вини відповідача вимушений втрачати чимало особистого часу, пересуваючись громадським транспортом, на вирішення чисельних питань, пов'язаних з відвідуваннями органів ДАЇ, суду, адвокатів, експертів, страхових компаній тощо, ремонтом автомобіля, замовленням та купівлею запасних частин, пошкоджених при ДТП; перемовинами та поштовою перепискою з винним у ДТП водієм ОСОБА_5 та членами його сім`ї, відправленням чисельних телеграм, повідомлень, запитів та телефонувань до суду у м. Черкаси, пошуком грошей на ремонт. З огляду на те, що автомобіль використовувався ним постійно, як по роботі так і в інтересах сім`ї, зазначені обставини внесли певний розлад і дискомфорт у нормальний ритм його життя, змусили витрачати чималі кошти, використовувати час не на роботу, або на сім`ю, яку він забезпечує, а навпаки - для вирішення вказаних питань, пов'язаних лише з негативними емоціями та психологічним розпачем, що суттєво обмежило його життєві можливості. Сама поведінка відповідача, членів його сім`ї і їх ставлення до його прохань врегулювати їх спір мирним і досудовим порядком, його обіцянки все владнати і, всупереч цьому - подальше уникнення від спілкування зі ним як з потерпілим, змусили його почуватися пригніченим, принижуючи його гідність як людини вже впродовж тривалого часу. З огляду на те, що він - позивач є простою робочою людиною, працює на ВАТ «Арселор Міттал» м. Кривий Ріг у вальцетокарному цеху слюсарем механосбірочних робіт, та враховуючи, що усі ці негаразди, пов'язані з зазначеними втратами, створили для нього чимало проблем на роботі і в сім`ї, і відбуваються на тлі обтяжливої соціальної та економічної ситуації в країні, його душевні страждання, пов'язані з цим, лише поглибилися. З урахуванням зазначеного та вказаних вимог, моральну шкоду, завдану неправомірними діями відповідача, він оцінює в 7000,00 грн.. При оцінці суми моральної шкоди була врахована сума 1000,00 грн., яка була частково компенсована відповідачем в рахунок майбутнього відшкодування ним загальної суми шкоди, завданої йому з його вини при ДТП, згідно квитанції ПРИВАТ-БАНКУ (ПБ) від 02.09.2009 р., а тому зазначена сума у 1000,00 грн. не включається до ціни позову, і рахується залікованою на відшкодування моральної шкоди.

Позивач і його представник позов підтримали у повному обсязі, в останнє судове засідання не з'явилися, а позивач надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представники відповідача позов визнали частково в розмірі 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди та судового збору 8,50 грн. за цю вимогу, та витрат на оплату адвоката, але пропорційно задоволеному позову, посилаючись на те, що позивач вимагає стягнути з відповідача 2888,28 грн. втрати автомобілем «ВАЗ» товарної якості, що підтверджується висновком спеціаліста - авто товарознавця № 186 від 18.09.2009 р.. Відповідач визнає свою провину у ДТП та пошкодженні майна позивача, але ознайомившись з позовом та додатками не знайшов належних доказів, які б підтверджували розмір заподіяної шкоди та втрату товарної якості. На підтвердження розміру шкоди позивач посилається на висновок спеціаліста, але вказаний висновок складено на підставі заяви позивача до звернення позивача до суду з позовом. Спеціалістом 08.09.2009 р. оглядався пошкоджений автомобіль, але відповідач не був присутній при огляді, оскільки проживає в іншому місті та області. Було запропоновано позивачу відремонтувати пошкоджений автомобіль на СТО, загальна шкода проведена страховим експертом в м. Черкаси становила 5200 грн., внаслідок чого перерахував позивачу 1000 грн., але він заявив, що авто буде ремонтувати сам, та коли шкода досягла розміру більше 11000 грн. відповідач відмовився її відшкодовувати. Таким чином не може бути належним доказом вказаний висновок спеціаліста, оскільки такий висновок серед доказів, перелік яких зазначено в ст. ст. 57-66 ЦПК України, відсутній. Відповідач згоден сплатити позивачу втрату товарної якості автомобіля, але при наданні належних доказів яким може бути висновок експерта відповідно до ст.66 ЦПК України по обґрунтованим відповідям на питання суду експерту автотоварознавцю. В частині стягнення моральної шкоди в сумі 7000 грн. вважає розмір позовних вимог завищеним, позивач описує матеріальні негаразди, економічну ситуацію в країні, свою пригніченість. Але моральна шкода в даному випадку дійсно заподіяна позивачу, яка могла обґрунтовуватися тільки: а) позбавленням можливості користуватися автомобілем, та б) пошкодженням власності внаслідок незаконних дій з мого боку. Вказані обставини дійсно вимагали від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, та заподіяну моральну шкоду оцінює в 2000 грн., половину з яких - 1000 грн. вже сплатив позивачу, та не заперечує проти стягнення 1000 грн. такої шкоди. Все інше, що зазначає позивач не відноситься до критеріїв моральної шкоди в даних правовідносинах, та в більшій частині є недоказовими міркуваннями, адже скоєне ним тільки адміністративне правопорушення, при чому скоєне з необережності, не заподіяно шкоди здоров'ю позивача, пошкоджена тільки власність, тому такий розмір моральної шкоди є завищеним. Судові витрати регулюються ст. 79 ЦПК України, ознайомившись з вказаною нормою виявив, що там відсутні такі види витрат які позивач вказує в позові як: 200 грн. послуги аварійного комісара, відправка телеграм для явки до спеціаліста 48,02 грн. та 16,16 грн., відправка адвокатських запитів та інших поштових відправлень 81,88 грн., адже адвокат отримавши гонорар згідно договору діє в межах договору та отриманого авансу. Тому він - відповідач згоден відшкодувати 8.50 грн. сплаченого судового збору за моральну шкоду, оскільки сума заподіяної матеріальної шкоди не доведена як це передбачено ст. ст. 81, 88 ЦПК України та Декретом KM України «Про державне мито» половина неоподаткованого мінімуму доходів громадян. Також згоден відшкодувати витрати на ІТЗ в сумі 120 грн., та витрати на правову допомогу в мінімально граничному розмірі як це передбачено ст. 84 ч. 2 ЦПК України.

В останнє судове засідання представник відповідача не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлені слідуючі обставини, що мають значення для справи та відповідні їм правовідносини.

29.08.2009 р. з вини відповідача сталася ДТП за участю автомобіля «ВАЗ-21703 Приора», що належить позивачу та під керуванням позивача та автомобіля «Деу - Нексія» який на праві власності належить відповідачу та під його керуванням. (а.с. 16, 19, 20-23, 68, 71).

В результаті зіткнення автомобіль позивача отримав пошкодження на загальну суму 14269,19 грн. із яких за рахунок страхової виплати Моторно (транспортного)страхового Бюро України йому компенсовано 9431,93 грн., а 2888, 28 грн. втрати товарної вартості автомобіля не було компенсовано. Крім цього позивачем було доплачено 200 грн. за послуги аварійного комісара. (а.с. 18, 24, 27-58, 60, 66, 76)

Відповідно до ст. ст. 1166, 1187, 1188 ЦК України майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку

Згідно до ст.. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до загальної вартості майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Але в порушення вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України позивач не надав належних доказів розміру заподіяної шкоди в зв'язку з пошкодженням свого автомобіля.

Так, відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Тобто, розмір заподіяної матеріальної шкоди, що підлягає відшкодуванню повинен бути підтверджений саме висновком експерта за результатами проведеної за ухвалою суду експертизи, а не висновком спеціаліста.

Тому, суд вважає необхідним у позовній вимозі про відшкодування шкоди в розмірі 2888,28 грн. відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Суд вважає, що пошкодженням належного позивачу майна, йому заподіяно моральну шкоду з вини відповідача, що на її відшкодування згоден був сплатити 2000 грн. та вже з них сплатив на користь позивача 1000 грн..

Пленум Верховного Суду України у п. 9 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. № 4 роз'яснив, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Тому суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вирішує, що 4500 грн. є достатньою сумою, що підлягала б стягненню на відшкодування моральної шкоди. З урахуванням сплати відповідачем 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди, стягненню за рішенням суду підлягає 3500 грн..

Згідно до ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, тобто такими витратами є судовий збір: за матеріальну вимогу, за відшкодування моральної шкоди, та сплачена сума витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, що було передбачено діючою на час звернення до суду ст. 81 ЦПК України; - витрати на правову допомогу.

Інші витрати, що поніс позивач у зв'язку з пошкодженням майна, або в зв'язку з розглядом справи не є судовими витратами згідно зі ст. 79 ЦПК України.

Але при цьому, вирішуючи питання розподілу судових витрат між сторонами та присуджуючи з відповідача понесені позивачем судові витрати, відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд враховує, що позов задоволено частково, тому судові витрати присуджуються пропорційно до розгляду задоволених позовних вимог.

Тому підлягають стягненню: 120 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, 51 грн. мінімальної ставки судового збору за матеріальну вимогу, 8,5 грн. законодавчо встановленої ставки за відшкодування моральної шкоди, та 1360,1 грн. за надану правову допомогу, що згідно до постанови КМУ від 27.04.2006 р. № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», яка діяла на час звернення до суду та понесення витрат, складається з 609 грн. - 50 % мінімальної заробітної плати за складання позову та 751,1 грн. - 40 % мінімальної заробітної плати за годину роботи представника, в процесі, з урахуванням, що він приймав участь у процесі 37 хвилин.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 - 200 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 3500 грн. моральної шкоди, 120 грн. сплачених за інвормаційно - технічне забезпечення розгляду справи, 59 грн. 50 коп. сплаченого судового збору, 498 грн. 88 коп. оплати правової допомоги, а всього 4378 грн. 72 коп..

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області, через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-и денний строк з дня його проголошення. Особа, яка брала участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: