ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2014 року Справа № 5011-55/9439-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Козир Т.П., Губенко Н.М., Іванової Л.Б. (доповідач),
розглянувши касаційну скаргу Першого заступника прокурора міста Києва
на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 03.07.2013 Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2013
у справі№ 5011-55/9439-2012 Господарського суду міста Києва
за позовомВідкритого акціонерного товариства "РЕСО - Гарантія"
до 1. Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві 2. Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Державної податкової служби
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Київська регіональна митниця
за участюПрокуратури Солом'янського району міста Києва
провизнання права власності, виключення майна з-під арешту та зобов'язання повернути авто
за участю представників сторін:
позивача: не з'явилися
відповідача-1: Мельниченко В.С., дов. від 05.03.2014 б/н
відповідача-2: не з'явилися
третьої особи, яка не заявляє самостійних
вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Лич С.В., дов. від 31.12.2013 №14.1/1-8/10395
прокуратури: Жук І.К., посв. від 30.07.2012 №000566
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство "РЕСО-Гарантія" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві про виключення автомобіля Land Rover Range Rover Sport, кузов: НОМЕР_2, 2008 року випуску, чорного кольору, з-під арешту; зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві повернути автомобіль Land Rover Range Rover Sport, кузов: НОМЕР_2, 2008 року випуску, власнику - Відкритому акціонерному товариству "РЕСО-Гарантія" без оплати за зберігання, передати його уповноваженому представнику.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.08.2012 у справі №5011-55/9439-2012 (суддя Ягічева Н.І.) позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "РЕСО - Гарантія" задоволено, виключено автомобіль Land Rover Range Rover Sport, кузов: НОМЕР_2, 2008 року випуску, чорного кольору, з акта опису та арешту серії ВП №31911709 від 05.03.2012; зобов'язано Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві повернути автомобіль Land Rover Range Rover Sport, кузов: НОМЕР_2, 2008 року випуску, чорного кольору, власнику - Відкритому акціонерному товариству "РЕСО - Гарантія".
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2012 у справі № 5011-55/9439-2012 (колегія суддів у складі: головуючого судді - Куксова В.В., суддів Корсакової Г.В., Яковлєва М.Л.), рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2012 у справі № 5011-55/9439-2012 скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "РЕСО - Гарантія" на користь Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 536,50 грн.; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "РЕСО - Гарантія" на користь Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 536,50 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.03.2013 рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2012 у справі №5011-55/9439-2012 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.
15.04.2013 позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив визнати право право власності на автомобіль Land Rover Range Rover Sport, кузов: НОМЕР_2, 2008 року випуску, чорного кольору за Відкритим акціонерним товариством "РЕСО-Гарантія", виключити автомобіль Land Rover Range Rover Sport, кузов: НОМЕР_2, 2008 року випуску, чорного кольору, з-під арешту та зобов'язати Державну виконавчу службу Солом'янського районного управління юстиції в м. Києві повернути вказаний автомобіль власнику - Відкритому акціонерному товариству "РЕСО-Гарантія", без оплати за зберігання, передати його уповноваженому представнику - Решко Стефану Стефановичу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2013 у справі №5011-55/9439-2012 (колегія суддів у складі: головуючого судді Босого В.П., суддів Бойко Р.В., Мандичева Д.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 (колегія суддів у складі: головуючого судді Тарасенко К.В., суддів Рєпіної Л.О., Суліма В.В.), позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "РЕСО-Гарантія" задоволено повністю; визнано за Відкритим акціонерним товариством "РЕСО-Гарантія" право власності на автомобіль Land Rover Range Rover Sport, кузов: НОМЕР_2, 2008 року випуску, чорного кольору; знято арешт з транспортного засобу - автомобіля Land Rover Range Rover Sport, кузов: НОМЕР_2, 2008 року випуску, чорного кольору; зобов'язано Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції в м. Києві повернути на користь Відкритого акціонерного товариства "РЕСО-Гарантія" автомобіль Land Rover Range Rover Sport, кузов: НОМЕР_2, 2008 року випуску, чорного кольору, без оплати за зберігання.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Перший заступник прокурора міста Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 у цій справі, відмовити ВАТ "РЕСО-Гарантія" у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
До Вищого господарського суду України надійшли заперечення ВАТ "РЕСО-Гарантія" на касаційну скаргу, в яких позивач просить касаційну скаргу Першого заступника прокурора м. Києва відхилити, постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 змінити в частині розподілу судових витрат.
Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач та відповідач-2 не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними матеріалами справи, 08.09.2011 у місті Москва було викрадено автомобіль Land Rover Range Rover Sport, кузов НОМЕР_2, 2008 року випуску, чорного кольору, останній державний номерний знак НОМЕР_1 199 рус, який належав на праві власності громадянці Російської Федерації ОСОБА_9.
За даним фактом поліцією РФ порушено кримінальну справу №647728, а автомобіль оголошено в міжнародний розшук Інтерпол.
Судами з'ясовано, що вказаний автомобіль було застраховано у Відкритому акціонерному товаристві "РЕСО-Гарантія" відповідно до страхового полісу № SYS506694980 від 09.08.2011 року.
12.09.2011 між ВАТ "РЕСО-Гарантія" та ОСОБА_9 було укладено додаткову угоду № АТ3024581 до Договору страхування SYS №506694980, пунктом 3 якої передбачено, що після отримання повної суми страхового відшкодування за автотранспортний засіб, страхувальник повністю відмовляється від своїх прав на автотранспортний засіб на користь страховика і не має надалі ніяких претензій до страховика по виплаті страхового відшкодування.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що Відкрите акціонерне товариство "РЕСО-Гарантія" 13.10.2011 виплатило страхове відшкодування у розмірі 1894174,31 російських карбованців, що підтверджується платіжним дорученням № 53683.
По факту виявлення спірного автомобіля на території України, Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві матеріали були передані до Київської регіональної митниці, якою було складено протокол № 1887/1000/11 про порушення митних правил відносно ОСОБА_10.
24.02.2012 Солом'янським районним судом м. Києва на підставі адміністративного протоколу № 1887/1000/11 винесено постанову, якою автомобіль Land Rover Range Rover Sport, кузов: НОМЕР_2, 2008 року випуску, чорного кольору, конфісковано в дохід держави.
Актом опису й арешту майна від 05.03.2012 в межах виконавчого провадження ВП№31911709 по виконанню постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 24.02.2011 №3-49 Відділом державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції в м. Києві було описано і накладено арешт на автомобіль Land Rover Range Rover Sport, кузов НОМЕР_2, 2008 року випуску, чорного кольору.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 15.04.2013) позивач зазначає, що після виплати страхувальнику страхового відшкодування до позивача, відповідно до умов договору страхування, перейшло право власності на автомобіль Land Rover Range Rover Sport, кузов НОМЕР_2, 2008 року випуску, чорного кольору, який він і просить виключити з-під арешту та повернути позивачу.
Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, виходив з того, що після виплати страхового відшкодування всі права страхувальника на спірний автомобіль перейшли до позивача на законних підставах; норми п. 10 ст. 346, ст. 354 Цивільного кодексу України щодо припинення права власності можуть бути застосовані у разі конфіскації майна саме у власника; конфіскація транспортного засобу була здійснена внаслідок порушення ОСОБА_10 положень ст. 353 Митного кодексу України, однак у власника транспортного засобу громадянки Російської Федерації ОСОБА_9 майно було викрадено, тобто вибуло з його володіння без його волі.
За таких обставин, суд першої інстанції, висновки якого підтримані апеляційним господарським судом, задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані рішення судів попередніх інстанції, зазначає наступне.
Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.
Відповідно абзацу 2 пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (пункт 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 ).
Як передбачено ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України. Проте, визначений вказаною нормою перелік способів захисту цивільних прав та інтересів не є вичерпним.
Згідно із ч. 3 ст. 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду із позовом про визнання права на майно та про звільнення майна з-під арешту.
Підставами для задоволення матеріально - правових вимог позивача відповідно до положень вищевказаної статті є встановлення належності позивачеві права власності або права володіння спірним майном та безпідставність включення такого майна до опису і накладення на нього арешту. Отже, до предмету доказування у цій справі відноситься, зокрема, дослідження питання права власності позивача на спірне майно.
Вирішуючи питання про наявність у Відкритого акціонерного товариства "РЕСО-Гарантія" право власності на спірний автомобіль, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач набув право власності на спірний автомобіль на підставі Додаткової угоди №АТ3024581, пунктом 3 якої передбачено, що після отримання повної суми страхового відшкодування за автотранспортний засіб, страхувальник повністю відмовляється від своїх прав на автотранспортний засіб на користь страховика і не має надалі ніяких претензій до страховика по виплаті страхового відшкодування.
Встановивши, що Відкрите акціонерне товариство "РЕСО-Гарантія" 13.10.2011 виплатило страхувальнику страхове відшкодування, суди, керуючись ст. 965 Цивільного кодексу Російської Федерації, дійшли висновку, що право власності ОСОБА_9 на спірний автомобіль припинилося і було правомірно набуте позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 965 Цивільного кодексу Російської Федерації, якщо договором майнового страхування не передбачено інше, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить в межах виплаченої суми право вимоги, яке страхувальник (вигодонабувач) має до особи, відповідальної за збитки, відшкодовані в результаті страхування.
Таким чином, помилковим є висновок судів про те, що право власності на автомобіль перейшло до позивача на підставі ст. 965 Цивільного кодексу Російської Федерації, оскільки вказаною статтею регулюється питання переходу до страховика права вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, а не речових прав на застраховане майно.
Разом з тим, як передбачено частиною 5 статті 10 Закону Російської Федерації "Про засади страхової справи у Російській Федерації", у випадку втрати, загибелі застрахованого майна, страхувальник має право відмовитись від своїх прав на нього на користь страховика з метою отримання від нього страхової виплати (страхового відшкодування) у розмірі повної страхової суми.
Страховою сумою відповідно до ч.1 ст. 10 вказаного Закону РФ є грошова сума, визначена у порядку, встановленому федеральним законом та (або) договором страхування при його укладанні, і виходячи з якої встановлюється розмір страхової премії і розмір страхової виплати при настанні страхового випадку.
Отже, умовами переходу прав страхувальника на майно до страховика є відмова страхувальника від таких прав в обмін на отримання ним відшкодування у розмірі повної страхової суми.
Проте, дійшовши висновку про набуття позивачем права власності на спірний автомобіль, суди попередніх інстанцій не з'ясували фактичних обставин, пов'язаних із вчиненням страхувальником дій, що свідчать про відмову від прав на застраховане майно (заява страхувальника, передача ним документів та ключів на автомобіль, зняття його з реєстрації в органах ГИБДД тощо), та не визначили, чи було виплачене позивачем страхове відшкодування у розмірі повної страхової суми.
А отже, висновок судів попередніх інстанцій про набуття позивачем права власності на спірний автомобіль зроблений з неправильним застосуванням норм матеріального права та є передчасним.
Як передбачено ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Виходячи зі змісту наведеної норми, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, спірний автомобіль був конфіскований в дохід держави на підставі постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 24.02.2012 внаслідок порушення ОСОБА_10 положень ст. 353 Митного кодексу України, якою передбачено відповідальність за зберігання, перевезення, придбання чи використання товарів, транспортних засобів, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.
При цьому, зазначаючи про те, що конфіскація, як примусове вилучення майна у власника без компенсації його вартості, застосовується за вчинення правопорушення і конкретні підстави конфіскації передбачені, зокрема, Митним кодексом України, суди попередніх інстанцій не з'ясували та не надали правової оцінки передбаченим законодавством підставам та умовам конфіскації майна за порушення митних правил.
Згідно із ст. 405 Митного кодексу України від 11.07.2002 із змінами і доповненнями (який був чинний на момент вчинення правопорушення та виникнення спірних правовідносин) постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил у частині конфіскації виконується державним виконавцем у порядку, встановленому законом. Товари, транспортні засоби, вилучені митним органом, щодо яких винесена постанова суду (судді) про конфіскацію, передаються державному виконавцеві.
Визнаючи за позивачем право власності на спірний автомобіль, суди попередніх інстанцій не врахували, що органи державної виконавчої служби в силу положень Митного кодексу України та Закону України "Про виконавче провадження" лише здійснюють виконання постанов судів про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, однак не оспорюють право власності позивача та не претендують на спірне майно.
З урахуванням того, що підставами задоволення позову про зняття арешту та зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції в м. Києві повернути спірний автомобіль був висновок судів про наявність у позивача права власності, судові рішення в цій частині підлягають скасуванню.
Суд касаційної інстанції також звертає увагу, що згідно із ст. 55 Господарського процесуального кодексу України ціна позову та, відповідно, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.
Пунктом 2.7. Постанови Пленум Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що у разі коли визначена (встановлена) позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, господарський суд з урахуванням припису абзацу першого частини другої статті 6 Закону і частин першої - четвертої статті 49 ГПК попередньо визначає розмір судового збору, виходячи з ціни позову, вказаної позивачем, а за результатами вирішення спору або достягує недоплачену суму судового збору з належної сторони, або повертає суму переплати цього збору.
Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, й суми судового збору здійснюється господарським судом на підставі поданих учасниками судового процесу доказів, а за їх недостатності для цього - шляхом призначення відповідної судової експертизи (експертної оцінки майна).
З матеріалів справи вбачається, що заявою про збільшення позовних вимог від 15.04.2013 позивач доповнив позов вимогою про визнання права власності на автомобіль Land Rover Range Rover Sport, кузов: НОМЕР_2, 2008 року випуску, чорного кольору за Відкритим акціонерним товариством "РЕСО-Гарантія". Відповідно до квитанції № к82/D/23 від 13.02.2013 із вказаної вимоги судовий збір сплачений у сумі 1721,00 грн., тобто у мінімальному розмірі.
Однак, в процесі розгляду справи та наслідками вирішення спору судами попередніх інстанцій не було з'ясовано дійсну вартість спірного майна та не вирішено питання про достягнення з позивача недоплаченої суми судового збору та його розподілу між сторонами за результатами вирішення спору.
За таких обставин, оскаржувані рішення та постанова не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки, в порушення вимог ч. 1 ст. 43 ГПК України, прийняті без повного та всебічного з'ясування всіх суттєвих обставин справи та оцінки доказів, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції, за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийняті у справі рішення та постанова не відповідають нормам чинного законодавства і тому підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну юридичну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.
Відповідно до статті 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Першого заступника прокурора міста Києва задовольнити частково.
Рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 у справі №5011-55/9439-2012 скасувати.
Справу № 5011-55/9439-2012 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.
Головуючий суддя: Т. Козир
судді: Н. Губенко
Л. Іванова
- Номер:
- Опис: про виключення майна з-під арешту
- Тип справи: Про відстрочку або розстрочку виконання судового рішення, зміну способу та порядку виконання
- Номер справи: 5011-55/9439-2012
- Суд: Господарський суд м. Києва
- Суддя: Іванова Л.Б.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 20.05.2015
- Дата етапу: 06.07.2015
- Номер:
- Опис: виключення майна з-під арешту, зобов'язання повернути автомобіль
- Тип справи: За заявою сторони (друга iнстанцiя)
- Номер справи: 5011-55/9439-2012
- Суд: Київський апеляційний господарський суд
- Суддя: Іванова Л.Б.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 05.08.2015
- Дата етапу: 10.09.2015
- Номер:
- Опис: виключення майна з-під арешту, зобов'язання повернути автомобіль
- Тип справи: За заявою сторони (друга iнстанцiя)
- Номер справи: 5011-55/9439-2012
- Суд: Київський апеляційний господарський суд
- Суддя: Іванова Л.Б.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 05.08.2015
- Дата етапу: 10.09.2015
- Номер:
- Опис: про виключення майна з-під арешту
- Тип справи: Заміна, залучення нових учасників судового процесу, правонаступництво, залучення третьої особи (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 5011-55/9439-2012
- Суд: Господарський суд м. Києва
- Суддя: Іванова Л.Б.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 28.09.2015
- Дата етапу: 16.05.2016
- Номер:
- Опис: про виключення майна з-під арешту, зобов'язання повернути автомобіль
- Тип справи: Касацiйна скарга, подана прокурором
- Номер справи: 5011-55/9439-2012
- Суд: Касаційний господарський суд
- Суддя: Іванова Л.Б.
- Результати справи:
- Етап діла: Повернуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 05.10.2015
- Дата етапу: 07.10.2015
- Номер:
- Опис: про виключення майна з-під арешту, зобов'язання повернути автомобіль
- Тип справи: Касацiйна скарга (подання)
- Номер справи: 5011-55/9439-2012
- Суд: Касаційний господарський суд
- Суддя: Іванова Л.Б.
- Результати справи:
- Етап діла: Повернуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 02.11.2015
- Дата етапу: 09.11.2015
- Номер:
- Опис: про виключення майна з-під арешту, зобов'язання повернути автомобіль
- Тип справи: Касацiйна скарга, подана прокурором
- Номер справи: 5011-55/9439-2012
- Суд: Касаційний господарський суд
- Суддя: Іванова Л.Б.
- Результати справи:
- Етап діла: Повернуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 02.11.2015
- Дата етапу: 09.11.2015
- Номер:
- Опис: про виключення майна з-під арешту, зобов'язання повернути автомобіль
- Тип справи: Касацiйна скарга (подання)
- Номер справи: 5011-55/9439-2012
- Суд: Касаційний господарський суд
- Суддя: Іванова Л.Б.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 18.01.2016
- Дата етапу: 20.01.2016
- Номер:
- Опис: про виключення майна з-під арешту, зобов'язання повернути автомобіль
- Тип справи: Касацiйна скарга, подана прокурором
- Номер справи: 5011-55/9439-2012
- Суд: Касаційний господарський суд
- Суддя: Іванова Л.Б.
- Результати справи:
- Етап діла: Повернуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 18.01.2016
- Дата етапу: 22.01.2016
- Номер:
- Опис: про виключення майна з-під арешту, зобов'язання повернути автомобіль
- Тип справи: Касацiйна скарга (подання)
- Номер справи: 5011-55/9439-2012
- Суд: Касаційний господарський суд
- Суддя: Іванова Л.Б.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 04.03.2016
- Дата етапу: 23.03.2016
- Номер:
- Опис: про виключення майна з-під арешту, зобов'язання повернути автомобіль
- Тип справи: Касацiйна скарга, подана прокурором
- Номер справи: 5011-55/9439-2012
- Суд: Касаційний господарський суд
- Суддя: Іванова Л.Б.
- Результати справи:
- Етап діла: Повернуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 04.03.2016
- Дата етапу: 09.03.2016