17.03.2014
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц/797/370/14 Головуючий у першій
інстанції Шкірай М.І.
Доповідач у апеляційній
Категорія 5 інстанції Володіна Л.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 березня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Володіної Л.В.,
суддів - Лівінського С.В., Саліхова В.В.,
секретар - Малахова Н.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_3,
представника позивача - ОСОБА_4,
представників відповідача - ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні власністю, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, за апеляційними скаргами ОСОБА_7 і ОСОБА_3 на рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 24 грудня 2013 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
В жовтні 2013 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_7, просив суд витребувати належну йому частину земельної ділянки НОМЕР_1 в СТ „Успіх", площею 0,0025 га, шляхом зобов'язання відповідача за власний рахунок знести розташовану на земельній ділянці споруди та поновити межові знаки між земельними ділянками, також просив стягнути в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 10000 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що йому на праві власності належить земельна ділянка НОМЕР_1 в СТ „Успіх" площею 423 кв.м., власником сусідньої ділянки є ОСОБА_7, яка, при проведенні будівництва захватила частину земельної ділянки позивача. В зв'язку з неправомірними діями відповідача позивачу завдана моральна шкода.
Рішенням Балаклавського районного суду м.Севастополя від 24 грудня 2013 р. позов задоволено частково. ОСОБА_7 зобов'язано усунути перешкоди в користуванні позивачем земельною ділянкою НОМЕР_1 в СТ „Успіх" шляхом знесення за власний рахунок споруди, розташованої на земельній ділянці НОМЕР_1 та поновити межові знаки між земельними ділянками №№ НОМЕР_2 та НОМЕР_1 в СТ „Успіх". В задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, як ухвалене при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, просить ухвалити нове рішення в цій частині задоволення позову в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду відповідач подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції, як ухвалене при неправильному застосуванні норм матеріального права, порушенні норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, просить ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в частині усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення меж в натурі, зобов'язання вчинити певні дії.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, його представника, представників відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи, що на підставі державного акту № 1845, виданого 23.11.1999 р. Балаклавською районною державною адміністрацією, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки НОМЕР_1, площею 0,0423 га, в межах землекористування СТ „Успіх" Балаклавського району м. Севастополя (а.с. 6).
Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯЕ № 889019, ОСОБА_7 є власником земельних ділянок №№ 156,157, площею 0,0824 га, в межах землекористування СТ „Успіх" Балаклавського району м. Севастополя (а.с. 101).
Згідно технічного звіту геодезичних досліджень земельної ділянки НОМЕР_1 СТ „Успіх", проведеного виробничо-комерційною фірмою „Володимирови", фактичний розмір земельної ділняки НОМЕР_1 складає 0,0397 га, площа накладення земельної ділянки № 157 на земельну ділянку НОМЕР_1 в СТ „Успіх" складає 0,0025 га (а.с. 8-11).
Згідно плану встановлених меж і пояснювальної записки ПП „Ліда", накладення земельної ділянки №№ 156,157 на земельну ділянку НОМЕР_1 складає 0,0025 га (а.с. 55-56).
Постановою про відмову у порушенні кримінальної справи Балаклавського РВ УМВС України в м. Севастополі від 27.07.2007 р. встановлено, що ОСОБА_7 у 2003 р. побудувала на земельній ділянці № 157 СТ „Успіх" кам'яну споруду (будинок), відступивши з двох сторін на 0,67 і на 1,59 м на земельну ділянку НОМЕР_1 (а.с. 12).
В суді першої і апеляційної інстанції відповідач не заперечувала факту захвату частини земельної ділянки НОМЕР_1 площею 0,0025 га в СТ „Успіх", яка належить ОСОБА_3
З врахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав, передбачених ст.391 ЦК України, для задоволення позову в частині усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що межі земельної ділянки №№ НОМЕР_2 в СТ „Успіх" погоджені з суміжними власниками, не підтверджені доказами по справі. Обставини порушення прав позивача, як власника, судом встановлені, тому доводи відповідача щодо причин накладення земельної ділянки, що належить їй, на земельну ділянку позивача не мають правового значення.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 про те, що судом необґрунтовано не прийнята до уваги заява відповідача про сплив позовної давності в зв'язку з тим, що позивач у 2004 р. звертався до суду з аналогічним позовом, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки правовідносини щодо захвату частини земельної ділянки позивача є тривалими у часі, тому за змістом ст.391 ЦК України на ці вимоги позовна давність не застосовується.
Роз'яснення щодо непоширення позовної давності на вимоги власника про усунення перешкод у здійсненні ним права користування чи розпорядження своїм майном, що не пов'язані з позбавленням володіння, містяться в п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 р. „Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав".
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Апеляційного суду м. Севастополі від 01.03.2012 р. в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_7 про встановлення факту самовільного захвату земельної ділянки, відшкодування матеріальної і моральної шкоди відмовлено, позивачем в ході розгляду справи були декілька разів змінені і доповнені позовні вимоги (а.с. 52-54). Ухвала про прийняття відмови позивача від позовних вимог в частині приведення земельної ділянки в стан, відповідно до державного акту, з закриттям провадження по справі відповідно ст.205 ЦПК України і попередженням позивача про наслідки закриття провадження по справі (ст.206 ЦПК) колегією суддів не виносилась, тому доводи відповідача про неможливість повторного звернення позивача до суду з цим позовом, є неспроможними.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про відмову в задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачем не доведений факт завдання йому моральної шкоди саме діями відповідачки.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивача про причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача і погіршенням стану його здоров'я ОСОБА_3 не надано доказів.
Доводи апеляційних скарг та зміст рішення суду першої інстанції не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для скасування рішення суду немає.
Керуючись ст.ст. 391, 1167 ЦК України, ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги ОСОБА_7 і ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 24 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя - Л.В. Володіна
Судді: - С.В. Лівінський
- В.В. Саліхов