Справа № 1192 2006 р.                                            Головуюча у 1-й інстанції Радченко Г. А.

Категорія ч.З ст. 368 КК України                           Доповідач Делїєв О.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

2006 р. грудня місяця 26 дня

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючий Червоненко В.Я.

Судців Делієва О.М., Геми Ю.М.

З участю прокурора Литвиненка О.О. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь при розгляді справи судом першої інстанції, обвинуваченого   ОСОБА_1,   та   його   захисника   ОСОБА_2  на   постанову Комсомольського районного суду міста Херсон від 3 листопада 2006 року.

ВСТАНОВИЛА

Цією постановою кримінальну справу щодо ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч.З ст. 368 КК України, повернуто прокурору Херсонської області для проведення додаткового розслідування.

ОСОБА_1 органами досудового слідства обвинувачується у тому, що він, являючись посадовою особою, виконуючи свої службові обов'язки, з квітня 2001 року по квітень 2002 року, шляхом вимагательства отримав від директора ПФ „Протектор" ОСОБА_3 хабар в особливо великому розмірі в сумі 13000 грн.

Повертаючи кримінальну справу, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що органами досудового слідства не виконані вказівки апеляційного суду Херсонської області, а саме не долучені до матеріалів справи копію постанови про порушення оперативно-розшукової справи та копію постанови апеляційного суду Херсонської області про дачу санкції на проведення оперативно-розшукових заходів.

В апеляції прокурор, який приймав участь при розгляді справи судом першої інстанції, вказує, що виконати вказівку апеляційного суду неможливо, оскільки вона містить державну таємницю. Просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

В апеляції обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 вказують, що постанова районного суду являється незаконною, оскільки при попередньому розгляді справи суд не звернув увагу на ряд істотних порушень кримінально-процесуального законодавства, зокрема досудове слідство з 27 травня 2002 року проводилось не уповноваженими особами додаткове розслідування проводилось без прийняття слідчим справи до свого провадження; член слідчо-оперативної групи ОСОБА_4 підлягав відводу, оскільки допитувався по справі в якості свідка; невиконана ухвала Верховного суду України; невірно кваліфіковано дії обвинуваченого; під час проведення досудового слідства було порушено право обвинуваченого на захист. Просять постанову районного суду скасувати, провадження по справі закрити на підставі недоведеності участі обвинуваченого у вчиненні злочину.

Заслухавши суддю доповідача, міркування прокурора про скасування постанови, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, а апеляції ОСОБА_1 та його захисника задоволенню не підлягають з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки апеляційного суду Херсонської області, 18 березня 2002 року було надано дозвіл УДСБЕЗ УМВС України в Херсонській  області  на   проведення  оперативно-розшукових  заходів   із  застосуванням

технічних засобів відносно ОСОБА_1 (т. З а.с. 54). За таких обставин копії постанови про порушення отаративно-розшукової справи та постанови апеляційного суду про надання санкції на проведення оперативно-розіяукових заходів до матеріалів кримінальної справи не приєднуються.

Апеляція ОСОБА_1 та його захисника задоволенню не підлягає, оскільки питання про закриття справи у зв'язку із недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину вирішується органом досудового слідства або судом після розгляду справи по суті.

Доводи апеляції ОСОБА_1 та його захисника про незаконність проведення досудового слідства слідчим Бриковим у зв'язку з відсутністю постанови прокурора про передачу справи є безпідставними, оскільки, в матеріалах, справи є постанова вище зазначеного слідчого про прийняття справи до свого провадження (т.1 а.с.4), а обов'язковість винесення постанови прокурором, в разі передачі справи від одного слідчого до іншого в межах слідчо-оперативної групи, кримінально-процесуальним законодавством не передбачено.

Голослівними є твердження апелянтів про те, що додаткове досудове слідство проведено без прийняття слідчим справи до свого провадження, оскільки в матеріалах" справи міститься постанова слідчого прокуратури про прийняття справи до свого провадження та початку проведення її розслідування (т.З а.с.45)

Учасник слідчої - оперативно групи ОСОБА_4   був допитаний в якості свідка вже після проведення оперативно-розшукових заходів. Після даного допиту ніяких дій по даній справі він не проводив. Відповідно до вимог ст. 68 КПК України, як свідок може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі обставини, які відносяться до справи. В ст. 69 КПК України зазначено вичерпний перелік осіб, які не підлягають допиту як свідки. Оперативний працівник ОСОБА_4 до жодної, з перелічених в даній статті, категорій не відноситься.

Доводи апеляції про порушення права на захист ОСОБА_1 під час досудового слідства, а саме те, що ОСОБА_1 був примушений відмовитись від захисника ОСОБА_5 є голослівними та необгрунтованими. Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, під час проведення досудового слідства неодноразово роз'яснювались його права. Відповідно до вимог ст. 46 КПК України, підозрюваний, обвинувачений мають право в будь-який момент провадження у справі відмовитись від запрошеного чи призначеного захисника. В матеріалах справи має місце заява ОСОБА_1 від 20 травня 2002 року, написана власноруч, про відмову від послуг захисника ОСОБА_5. (т.1 а.с.356) Доказів про примушування відмовитись від захисника в апеляції не наведено. 22 травня 2002 року ОСОБА_1 виявив бажання, щоб його інтереси захищав адвокат ОСОБА_6. Крім того, при ознайомленні з матеріалами справи ні ОСОБА_1, ні його захисник зауважень та заяв з даного приводу не мали. За таких обставин колегія суддів ввіажає, що твердження апелянтів про порушення права на захист ОСОБА_1, під час проведення досудового слідства, є безпідставними.

Твердження обвинуваченого та йога захисника про неправильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.З ст. 368 КК України, як отримання хабара у особливо великому розмірі, оскільки неоподатковуваний мінімум доходів громадян, на час вчинення злочину, складав 131 гривню є безпідставним тому, що до 31 грудня 2003 року включно неоподатковуваний мінімум доходів громадян складав 17 гривень.

Керуючись ст.сгг.365, 366 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який приймав участь при розгляді справи судом першої інстанції задовольнити, апеляції ОСОБА_1 та його захисника залишити без задоволення.

Постанову Комсомольського районного суду Херсонської області щодо ОСОБА_1 скасувати. Справу направити на новий судовий розгляд в той самий

суд.