Справа  № 1138   2006 р. Категорія ч.2 ст. 186 КК України

Головуючий у 1-й інстанції Слюсаренко О.В. Доповідач    Делїєв О.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

2006 р. грудня місяця 12 дня

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Червоненка В.Я Суддів Грушицького А.А., Делієва О.М. З участю прокурора Литвиненка О. О.

Адвоката   ОСОБА_1,   засудженого   ОСОБА_2,   потерпілого ОСОБА_3

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_3 на вирок Суворовського районного суду міста Херсона від 2 жовтня 2006 року.

ВСТАНОВИЛА

Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,-

засуджено за ч.І ст. 286 КК України до позбавлення волі строком на два роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_2 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку один рік.

На підставі ст. 76 КК України, його зобов'язано: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та робота; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міра запобіжного заходу - підписка про невиїзд.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь:

Херсонської обласної клінічної лікарні - 1017 гривень 64 копійки -    ОСОБА_3, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 15229 гривень 31

копійку та 15000 гривень в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за вчинення злочину при наступних обставинах.

6 травня 2005 року, близько 8-ї години, ОСОБА_2, керуючи автомобілем Фіат Уно, рухаючись по вулиці Перекопській в місті Херсоні, в районі перехрестя з провулком Військовим, не обрав безпечну швидкість руху з урахуванням дорожньої обстановки, порушив пункт 12.1 Правил дорожнього руху, в результаті чого виїхав на ліву смугу (зустрічного руху) проїжджої частини, де скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 2107 під керуванням ОСОБА_3, який рухався у зустрічному напрямку. В результаті зіткнення, потерпілим ОСОБА_3, водію автомобіля ВАЗ 2107, та ОСОБА_4, пасажиру автомобіля Фіат Уно, було спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В апеляції потерпілий ОСОБА_3, не оспорюючи правильність кваліфікації, доведеності вини засудженого та призначеного йому покарання, вказує, що задовольняючи цивільний позов частково, суд першої інстанції не в повній мірі дослідив докази, які підтверджують понесені ним витрати. Крім того, рішення суду не мотивовано. Просить вирок суду в частині вирішення цивільного позову скасувати, справу в цій частині направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши суддю доповідача, потерпілого, який підтримав апеляцію, адвоката та засудженого, які просили вирок залишити без зміни, міркування прокурора, який просив вирок залишити без зміни, останнє слово підсудного про залишення вироку в частині цивільного позову без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так з матеріалів кримінальної справи вбачається, що в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 уточнив свої позивні вимоги, а саме зазначив, що загальна сума понесених ним матеріальних збитків, в результаті дорожньо-транспортної події, складає 25109 гривень 35 копійок. Дана сума складається з поновлювально-ремонтних робіт автомобіля, витрат на проведення авто-технічної експертизи, лікування, транспортування і охорона пошкодженого автомобіля, юридичних послуг, перереєстрації автомобіля та витрат пов'язаних з пересуванням. Також, ним понесені збитки у вигляді втраченої вигоди -13000 гривень, а саме за неотримання заробітної плати за 13 місяців. Крім того, діями засудженого йому було спричинено моральну шкоду, яку він; оцінив у 100000 гривень.

Відповідно до вимог ст. 334 КПК  України, у мотивувальній частині вироку викладаються підстави для задоволення або відхилення цивільного позову. Разом з цим, суд, всупереч вимог даної статті, задовольняючи цивільний позов ОСОБА_3 частково, як в частині спричиненої матеріальної так і моральної шкоди, не зазначив, які саме докази на підтвердження позовних вимог потерпілого він прийняв до уваги, а які ні і чому. Також суд не зазначив підстави зменшення розміру заявлених позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок суду в цій частині не можна визнати законним та обгрунтованим  і  він  підлягає  безумовному  скасуванню  з направленням: справи на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. Керуючись ст.ст. 365,366 КШС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА

Апеляцію потерпшого ОСОБА_3 задовольнити.

Вирок Суворовського районного суду міста Херсона від 2 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_2 в частиш розгляду цивільного позову, щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілому ОСОБА_3, скасувати і справу в цій частиш направити на новий судовий розгляд в той же суд в порядку цивільного судочинства іншим суддею. Врешті цей вирок залишити без зміни.

Судді: