АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження: № 22-ц/ 2350 / 14 Доповідач Кукліна Н.О.

Справа №641 / 13264 / /13-ц Головуючий 1 інстанції Боговський Д.Є.

Категорія: право власності

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого Кукліної Н.О.

С у д д і в Черкасова В.В.

Пономаренко Ю.А.

При секретарі Рудь О.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю, факту спільної праці, визнання майна об'єктом спільної сумісної власності , визнання права власності

по апеляційній скарзі ОСОБА_4

на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 січня 2014 року

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2013 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю з вересня 1997 року по 8 жовтня 2005 року, факту спільної праці з вересня 1997 року по 8 жовтня 2005 року, визнання об'єктом спільної сумісної власності набутого в цей період за спільні сумісні кошти майна, а саме квартири АДРЕСА_1 житлового будинку з надвірними будівлями у АДРЕСА_3 зареєстрованих на ім'я відповідача, поділити набуте у спільну власність майно та визнати за нею право власності на ? частину цих об'єктів нерухомого майна.

Також позивач ОСОБА_3 подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 12 частину квартири АДРЕСА_1 та житлового будинку з надвірними будівлями, бо у разі розпорядження відповідачем цим майном, вона втратить можливість захистити свої права власності .( а.с. 8-9)

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2013 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю, факту спільної праці, визнання майна об'єктом спільної сумісної власності , визнання права власності.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 січня 2014 року частково задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову. Заборонено проведення реєстраційних дій , пов'язаних з відчуженням нерухомого майна , а саме - ? частини квартири АДРЕСА_1 ? частини житлового будинку з надвірними будівлями у АДРЕСА_3. ( а.с. 22-23)

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 , поданої через свого представника ОСОБА_5, ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції та постановленні судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову шляхом заборони відчуження нерухомого майна , зареєстрованого за ним на праві власності, бо з відповідачкою під час придбання цього майна однією сім'єю не проживав, підтримував близькі стосунки з іншою жінкою. До того ж підстав для вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_3 взагалі не було, бо реальної загрози невиконання в майбутньому рішення, ухваленого за наслідками розгляду позову ОСОБА_3 немає.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення відповідача, представника позивача, обговоривши наведені в скарзі доводи та заперечення, перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь в справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Задовольняючи заяву позивача про вжиття заходу забезпечення позову , суд першої інстанції виходив з того, що вимога стосується права власності на нерухоме майно, яке зареєстроване за відповідачем , і реалізація цього майна в ході розгляду справи може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Забезпечення позову шляхом заборони відчуження майна , зареєстрованого за відповідачем , у межах заявлених позовних вимог , є допустимим засобом забезпечення позову , визначеним ст. 152 ЦПК України.

Забезпечення позову в такий засіб не обмежує права відповідача в користуванні цим майном.

Діючими нормами процесуального права застосування судом заходу забезпечення позову не пов'язується з фактом доведеності чи недоведеності заявлених позовних вимог. Посилання відповідача на передчасність застосування заходу забезпечення позову, бо позивачка не має відношення до майна, яке набуто за його власні кошти і на яке безпідставно претендує позивач, на висновки суду першої інстанції не впливає і не може стати підставою для скасування ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову та постановленні нової про відмову у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Колегія суддів , перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, визнає , що ухвала судом першої інстанції постановлено з додержанням вимог закону , що відповідно до ч.1 п.1 ст. 312 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги .

Керуючись ст.ст. 303,304,307, 312 ч.1 п.1 , 313, 317, 319, 323, 324 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий

Судді